Решение № 80312595, 15.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Справа № 0440/6913/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

за участі секретаря судового засідання Максименко Е.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН1003/248/АВ/ТД-ФС/508 від 16.08.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

18 жовтня 2018 року усною ухвалою суду продожено підготовче провадження на тридцять днів за ініциативою суду.

У судовому засіданні 06.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 20.12.2018 року.

В судовому засіданні 20.12.2018 року оголошено перерву до 15.01.2019 року.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, зазначаючи, що всі висновки відповідача щодо порушення вимог чинного законодавства позивачем грунтуються на неперевіреній інформації з акту обстеження ярмаркової території, проведеного 19.06.2018 року робочою комісією з питань ярмарків, створеною за рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 25.04.2018 року №151 «Про створення робочої комісії з питань ярмарків» згідно з рішенням виконкому Бердянської міської ради від 04.04.2018 року №104 «Про проведення ярмарків та сприяння розвитку всіх форм торгівлі у м. Бердянську». Позивач заперечує проти твердження про наявність у нього неоформлених працівників, зазначає, що працює в правовому полі, дотримується вимог законодавства та має діючі трудові договори з усіма своїми працівниками.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи тим, що з огляду на письмові пояснення позивача, а також інформації, отриманої від виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області встановлено, що ФОП ОСОБА_1 фактично допустив до роботи без оформлення трудових відносин ОСОБА_3, що порушує вимоги ч.1,3 ст. 24 та ст.31 Кодексу законів про працю України та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування найманого працівника. Отже, при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, передбачених законодавством.

Позивачем надано суду заперечення на відзив на позовну заяву, з викладенням позиції та доводів, аналогічних зазначеним в позовній заяві. Позивачем зазначено, що на ярмарковому об'єкті №Р-17 у м. Бердянську працював найманий працівник ОСОБА_4, з яким був укладений офіційний трудовий договір та сплачувалась заробітна плата, а особа неповнолітнього ОСОБА_3 позивачу не відома, ніяку роботу для ФОП ОСОБА_1 він не виконував, правилам внутрішнього трудового розпорядку він не підпорядковувався, до роботи позивач його не допускав, ніяких завдань йому не давав, повноваженнями діяти від імені ФОП ОСОБА_1 не наділяв і ніяких угод і домовленностей з ним не мав.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

В судовому засіданні 15.01.2019 року було допитано свідка ОСОБА_4

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.06.2018 року робочою комісією з питань ярмарків, створеною рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 25.04.2018 року №151 «Про створення робочої комісії з питань ярмарків» згідно з рішенням виконкому Бердянської міської ради від 04.04.2018 року №104 «Про проведення ярмарків та сприяння розвитку всіх форм торгівлі у м. Бердянську» проведено обстеження Ярмаркового об'єкта №Р-17 учасника ярмарки ФОП ОСОБА_1

За результатами обстеження складено акт від 19.06.2016 року, яким зафіксовано, що на час обстеження розрахунки зі споживачами здійснював неповнолітній ОСОБА_3, трудовий договір з яким відсутній. Підприємця було письмово запрошено до управління праці та соціального захисту населення.

У період з 30.07.2018 року по 31.07.2018 року посадовою особою відповідача проведено інспекційне відвідування (невиїзне інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю ФОП ОСОБА_1, про що складено акт від 31.07.2018 року №ДН1003/248/АВ.

Актом перевірки встановлено, що з огляду на письмові пояснення позивача, а також інформації, отриманої від виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області встановлено, що ФОП ОСОБА_1 фактично допустив до роботи без оформлення трудових відносин наступного продавця: ОСОБА_3, що порушує вимоги ч.1,3 ст. 24 та ст.31 Кодексу законів про працю України та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування найманого працівника.

Примірник акту перевірки отримано позивачем особисто 31.07.2018 року.

31.07.2018 року на підставі акту інспекційного відвідування, відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН/1003/248/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 не допускати до роботи працівників без укладання трудових договорів; у строк до 31.08.2018 року письмово інформувати про виконання вимог припису.

16.08.2018 року на підставі акту інспекційного відвідування, відповідачем прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1003/248/АВ/ТД-ФС/508, якою накладено на позивача штраф у розмірі 111690 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

26.04.2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об’єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку № 295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Підставою для проведення перевірки стала інформація, викладена в акті обстеження ярмаркової території від 19.06.2018 року щодо здійснення розрахунків зі споживачами на ярмарковому об'єкті ФОП ОСОБА_5 неповнолітнім ОСОБА_3, трудовий договір з яким відсутній.

За нормами статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з статтею 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Згідно зі ст. 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 10.03.2010 року, основним видом економічної діяльності є 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг.

Для здійснення підприємницької діяльності позивачем працевлаштовано 7 фізичних осіб, з якими укладено трудові договори, яким виплачується заробітна плата та перераховуються до бюджету податки, що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2018 року, а саме:

- ОСОБА_6, дата прийому – 05.05.2018 року;

- ОСОБА_7, дата прийому – 05.05.2018 року;

- ОСОБА_4, дата прийому – 10.05.2018 року;

- ОСОБА_8, дата прийому – 16.05.2018 року;

- ОСОБА_9, дата прийому – 19.05.2018 року;

- ОСОБА_10, дата прийому – 31.05.2018 року;

- ОСОБА_11, дата прийому – 05.05.2018 року.

10.05.2018 року між позивачем та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було укладено трудовий договір на період з 11.05.2018 року по 30.09.2018 року на час виконання певної роботи. Пунктом 2 договору визначено, що працівник зобов'язаний виконувати обов'язки оператора тиру. Згідно з пунктом 3 договору оплата праці складає 3723 грн. Відповідно до пункту 4 договору час виконання робіт установлюється з 09.00 до 18.00 – перша зміна, з 18.00 до 23.00 – друга зміна. Вихідні дні надаються за домовленністю сторін.

Того ж дня, ФОП ОСОБА_1 винесено наказ №ВК5/10-1 про прийняття ОСОБА_4 на посаду оператора тиру з окладом 3723 грн. на місяць, оформлення трудового договору з 11.05.2018 року та зобов'язання ОСОБА_4 приступити до роботи 11.05.2018 року.

Під час проведення посадовою особою відповідача інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 були надані пояснення від 30.07.2018 року, якими повідомлено наступне:

- позивачем було прийнято рішення про участь в ярмарку «Курортний сезон-2018», у зв'язку з чим, довірена особа позивача ОСОБА_12 на підставі довіренності №480 від 24.05.2017 року підписав договір на розміщення об'єктів розваг з Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради;

- в м. Бердянську були облаштовані три точки розваг, найнято 7 працівників;

- 19.06.2018 року працівник ОСОБА_4, який працює з 11.05.2018 року, порушив інструкцію та відійшов від свого робочого місця (об'єкт №Р-17), залишив робоче місце на 15-ти річного знайомого ОСОБА_13 Останній був попереджений ОСОБА_4 щодо неможливості надання послуг на період відсутності працівника. Але ОСОБА_13 надав послугу клієнтам та отримав гроші, які планував привласнити;

- позивачем було проведено внутрішнє розслідування, результатом якого є:

1. проведення додаткового інструктажу працівників, з повторним поясненням про закриття ярмаркового об'єкту, якщо треба терміново відійти;

2. з 20.06.2018 року обхід торгових об'єктів черговими працівниками, та відвідування торгових об'єктів через кожні 2 години тривалістю 20 хв.

В рамках службового розслідування, проведеного позивачем, були надані письмові пояснення:

- ОСОБА_4, з яких відомо, що останній 19.06.2018 року залишив ярмарковий об'єкт під наглядом свого знайомого 15-річного ОСОБА_14 на 20-30 хвилин, касу забрав із собою, ОСОБА_3 попередив, щоб не обслуговував клієнтів, проте останній не послухав. Свою провину ОСОБА_4 визнає та просить його не звільняти через скрутне матеріальне становище;

- ОСОБА_3, з яких відомо, що останній гуляв по пляжу та підійшов до свого сусіда ОСОБА_4, який працював на ярмарці, та який попросив постояти поки відлучиться. ОСОБА_4 сказав, щоб ОСОБА_3 просто постояв та повартував, проте підійшла сім'я та ОСОБА_3 вирішив підзаробити.

Вказані факти, також, підтверджені в судовому засіданні свідком ОСОБА_4, який, після підписання присяги свідка, пояснив суду, що залишив ОСОБА_13 прослідкувати за місцем провадження господарської діяльності на декілька хвилин, у зв'язку з необхідністю розміни коштів. В цей час підійшли перевіряючі; ОСОБА_4 надав їм на вимогу документи, що підтверджують його працевлаштування у позивача. Також, свідок пояснив, що знайомий ОСОБА_13 є двоюрідним братом його змінщика ОСОБА_6, який також працював у позивача.

З аналізу вищевикладеного, судом встановлено, що між позивачем та неповнолітнім ОСОБА_3 дійсно не було укладено жодних угод, в тому числі трудових договорів, оскільки позивач не залучав ОСОБА_3 до роботи на ярмарковому об'єкті №Р-17, ніяких завдань йому не давав, повноваженнями діяти від імені ФОП ОСОБА_1 не наділяв і ніяких угод і домовленностей з ним не мав.

Здійснення ОСОБА_3 обслуговування споживачів 19.06.2018 року на ярмарковому об'єкті №Р-17 відбулось через недбалість працівника ОСОБА_4, а не через протиправні дії позивача, направлені на порушення діючого трудового законодавства.

Позивачем не було вчинено жодних дій, спраямованих на залучення неповнолітнього ОСОБА_13 до роботи без укладання трудового договору.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача вини, що виключає застосування до нього штрафу за порушення трудового законодавства.

Відповідно до ст. 18 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (далі - Конвенція), ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 08.09.2004 № 1985-ІУ, відповідні санкції за порушення правових норм, виконання яких повинні забезпечувати інспектори праці у виконанні їхніх обов’язків, повинні передбачатися національним законодавством та ефективно застосовуватися.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, позивач довів належними та допустимими доказами протиправність прийнятої відповідачем постанови про накладення штрафу, надав суду відповідні докази щодо неправомірності прийняття відповідачем оспорюваної постанови.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 49000, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, буд. 3, м. Дніпро, 49050, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ДН1003/248/АВ/ТД-ФС/508 від 16.08.2018 року – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН1003/248/АВ/ТД-ФС/508 від 16.08.2018 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 49000, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, буд. 3, м. Дніпро, 49050, код ЄДРПОУ 39788766) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 25 січня 2019 року.

Суддя ОСОБА_15