Постановление суда № 80173341, 25.02.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2019 Справа №607/2607/19

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позов до відповідачіва ОСОБА_3, ОСОБА_4 у якій просила визнати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування квартирою №22, що знаходиться у будинку №4 по вул. Дружби в м. Тернополі.

Згідно ст. 131 – 2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Для розгляду малозначних справ призначене спрощене провадження (ч.4 ст. 19 ЦПК України).

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є, у тому числі - справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (ч.6 ст. 21 ЦПК України).

У поданому позові представником позивача ОСОБА_2 заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Вказана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України, оскільки даний спір має істотне значення для відповідачів, так як стосується позбавлення права користування житлом, а тому суд вважає, що спір не є малозначним .

Так, ЄСПЛ у рішенні від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (заява № 30856/03) зазначив, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право особи на повагу до житла.

Навіть якщо законне право на зайняття житлового приміщення припинене, особа вправі мати можливість, щоб її виселення було оцінене судом на предмет пропорційності у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції.

Неврахування національними судами принципу пропорційності у справах про виселення особи з житла є підставою для висновку про порушення стосовно такої особи статті 8 Конвенції.

За вказаних обставин, суддя приходить до переконання, що розгляд даного позову не може здійснюватися слід здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно пп.11 п.16-1 Перехідних положень Конституції України, з 01.01.2019 року представництво відповідно до статті 131-2 Конституції у судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами.

Позов від імені ОСОБА_1 підписано та подано ОСОБА_2, котра діє на підставі довіреності, і в розумінні ст. 62 ЦПК України не може вважатися повноважним представником, оскільки не надала документів на підтвердження статусу адвоката.

Згідно п. 1 ч.4 ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано

Керуючись пп.11 п.16-1 Перехідних положень Конституції України, п. 1 ч.4 ст. 185 , статтями 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням – повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддяОСОБА_5