Решение № 80226699, 28.12.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5956/17

н\п 2/490/636/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2018 м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді Чулуп О.С.

при секретарі – Балдич Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського національного університету імені ОСОБА_2 про визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати протиправною дію Миколаївського національного університету імені ОСОБА_2 щодо виготовлення дубліката диплома спеціаліста С16 № 118581, з вказаною у ньому кваліфікацією, що не відповідає освітньому рівню «Спеціаліст». Свої вимоги позивач мотивує тим, що він у 1981 році він закінчив Миколаївським державний педагогічний інститут за спеціальністю «Математика». У дипломі виданому йому в 1981 році були помилки, і тоді він повернув його до інституту, де він був знищений про що складено акт. 23.09.2016 року відповідач, який є правонаступником інституту виготовив йому дублікат диплома спеціаліста С 16 № 118581 вказавши у ньому кваліфікацію «Вчитель математики», яка не відповідає кваліфікації освітнього рівня «Спеціаліст». Позивач вказує, що чинним законодавством не передбачено виготовлення диплома спеціаліста, з кваліфікацією, що не відповідає цьому освітньому рівню, а тому вважає, що відповідач виготовив цей дублікат диплома протиправно.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги не визнав з підстав наведених у запереченні на позов. Так, відповідач вказав, що позовні вимоги про анулювання дублікату спірного документа про вищу освіту – «диплома спеціалісту» були предметом розгляду Центрального районного суду та були відхилені і визнані такими, що не відповідають чинному законодавству України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом досліджено дублікат диплом спеціаліста С 16 № 118581 згідно якого ОСОБА_1 закінчив у 1981 році Миколаївський державний педагогічний інститут імені ОСОБА_3, за спеціальністю «математика», рішенням Державної екзаменаційної комісії від 19 червня 1981 року присвоєна кваліфікація «вчитель математики».

Судом встановлено, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2017 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 06липня 2017 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2017 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївського національного університету імені ОСОБА_2 про анулювання документу про вищу освіту, а саме диплому спеціаліста С 16 № 118581 виданого 23 вересня 2016 року.

Відносини з приводу отримання документу про вищу освіту регулюються Законом УРСР "Про народну освіту", який діяв на час отримання вищої освіти у 1981 році та Законом України "Про освіту" від 23 травня 1991 року, яким запровадженні рівні освіти; Законом України "Про вищу освіту" ( в редакціях від 17 січня 2002 року, 1 липня та 28 грудня 2014 року), яким на той чи інший час передбачались різні освітньо-кваліфікаційні рівні та ступені освіти; Постановою КМУ від 13 липня 2011 року № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти", якою ЄДЕБО визначено єдиним джерелом даних для виготовлення документів про освіту державного зразка; Порядком замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в ЄДЕБО, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2015 року № 249, яким передбачені умови та порядок складання документів про вищу освіту, в тому числі і їх дублікатів, та інші нормативні акти.

Судом встановлено, що позивач в 1976 році вступив до Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г.Белинського і в 1981 році закінчив повний курс вказаного інституту за спеціальністю "математика" та йому присвоєна кваліфікація "вчитель математики". Судом встановлено, що документ мав описки та був повернутий позивачем учбовому закладу.

Судом встановлено, що у період з 1993-2016 року позивачу на його вимоги неодноразово видавались документи про вищу освіту: у 1993 році - диплом МВ № 993348, який також мав певні недоліки, 21 червня 2000 року - диплом спеціаліста № ЛП ВС № 011188, у листопаді 2015 року - диплом С 15 № 118904.

Позивач, не погоджуючись з виданим документом, вважає, що типом (формою) документу про вищу освіту має бути або "диплом" без зазначення освітньо-кваліфікаційного рівня, або "диплом бакалавра".

Центральним районним судом в рішенні від 06.07.2017 року по справі № 490/9369/14-ц встановлено, що інформація, яку зазначено в оскаржуваному дипломі, щодо часу закінчення навчання спеціальності та кваліфікації ОСОБА_1 повністю відповідає змісту первинного диплому від 24.05.1981 року з реєстраційним № 146, копія якого знаходиться в архіві відповідача.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 249 (затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України) прямо передбачено, що дублікати документа про вищу освітум та додатка до нього виготовляються за формою (зразком), чинною на дату видачі дубліката.

Суд приходить до висновку, що встановлення співвідношення рівня вищої освіти за радянських часів з сучасним освітньо-кваліфікаційних рівнями, рівнями освіти, виходить за межі компетенції суду, а також предмету спору.

Виходячи з того, що закон не визначив форму (тип) дублікату диплома, виданого до 1991 року, а суд не має повноважень на визначення цієї форми судовим рішенням та відносно окремої особи, суд не вбачає паідстав для визнання протиправною дію Миколаївського національного університету імені ОСОБА_2 щодо виготовлення для ОСОБА_1 дубліката диплоа спеціаліста С16 № 118581, з вказаною у ньому кваліфікацією, що не відповідає освітньому рівню "Спеціаліст".

За такого, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївського національного університету імені ОСОБА_2 про визнання протиправними дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Миколаївского апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя