Постановление суда № 80240863, 05.03.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9871/18

У Х В А Л А

05 березня 2019 року

Шевченківський районний суд м. Львова

В складі:

головуючої – судді Баєвої О.І.

секретаря судових засідань ОСОБА_1

за участю:

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, прокуратури Одеської області, головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, -

у с т а н о в и в:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, прокуратури Одеської області, головного управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив закрити провадження по справі, оскільки такий спір має розглядатися в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі – ОСОБА_6).

Оглянувши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Статтею 11 Закону встановлено, що у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди. ОСОБА_6 не містить вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутися до суду за захистом свого порушеного права, то таким способом захисту в силу положень статей 15, 16 ЦК України може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Крім того рішенням ЄСПЛ в ухвалі щодо прийнятності заяви № 6778/05 у справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначено, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 року).

За таких обставин суд, вивчивши підстави поданого позову, характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а також посилання позивача на порушене право, встановлене законом, вважає, що наявними є правові підстави для розгляду справи в порядку позовного провадження.

На підставі наведеного суд вважає, що клопотання до задоволення не підлягає та у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 255 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання представника відповідача Державної казначейської служби України про закриття провадження по справі – відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_7