Решение № 80098153, 07.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року Справа № 0440/5381/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2018 року Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення винесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 23.06.2018 року № 0150101211 про застосування до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» штрафної санкції у розмірі 20% у сумі 79324 грн. 16 коп. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 396620 грн. 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з 31.10.2016 року по 23.04.2018 року Відповідачем було встановлено несвоєчасну сплату сум узгоджених податкових зобов'язань визначених у податкових деклараціях, що є порушенням вимог п. 57.1 ст.57 та 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України. Порушено терміни сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно судових рішень про розстрочення (відстрочення) податкового боргу з податку на додану вартість, визначених п.100.6, п.100.7 ст.100 Податкового кодексу України.На підставі акту перевірки від 23.05.2018 року №385/12-11/08679758 Відповідачем були винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2018 року №0150101211 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% у сумі 79324 грн. 16 коп. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 396620 грн. 80 коп. Вказане податкове повідомлення-рішення Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що терміни сплати сум самостійно обчисленого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період вересня 2016 року - травня 2017 року, які зазначено в спірному повідомленні-рішенні, не відповідають дійсності, що підтверджується відповідною випискою про рух коштів на особовому рахунку. Відповідачем штучно збільшено терміни погашення сум податкових зобов'язань Позивача з ПДВ, що потягнуло за собою спотворення термінів фактичної сплати Позивачем зобов'язань з ПДВ за наступні періоди і, як результат, безпідставне нарахування штрафних санкцій в сумі 76007,58 грн. Також, при нарахуванні штрафних санкцій Відповідачем не враховано, що Позивач має визнаний судом податковий борг з ПДВ минулих періодів, який розстрочений на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року по справі №2а-16289/10/0470 з чітким визначенням розміру обов'язкових щомісячних платежів та строків сплати. Тому застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату боргу є незаконним.

20 липня 2018 року ухвалою суду було залишено позовну заяву Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» без руху. Встановлено Позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с.45).

На виконання вимог вказаної ухвали, Позивачем 31.08.2018 року було усунуто недоліки (а.с.48-57).

07 вересня 2018 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. ВстановленоВідповідачу строк у разі невизнання адміністративного позову для подання відзиву на позов.

02 жовтня 2018 року на адресу суду надійшла заява Відповідача про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2018 року у задоволенні заяви представника Відповідача про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження відмовлено.

05 жовтня 2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Відповідачем правомірно було проведено перевірку Позивача та нараховані штрафні санкції, оскільки Позивачем не своєчасно було погашено узгодженні зобов'язання. За даними ІС «Податковий блок» станом на 30.10.2016 року в ІКП з ПДВ по ДП «Підприємство ДКВС України (№80)» обліковувалась податкова заборгованість в сумі 417 954,2 грн.Кошти, сплачені ДП «Підприємством ДКВС України (№80)» в подальшому зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення відповідно до п.87.9 ст.87 Кодексу.

Відповідно до частини 1статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи положення ч.3 та ч.4 ст.257, ст.258, ст.261, ст.262 КАС України, суд розглянув цю адміністративну справу одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми діючого законодавства, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» є підприємством, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі з 19.03.1996 року.

23 травня 2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ території обслуговування Криворізької південної ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Качаловою С.І., на підставі пп.19-1.1. п.19.1 ст.19, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, у порядку пп.75.1.1 п. 75.1 ст.75 та ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з 31.10.2016 року по 23.04.2018 року, за результатами якої складено акт від 23.05.2018 року №385/12-11/08679758.

Перевіркою встановлено порушення п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, порушено терміни сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно судових рішень про розстрочення (відстрочення) податкового боргу з податку на додану вартість, визначених п.100.6, п.100.7 ст.100 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 23.05.2018 року №385/12-11/08679758 Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2018 року №0150101211 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% у сумі 79324 грн. 16 коп. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 396620 грн. 80 коп.

Не погоджуючись із вказаними податковим повідомленнями-рішеннями, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, Відповідачем було проведено камеральну перевірку з питань своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ, з урахуванням строків давності, визначених в ст. 102 Податкового кодексу України.

За нормами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 цього кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що сума грошового зобов'язання з ПДВ, визначена повідомленням - рішенням від 23.06.2018 року № 0150101211, у розмірі 396620 грн. 80 коп. складається з:

- самостійно обчисленої Позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ за період з вересня 2016 року по березень 2018 року в розмірі 380037,60 грн., за несвоєчасну сплату якої до Позивача застосовано штрафну санкцію 20% в розмірі 76007,58 грн.;

- суми узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 16582,90 грн. відповідно до рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, за несвоєчасну сплату якої до Позивача застосовано штрафну санкцію 20% в розмірі 3316,58 грн.

Відповідно до оскаржуваного повідомлення-рішення, позивачем порушено терміни сплати самостійно обчисленого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зазначеного ним (Позивачем) у податковій звітності з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено ПДВ за деклараціями

- від 13.10.2016 р. за вересень 2016 року на суму 41668,00 грн. (граничний термін сплати 30.10.2016 р.);

- від 17.11.2016 р. за жовтень 2016 року на суму 38538,00 грн. (граничний термін сплати 30.11.2016 р.);

- від 19.12.2016 р. за листопад 2016 року на суму 38448,00 грн. (граничний термін сплати 30.12.2016р.);

- від 17.01.2017 р. за грудень 2016 року на суму 44026,00 грн. (граничний термін сплати 30.01.2017 р.);

- від 15.02.2017 р. за січень 2017 року на суму 37572.00 грн. (граничний термін сплати 02.03.2017 р.);

- від 15.03.2017 р. за лютий 2017 року на суму 44434.00 грн. (граничний термін сплати 30.03.2017 р.);

- від 19.04.2017 р. за березень 2017 року на суму 63587,00 грн. (граничний термін сплати 30.04.2017 р.);

- від 16.05.2017 р. за квітень 2017 року на суму 40605,00 грн. (граничний термін сплати 30.05.2017 р.);

- від 19.06.2017 р. за травень 2017 року на суму ЗІ 159.60 грн. (граничний термін сплати 30.06.2017 р.).

Проте, терміни сплати сум самостійно обчисленого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період вересня 2016 року - травня 2017 року, які зазначено в спірному повідомленні-рішенні, не відповідають дійсності, що підтверджується наданою Позивачем до матеріалів справи випискою про рух коштів на особовому рахунку Позивача (інформація міститься в інтегрованій картці платника податків згідно зі ст. 42-1 Податкового кодексу України).

Таким чином, суд зазначає, що суми ПДВ за вказані періоди вчасно перераховано Позивачем на особовий рахунок та вчасно списано Державною казначейською службою України, тому нарахування штрафних санкцій в розмірі 20 % є безпідставним.

Крім того, згідно з повідомленням-рішенням від 23.06.2018 року № 0150101211, що оскаржується в адміністративному позові, Позивачем порушено терміни сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно судових рішень про розстрочення (відстрочення) податкового боргу з податку на додану вартість, визначених п. 100.6, п. 100.7 ст. 100 Податкового кодексу України, з врахуванням п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України. Тобто, за несвоєчасно сплачений (погашений) податковий борг в розмірі 16582,90 грн. Позивачу нараховано штраф в розмірі 20 % у сумі 3316,58 грн.

При нарахуванні вищезазначених штрафних санкцій Відповідачем не враховано наступне.

Згідно з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2011року по справі № 2а-16289/10/0470 за позовом прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області до Державного підприємства «Підприємство Криворізької ВК (№80)» з останнього стягнуто заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 1 146 103, 87 грн.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року по справі № 2а-16289/10/0470 сплату заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1 146 103,87 грн. розстрочено строком на 60 місяців рівними частинами, а саме: за кожен місяць, починаючи з січня 2012 року, в сумі 19 101,73 грн., та за грудень 2016 року в сумі 19 101,80 грн.

Додатковою ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року по справі № 2а-16289/10/0470 суд зобов'язав Південну міжрайонну державну податкову інспекцію у м.Кривому Розі Дніпропетровської області відобразити розстрочення суми боргу відповідно по постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року та ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року у справі № 2а-16289/10/0470 в особовому рахунку платника податків - Підприємства Криворізької виправної колонії (№80).

Крім того, на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року Південною МДПІ визначено граничні терміни погашення розстроченої суми боргу ДП Підприємство КВК-80, а саме щомісячна сплата (до 10 числа кожного місяця) рівними частками 19101,72 грн. розстроченого податкового боргу по ПДВ протягом періоду 10.01.2012 - 09.12.2016 р. р., що зазначено у ПовідомленніПівденної МДПІ про граничні терміни погашення сум заборгованості та графіку погашення розстроченого податкового боргу.

Таким чином, Дніпропетровським окружним адміністративним судом змінено порядок та строки виконання рішення від 21.03.2011 року № 2а-16289/10/0470 з погашення податкового боргу зі сплати ПДВ в сумі 1 146 1032,87 грн., тобто сплату даного боргу відстрочено та розстрочено, на виконання чого Південною МДПІ встановлено граничні терміни його погашення, починаючи з 01.01.2012 року.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року в адміністративній справі № 2а-16289/10/0470 про стягнення з Позивача заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1 146 103,87 грн. було скасовано ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року № 50н-12/2а-162879/10/0470.

Одночасно з цим постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року № 2а-16289/10/0470 визначено суму боргових зобов'язань Позивача з ПДВ, яку .зменшено до 1005503,87 грн. Дане рішення суду набуло чинності 19 червня 2016 року після його апеляційного та касаційного оскарження Відповідачем.

Станом на дату набрання чинності зазначеного рішення суду Позивачем добровільно та в повному обсязі сплачено суму боргу з ПДВ, визначену рішенням суду від 18 грудня 2012 року № 2а-16289/10/0470.

Тобто, Позивачем не було допущено порушення строків сплати розстроченого податкового боргу за постановою суду.

В той же час, сплачені Позивачем суми грошового зобов'язання з ПДВ по податковим деклараціям за 2016 - 2017 роки та суми коштів, спрямовані ним па виконання графіку погашення зобов'язань по податковому боргу відповідно до вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року по справі № 2а-16289/10/0470 зараховані Відповідачем в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів, що в свою чергу призвело до несвоєчасності погашення Позивачем зазначених податкових зобов'язань.

Як передбачено пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, порушення якого стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що стають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

За правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, Податковим кодексом України закріплено право контролюючого органу щодо зарахування коштів, які сплачує платник податків у рахунок погашення податкового боргу, згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Проте, повноваження податкового органу щодо перерозподілу платежів щодо сплати податкового боргу платником податків відповідно до рішень суду про розстрочення чи відстрочення його виконання не визначені податковим законодавством.

При зарахуванні сплачених Позивачем коштів у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, Відповідачем не враховано принцип обов'язковості виконання судових рішень на всій території України.

За таких обставин, зарахування сплачених Позивачем сум податкового боргу відповідно до графіку погашення розстроченої (відстроченої) заборгованості повинно бути здійснено Відповідачем за фактичним призначенням платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що Відповідач як суб'єкт владних повноважень недовів правомірність винесення податковогоповідомлення-рішення про застосування до Позивача штрафних санкцій, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст.139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 23.06.2018 року №0150101211 про застосування до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» штрафної санкції у розмірі 20% у сумі 79324грн.16 коп. за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 396620грн.80 коп.

Стягнути на користь Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№80)» (50041, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Шиферна, буд.3, код ЄДРПОУ 08679758) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) судовий збір у розмірі 1762грн.00коп (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова