Решение № 80153997, 18.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Справа № 160/581/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21.01.2019 надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про визнання протиправними та скасування постанов відповідача від 10.01.2019 року № 56440249 про відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на заробітну плату, а також про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява обґрунтована протиправністю оскаржених постанов з огляду на те, що при відкритті виконавчого провадження відповідачем не дотримано вимог частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, оскільки, приватним виконавцем - Вольф Т.Л. виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 року відмовлено у відкритті провадження у частині позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 року після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу надано право для подання відзиву на позовну заяву.

Судом на виконання частини 1 статті 268 та частини 2 статті 269 КАС України направлено на офіційну адресу електронної пошти приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни - t.l.volf8@gmail.com, ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.02.2019, копію позовної заяви з додатками та копію повістки про виклик до суду.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що для примусового виконання виконавчого напису №4621 від 30.05.2018, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» обрано приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяну Леонідівну.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва - Вольф Т.Л., на підставі заяви публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 10.01.2019 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57969779 із виконання виконавчого напису №4621 від 30.05.2018 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 23936,73 грн. та постанову про звернення стягнення на заробітну плату.

Не погодившись із такими постановами, з метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та застосовує положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі, також - Закон №1404-VIII), Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (надалі, також - Закон №1403-VIII), Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р., за № 489/20802 (надалі, також - Інструкція).

Стосовно правомірності прийняття приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що приватним виконавцем Вольф Тетяною Леонідівною в порушення частини 2 статті 24 Закон №1404-VIII прийнято до виконання виконавчий документ не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом №1404-VIII.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII, виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закон №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIIІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону №1403-VIII, про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону №1403-VIII, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України, виконавчим округом приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни визначено: м. Київ.

Частиною 1 статті 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону №1403-VIII, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Інструкції, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Частиною 2 статті 24 Закону №1404-VIIІ передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

З Єдиного реєстру приватних виконавців України судом встановлено, що виконавчий округ, на території якого відповідач здійснює діяльність є м. Київ, тоді як місце проживання боржника (позивача) є м. Дніпро.

Згідно п. 10 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

За таких обставин, відповідач повинен був згідно вимог п.10 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що відповідачем протиправно, всупереч вимог чинного законодавства України прийнято до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в них достовірної інформації про місце проживання, перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №57969779 із виконання виконавчого напису №4621 від 30.05.2018 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в розмірі 23936,73 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

У зв'язку з скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження, постанова про звернення стягнення на заробітну плату також підлягає скасуванню, оскільки прийнята у межах цього виконавчого провадження.

Згідно з вимогами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах даної справи міститься доказ понесення позивачем судових витрат в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №3162964905 від 01.02.2019 про сплату судового збору.

Таким чином, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі оплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Вольф Тетяни Леонідівни від 10.01.2019 року № 56440249.

Визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Вольф Тетяни Леонідівни від 10.01.2019 року № 56440249.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Вольф Тетяни Леонідівни понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна