Постановление суда № 80234467, 25.02.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

25.02.2019м. ХарківСправа № 922/1109/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Фізичної особи-підприємця Путінцевої Наталії Олександрівни, м.Харків про стягнення 224 302,28грн за участю представників:

від позивача: Ворожбянов А.М., довіреність № 08-21/1/2-19 від 02.01.2019

від відповідача: Путінцева Н.О., паспорт

Мица Ю.В., довіреність від 09.07.2018

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (далі за текстом - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Путінцевої Наталії Олександрівни (далі за текстом - відповідач) про стягнення 224302,28грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з 01.04.2015 по 31.03.2018 не сплачувала грошові кошти за користування земельною ділянкою загальною площею 0,0296га, розташованою за адресою: м.Харків, вул.Студентська, 5/6, яка належить територіальній громаді м.Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов'язана відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 224302,28грн.

Ухвалою від 27.04.2018 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2018.

21 травня 2018 року від відповідача надійшов відзив, у якому наведено заперечення проти позовних вимог через їх необґрунтованість.

У підготовчому засіданні 29.05.2018 судом відкладено підготовче засідання на 21.06.2018.

12 червня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечив проти доводів відповідача, наведених у відзиві.

У підготовчому засіданні 12.06.2018 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого провадження 10.07.2018.

09 липня 2018 року від позивача надійшли письмові пояснення щодо розрахунку безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у розмірі орендної плати.

Також, 09.07.2018 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, а також клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 10.07.2018 провадження у даній справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі №922/3412/17.

Ухвалою від 08.01.2019 провадження у справі поновлено; підготовче засідання призначено на 21.01.2019.

У підготовчому засіданні 21.01.2019 судом оголошено перерву до 24.01.2019.

24 січня 2019 року від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо розрахунку позовних вимог, а також зазначив про пропуск позивачем позовної давності за період з 01.04.2015 по 23.04.2015.

Крім того, 24.01.2019 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

У підготовчому засіданні 24.01.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, оскільки воно заявлено передчасно. При цьому суд виходив з того, що для надання оцінки доводам про те, чи підлягає даний спір розгляду за правилами господарського судочинства слід дослідити подані сторонами докази, що є можливим на стадії судового розгляду справи по суті. Отже, дане клопотання в межах підготовчого провадження є передчасним.

Також у підготовчому засіданні 24.01.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 20.02.2019.

У судовому засіданні 20.02.2019 судом оголошено перерву до 25.02.2019.

25 лютого 2019 року від позивача надійшли пояснення щодо заявленої до стягнення суми заборгованості, з урахуванням здійсненої відповідачем сплати земельного податку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, наполягали на тому, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та просили закрити провадження у справі.

У судовому засіданні 25.02.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

23 травня 2011 року між гр.ОСОБА_1 та гр.Путінцевою Н.О. укладено договір дарування нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лазюк О.А. за реєстровим №311, за умовами якого гр.Путінцева Н.О. прийняла у власність нежитлову будівлю літ."Д-1", "Д'-1", загальною площею 166,8кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Студентська, 5/6, та розташована на земельній ділянці розміром 330,0кв.м., кадастровий номер 6310136600:00:03:008:0101.

Право власності на вказану будівлю 10.06.2011 зареєстровано за Путінцевою Н.О., що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 10.06.2011 №30265384.

Відповідно до інформаційної довідки від 19.04.2018 №121307623 та листа Управління Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області від 24.04.2017 №19-20-0.8-3-1629/20-17 речові права відповідача на земельну ділянку під вищевказаними будівлями по АДРЕСА_2 у м. Харкові не зареєстровані.

Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка по АДРЕСА_2 у м. Харкові, яку використовує відповідач, перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

19 квітня 2018 року головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_6, за участі інженера-геодезиста ОСОБА_7 та інженера-землевпорядника ОСОБА_8, проведено обстеження вищевказаної земельної ділянки.

В ході обстеження на місцевості встановлено, що дана земельна ділянка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ."Д-1", літ."Д'-1", загальною площею 166,8кв.м.

Земельна ділянка огороджена. Площа цієї земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,0296га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі та паркану.

За результатами обстеження складено відповідний Акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки.

Посилаючись на те, що відповідач не набув у встановленому порядку належних прав власності або користування на дану земельну ділянку та не сплачує грошові кошти за користування нею у встановленому законодавством розмірі, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 ЦК України просив стягнути з відповідача 224302,28грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.04.2015 по 31.03.2018.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 4 статті 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 922/3204/17 викладено наступну правову позицію.

Частиною другою статті 2 ЗК України визначено, що суб'єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Відповідно до статті 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Цивільний процесуальний кодекс України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина 1 статті 19 ЦПК України).

Господарський процесуальний кодекс України, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках (частина 1 статті 20 ГПК України).

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності. Здавання в оренду власного нерухомого майна нежитлового призначення може здійснюватися фізичними особами яку межах підприємницької діяльності, так і поза нею. Відтак, фізична особа може користуватися земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомості нежитлового призначення, з різними цілями - як пов'язаними зі здійсненням нею господарської діяльності, так і ні. Користування такою земельною ділянкою не свідчить про господарський характер відносин. Відповідний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц.

Для встановлення факту користування земельною ділянкою з метою здійснення господарської чи підприємницької діяльності позивач має довести суду факт здійснення фізичною особа-підприємцем певної господарської діяльності на цій земельній ділянці (виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг з метою отримання прибутку).

Проте докази здійснення відповідачем господарської діяльності на земельній ділянці загальною площею 0,0296га по АДРЕСА_2 у м.Харкові в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що за договором дарування нежитлової будівлі від 23.05.2011 нежитлова будівля за адресою: м. Харків, вул.Студентська, 5/6 літ. "Д-1", "Д'-1" перейшла у власність фізичної особи громадянки Путінцевої Н.О.

Таким чином, нерухоме майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці, перейшло у власність Путінцевої Н.О. як фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.04.2018 №121307623 право власності на нежитлову будівлю літ. "Д-1", "Д'-1" по АДРЕСА_2 у м.Харкові зареєстровано на підставі договору дарування від 23.05.2011 також за фізичною особою Путінцевою Н.О.

Як стверджує відповідач, набуте нею нерухоме майно у господарській діяльності не використовується, однак в подальшому заплановано її використання за призначенням (як автомайстерні). З цією метою відповідачем вживаються заходи щодо отримання земельної ділянки в оренду.

Зокрема, відповідач зазначає, що на підставі рішення 16 сесії 6 скликання Харківської міської ради №756/12 від 22.06.2012 "Про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" (п.16 Додатку до Рішення), ФОП Путінцевій Н.О. надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею орієнтовно 0,0330га по АДРЕСА_2 (Київський район) для експлуатації та обслуговування автомайстерні (літ."Д-1", "Д'-1").

На підставі даного рішення 11 травня 2012 року ФОП Путінцева Н.О. замовила у ФОП ОСОБА_10 розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування автомайстерні (літ."Д-1", "Д'-1") по АДРЕСА_2 (Київський район) в м. Харкові.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування автомайстерні (літ."Д-1", "Д'-1") по АДРЕСА_2 (Київський район) в м.Харкові був закінчений вересні 2013 року, у зв'язку з чим 02.09.2013 був виданий витяг з Державного земельного кадастру НВ-6300457812013, але з невідомих причин не затверджений позивачем.

05 липня 2016 року відповідач повторно зверталася до позивача із проханням надати в оренду зазначену земельну ділянку, але ніякого рішення до теперішнього часу ухвалено не було.

Копії вищевказаних документів були надані разом із відзивом на позов.

Позивач належними та допустимим доказами не спростував вищевказані твердження позивача щодо невикористання належної їй нежитлової будівлі та, відповідно, і спірної земельної ділянки у своїй господарській діяльності.

Слід зазначити, що наданий позивачем акт обстеження земельної ділянки від 19.04.2018 не містить відомостей про використання відповідачем нежитлової будівлі літ."Д-1", "Д'-1" по АДРЕСА_2 у м.Харкові за призначенням.

Самий лише факт реєстрації Путінцевої Н.О. в якості суб'єкта підприємницької діяльності також не свідчить про те, що відповідач використовувала зазначену земельну ділянку у підприємницькій діяльності.

Суд також зазначає, що до позову було додано лист в.о. начальника Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області №5128/10/20-31-13-0319 від 18.04.2017, з якого вбачається, що Путінцева Н.О. використовує земельну ділянку для провадження господарської діяльності, а тому з врахуванням п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу звільняється від сплати земельного податку.

В то же час, відповідачем надано податкову вимогу від 05.09.2017 №40158-17, складену ГУ ДФС у Харківській області, відповідно до якої позивачу нараховано до сплати 12715,55грн. земельного податку з фізичних осіб за користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області від 13.12.2017 №4666/ФОП/20-40-13-08-17, даний орган ДФС підтвердив правомірність нарахування та необхідність сплати відповідачем земельного податку з фізичних осіб.

Таким чином, у справі наявні суперечливі документи органів ДФС, до повноважень яких віднесено здійснення контролю за здійсненням підприємницької діяльності суб'єктами господарювання, щодо фактичного використання позивачем спірної земельної ділянки у господарській діяльності.

При цьому, суд враховує, що відповідач згідно вищевказаної податкової вимоги від 05.09.2017 №40158-17 здійснила сплату земельного податку з фізичних осіб за спірну земельну ділянку в сумі 12715,55грн. згідно квитанції від 05.01.2018, а також сплатила 200,00грн. земельного податку згідно квитанції від 26.03.2018.

Отже, факт сплати земельного податку з фізичних осіб за спірну земельну ділянку за податковим-повідомленням рішенням органу ДФС фактично свідчить про те, що відповідач не використовує земельну ділянку у підприємницькій діяльності і не звільняється від сплати земельного податку згідно п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу.

Інших доказів того, що Путінцева Н.О. використовувала земельну ділянку у вказаний позивачем період з комерційною метою як фізична особа-підприємець, суду не надано.

Враховуючи викладене, спірні правовідносини виникли між Харківською міською радою та гр.Путінцевою Н.О., як фізичною особою, яка є власником нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці.

Таким чином, даний спір не має ознак господарського спору, а тому не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

У зв'язку з цим, суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи підлягає вирішенню місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 231, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №922/1109/18 за позовом Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243) до Фізичної особи-підприємця Путінцевої Наталії Олександрівни АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) про стягнення 224 302,28грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала складена 04.03.2019.

Суддя М.В. Калантай