Решение № 80168113, 22.02.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

22.02.2019 ЄУН № 337/5294/18

Провадження № 2-а/337/ 14/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г. Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора першої роти батальйону УПП в м.Суми ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду, визнання протиправною і скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, закриття провадження по справі,

в с т а н о в и в:

14.11.2018 року до суду надійшов вказаний адміністративний позов ОСОБА_1 який обґрунтовано тим, що 21.10.2018 року інспектором роти №1 батальйону УПП в Сумській області ОСОБА_2 винесена постанова НК №714883 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він, керуючі автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, на вимогу інспектора поліції відмовився пред’явити поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Про наявність вказаної постанови від дізнався 06.11.2018 року коли отримав поштовий конверт з УПП у м.Херсон, в якому знаходилось дві постанови про накладання на нього адміністративного стягнення від 21.10.2018 року, які складені різними інспекторами поліції м.Суми, зокрема і оскаржувана постанова.

Вважає, що вказана постанова є протиправною та безпідставною, оскільки в його діях немає складу вказаного адміністративного правопорушення, ПДР він не порушував. В зазначений день та місці о 22 годині він був зупинений працівниками поліції, які не проінформувавши його про причину зупинки, стали вимагати пред’явити поліс страхування. Не погодившись з такими діями, він попросив повідомити причину зупинки, на що поліцейський не відреагував, а лише переписав його персональні дані. Після цього, вважаючи дії поліцейського протиправними, він відмовився вийти з автомобілю, а потім продовжив свій рух. Розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор поліції не проводив, доказів не збирав і до матеріалів не долучав, права йому не роз'ясняв і не дав можливості ними скористатися. Таким чином, інспектор позбавив його можливості скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП, та суттєво порушив процедуру розгляду, передбачену ст.278,279 КУпАП.

Просить поновити строк на звернення до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову НК №714883від 21.10.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. та закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 21.11.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача –ГУНП в Херсонській області в судове засідання не з’явився. До суду від ГУНП в Херсонській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки відповідач права позивача не порушував, постанова НК №714883 від 12.10.2018 року винесена співробітником патрульної поліції в АР Крим та м.Севастополі, відділ якого в структурі ГУНП відсутній.

Від УПП в Херсонській області ДПП надійшов відзив на позов, в якому вважають заявлені позивачем вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що поліцейським, під час здійснення патрулювання, було виявлено факт адміністративного правопорушення, яке вчинене позивачем, а саме не пред’явлення на вимогу працівника поліції полісу страхування, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч.1 ст.126КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу, інспектор патрульної поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом, а тому просять відмовити у задоволенні позову.

Відповідач – інспектор роти №1 батальйону УПП в Сумській області ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив,надав відзив на позов в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає повністю та вважає заявлені позивачем вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що 21.10.2018 року ним, під час несення служби з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху у м.Генічеськ Херсонської області, близька 22-00 годині на 500 км. а/ш Харків-Сімферополь було виявлено автомобіль марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, та відповідно до п.11 Постанови КМУ №1147 «Про прикордонний режим» прийнято рішення про зупинку транспортного засобу. На його законну вимогу пред’явити поліс страхування, водій ОСОБА_1 відмовився. Він пояснив, що відмова в пред’явленні полісу страхування тягне за собою адміністративну відповідальність згідно ч.1 ст.126 КУпАП, роз’яснив позивачу його права та в його присутності склав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, яка відразу була оголошена позивачу. Під час винесення оскаржуваного рішення він діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача – ГУНП в Сумській області в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов частково обґрунтованим і тим, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Суд встановив, що постановою інспектора роти №1 батальйону УПП в Сумській області ОСОБА_2НК №714883 від 21.10.2018 року позивач ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що ОСОБА_1 21.10.2018 року о 22-00 годині на 500 км. а/ш Харків-Сімферополь, керуючі автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, на вимогу інспектора поліції відмовився пред’явити поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126КУпАП.

Вказана постанова не була отримана особисто позивачем у день її винесення, а направлена поштовим зв’язком, отримана позивачем 06.11.2018 року.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та 14.11.2018 року звернувся до суду з даним позовом.

Незаконність винесеної інспектором поліції постанови про накладання адміністративного стягнення позивач обґрунтовує тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126КУпАП, а саме факт відмови на законну вимогу працівника поліції надати поліс страхування, та вказує на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення фактично не проводився, йому не надано можливості скористатися своїми правами щодо викладення заперечень проти доводів поліцейського, інспектор поліції обставини справи повно та об'єктивно не встановив.

Відповідно до ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

Частина 1 ст.126КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Судом встановлено, що відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6914307 від 03.05.2018 року, цивільна правова відповідальність позивача ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» .

Підпунктом а) п. 2.4 ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом №1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 2 Розділу III Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема приписами ст.126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КупАП).

Згідно ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно обставини даної справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність постанови НК №714883 від 21.10.2018 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126КУпАП.

При цьому, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв’язку із застосуванням даного принципу саме відповідач – інспектор УПП ОСОБА_2, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст.9,77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вищевказаних вимог відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття інспектором поліції вищевказаної постанови, зокрема, доказів, передбачених ст.251 КУпАП, на підтвердження факту допущення позивачем порушення вимог Правил дорожнього руху, які передбачені диспозицією ч.1 ст.126КУпАП.

В той же час, судом встановлено, що цивільна правова відповідальність позивача ОСОБА_1 була застрахована, про що свідчить поліс №АМ/6914307 від 03.05.2018 року.

Таким чином, суд вважає, що інспектор поліції при прийнятті рішення про накладання адміністративного стягнення на позивача допустив порушення вимог ст.7 ,245 ,251-252 ,280 КУпАП , відповідно до яких провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, орган, уповноважений на прийняття рішення про накладання адміністративного стягнення, зобов'язаний прийняти законне, справедливе і обґрунтоване рішення в результаті всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності, оцінки належних та допустимих доказів.

В даному випадку інспектор поліції таких заходів не вчинив, обставини справи повно та об'єктивно не встановив, належних та допустимих доказів на їх підтвердження не зібрав та не оцінив, доводи позивача не перевірив, в постанові належним чином не обґрунтував свої висновки щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не навів докази, якими підтверджуються його висновки.

На підставі усього вищевикладеного, суд приходить до висновку про неправомірність винесення оскаржуваної постанови, а тому її слід скасувати із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про поновлення позивачу строку для звернення до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена 21.10.2018 року, а із вказаним позовом до суду позивач звернувся 14.11.2018 року, тобто з пропуском встановлено ст.289 КУпАП строку звернення. При цьому судом встановлено, що копію оскаржуваної постанови відповідач відправив позивачу поштовим зв’язком та отримано позивачем06.11.2018 року, про що свідчить запис в Книзі обліку пенсій, соціальних допомог, поштових відправлень (поштових переказів), що видаються для доставки адресатам ОС 124 «Укрпошти» та що не спростовано представниками відповідача шляхом наданні інших письмових доказів.

Враховуючи вимоги ст. 289 КУпАП та ст.121-122 КАС України, суд вважає, що слід поновити ОСОБА_1 строк на подачу адміністративного позову, оскільки він був пропущений з поважних причин, що знайшло своє підтвердження.

Таким чином, позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Позов задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення серії НК № 714883 від 21.10.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. ОСОБА_1 за ст. 126 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження по справ відносно ОСОБА_1 за ст.. 126 ч.1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Повний текст рішення виготовлено судом 28.02.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржена в Третій апеляційний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.

Суддя: Г.Є. Гнатик