Решение № 80154635, 28.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 р. Справа№200/14928/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 64 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача звільнено зі служби органів внутрішніх справ у відставку через хворобу, при цьому вислуга років складає 23 роки. Позивач вважає, що на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» має право на отримання пенсії у розмірі: за вислугу 20 років - 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 відсотка, що в сумі складає 64 відсотка, проте пенсія призначена в розмірі 59 відсотків. На звернення позивача, пенсійний орган відмовив у збільшенні основного розміру пенсії на 5 відсотків посилаючись, що він звільнений у запас через хворобу, а не у відставку за станом здоров’я.

16 січня 2019 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач звернувся до головного управління стосовно перерахунку пенсії, натомість просить під час перерахунку застосувати положення статті, які регулюють первинне призначення пенсії. Відповідач вказав, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Оскільки позивач звільнений у запас за пунктом 64 «Б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас через хворобу, пенсія призначена відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших категорій громадян» та розмір пенсії визначений виходячи з 50 відсотків відповідних сум забезпечення з додаванням 9 відсотків за понаднормову вислугу років, у головного управління відсутні підстави для здійснення нарахування пенсії виходячи 64 % грошового забезпечення. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

28 січня 2019 року позивачем надано відповідь на відзив у якому зазначив, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових 5 % відповідних сум за весь період з часу звільнення до теперішнього часу. Позивач вказав, що до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", діяв ОСОБА_2 України "Про міліцію", яким були врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення працівників міліції, які за своїм змістом є аналогічними тим, що викладені в Законі України "Про Національну поліцію". Таким чином, юридично визначальним у даних правовідносинах є захворювання, яке спричинило подальшу непридатність до проходження служби, що було установлено та зафіксовано у відповідному документі - свідоцтві про хворобу, від 1 грудня 2008 року № 365. Хоча формулювання "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час" і містить розбіжність із формулюванням, викладеним у пункті 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - "непридатність до служби в поліції", однак, наявність такої розбіжності жодним чином не спростовує самого факту непридатності до подальшої служби через хворобу. Вважає, що позиція відповідача щодо незастосування вказаної вище норми є хибним тлумаченням норм чинного законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 2 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24 січня 2019 року.

Протокольною ухвалою 24 січня 2019 року оголошено перерву до 26 лютого 2019 року.

У судове засідання 26 лютого 2019 року сторони не з’явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України як що немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач – майор міліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, колишній начальник сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Волноваха Управління МВС України на Донецькій залізниці проходив службу в ОВС з 25 жовтня 1994 року до 26 липня 2011 року.

Згідно свідоцтва про хворобу № 101 від 29 червня 2011 року військово-лікарська комісія за розпорядженням начальника ЛВ на ст. Волноваха здійснила медичний огляд ОСОБА_1, за результатами якого позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час на основі ст. 54«в», 55«в» графи 1 розкладу хвороб і фізичних вад Наказ МВС України № 85 від 2001 року.

Як встановлено з довідки управління МВС України на Донецькій залізниці від 13 листопада 2018 року №230жд/лн, Наказом УМВС України на Донецькій залізниці від 22 липня 2011 року №258 о/с ОСОБА_1 звільнено з ОВС у запас Збройних Сил за п. 64 «б» (через хворобу) Положення про проходження про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до повідомлення про призначення пенсії від 24 жовтня 2011 року ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 27 липня 2011 року призначена пенсія за вислугу років у розмірі 59 % грошового забезпечення (вислуга років 23).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» пенсійним органом перераховано пенсію ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 1 січня 2016 рок, виданої уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», про що свідчить лист пенсійного органу (а.с. 13).

1 листопада 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії, яка призначена за вислугу років при звільнені у запас за станом здоров’я через хворобу, в розмірі 64 % з дати виникнення права на перерахунок, а саме з дати звільнення.

Листом від 28 листопада 2018 року № 5641-Б-01 відповідач повідомив, що розрахунок пенсії здійснено відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 59 відсотків грошового забезпечення та оскільки за даними електронної пенсійної справи, позивача звільнено у запас через хворобу на підставі п. 64 «Б» з органів внутрішніх справ України в Донецькій області, тому підстав для збільшення відсотків відповідних сум грошового забезпечення немає.

Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів Української СРСР від 29 липня 1991 року №114 затверджено ПОЛОЖЕННЯ про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі – Положення). ОСОБА_2 Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.

Згідно пункту 64 «б» Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема, у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.

Так судом встановлено, що позивача звільнено Наказом УМВС України на Донецькій залізниці від 22 липня 2011 року №258 о/с у запас Збройних Сил за п. 64 «б» (через хворобу) Положення про проходження про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Підставою для звільнення стало свідоцтво про хворобу військово-лікарської комісії від 29 червня 2011 року № 101, якою позивача визнано «непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час». Вислуга років позивача на день звільнення становила 23 роки.

Згідно пункту «б» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(в редакції чинній на час призначення пенсії), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби: особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

ОСОБА_2 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні,Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – ОСОБА_2 №2262) пенсії за вислугу років призначаються у розмірі:особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Тобто, оскільки позивач звільнений відповідно до ст. 64 «б» Положення, яка передбачає звільнення зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема, у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії, суд вважає, що пенсійним органом,під час призначення пенсії, правомірно визначено розмір пенсії виходячи з 50 процентів відповідних сум.

Отже, оскільки вислуга років ОСОБА_1 складає 23 роки, тобто 3 роки понад 20 років необхідних для призначення пенсії, за кожен рік вислуги понад 20 років додається 3 проценти відповідних сум, звідси, загальний відсотковий розмір пенсії складає 59 %, що вірно визначено пенсійним органом при призначенні пенсії позивачу.

З метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей 23 грудня 2015 року Верховною радою України прийнято ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», яким внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, доповнено та змінено статтю 63, якою передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку; та статтю 63 цього ж закону доповнено частиною третьою, такого змісту: перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Крім того, пункт «а» статті 13 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» викладено у наступній редакції: пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідачем, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 1 січня 2016 року, виданої уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Проте позивач, 1 листопада 2018 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з посиланням на статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції від 01.012016).

Слід зазначити, що стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регулює питання первинного призначення пенсії. Перерахунок пенсії регулюється статтею 63 Закону №2262, якою встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Тобто, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до статті Закону №2262 не стосуються вже призначеної пенсії.

Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного суду від 24 квітня 2018 року по справі №689/12623/17.

На підставі зазначеного суд вважає, що відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на судову практику по справам №344/14916/17 та №209/2498/17, оскільки правовідносини у зазначених справах стосуються осіб звільнених згідно Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до приписів ст. 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі наведеного вище та з урахуванням того, що відповідач при вчиненні дій, з приводу яких було подано позов, діяв у межах та у спосіб, визначених чинним законодавством, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитрієв В.С.