Постановление суда № 80103433, 26.02.2019, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3292/17

У Х В А Л А

26 лютого 2019 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Сенечина В.М.,

суддів Казана І.С., Кравціва В.І.,

з участю секретаря Кухар О.П.,

прокурора Самбірської місцевої прокуратури Шведа С.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Бурчака В.С.,

обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника Мацея А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, клопотання про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Самбірського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження № 42017141290000010 про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Бурчак В.С. звернувся з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного за ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2018 року, посилаючись на те, що даною ухвалою було накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме: на 1/3 частку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1; на 1/3 частку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, земельна ділянка 2; на 1/3 частку житлового будинку за адресою, АДРЕСА_3; на транспортний засіб - автомобіль марки «HYUNDAI» модель «SANTA FE» 2008 року випуску», державний номерний знак

НОМЕР_1.

Накладення арешту майна вважає безпідставним оскільки питання арешту вирішувалось без виклику власника майна та його представника адвоката.

Крім того, в ухвалі слідчого судді не зазначено, що майно на яке накладено арешт відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто, що воно є доказом чи знаряддям злочину, що здобуте злочинним шляхом.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із п. 7) ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 5, ч. 6 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачене покарання - конфіскація майна. Крім того, у кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_2 та

ОСОБА_4 на відшкодування шкоди завданої злочином у розмірі 530000 грн.

З урахуванням наведеного, арешт на майно накладено обґрунтовано і потреби його скасування не відпали.

Керуючись ст. ст. 372-376 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Бурчака В.С. про скасування арешту майна ОСОБА_2, накладеного згідно ухвали слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя

Судді