Решение № 80038366, 08.02.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2372/18

Номер провадження 2/541/176/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 лютого 2019 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді – Андрущенко-Луценко С.В.

при секретарі – Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Великосорочинської сільської ради Миргородського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

18.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із позовом до Великосорочинської сільської ради Миргородського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В направленому на адресу суду позові позивач ОСОБА_1 зазначив, що 31 липня 2006 року померла його мама ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина. На день смерті мама без реєстрації проживала разом з ним за адресою: вул.. Шосейна 9/7, міста Залізне міста Торецьк Донецької області, а була зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_1. Будинок в с. Великі Сорочинці належить на праві спільної часткової власності йому та спадкодавцеві. Після смерті матері у визначені законом строки він не звертався до нотаріальної контори із заявою з приводу оформлення спадкового майна. Строк пропустив з поважних причин, в зв’язку з юридичною необізнаністю, оскільки вважав, що спадкоємці першої черги приймають спадщину автоматично і за оформленням спадщини можна звертатися у будь-який час після смерті спадкодавця. Також позивачу не було відомо, що спільна реєстрація за однією адресою із спадкодавцем, може відігравати будь-яку роль у процедурі оформлення спадщини.

Нотаріусом Торецького міського нотаріального округу Донецької області йому було відмовлено в оформленні спадкового майна та повідомлено, що спадщина відкривається за місцем розташування спадкового майна і роз’яснено право звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для оформлення спадщини.

Просить суд визначити йому додатковий строк 2 місяці для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, визнавши причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, але направив на адресу суду заяву з якої вбачається, що позов ним підтримується, а справу він просить розглянути у його відсутності.

Представник відповідача –Великосорочинської сільської ради Миргородського району в судове засідання не з’явився. Установа направила на адресу суду лист про розгляд справи у відсутності представника, не висловила заперечень проти задоволення позову.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 31 липня 2006 року померла ОСОБА_2, - мати позивача ОСОБА_1 (а.с. 5-6).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Серед спадкового майна Ѕ частина житлового будинку, що розташований в с. Великі Сорочинці Миргородського району та земельна частка (пай) (а.с.7-8).

Статтею 1220 ч.ч. 1; 2 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

З довідки Великосорочинської сільської ради Миргородського району вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована одна в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Як вбачається з матеріалів долучених до позову, позивач на час розгляду справи судом, не звертався до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час смерті.

Отже, з урахуванням викладеного, спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ще 31 липня 2006 року.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, зважаючи на те, що спадкування є правом, а не обов’язком, позивач мав право на спадкування по закону.

Згідно положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Як вбачається з роз’яснень, що містяться в абзацах 1, 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців , у яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обґрунтованих доказів про наявність у позивача поважних причин, пов’язаних з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій пов’язаних з прийняттям спадщини, ним суду не надано. Таких поважних причин суд не знаходить і вважає, що позивач мав можливість після смерті матері заявити про наміри спадкування шляхом подання письмової заяви до органів нотаріату для чого не вимагалося значних коштів та не були потрібні на цій стадії правовстановлюючі документи на спадщину.

З моменту відкриття спадщини минуло понад 12 років.

Суд не може визнати законним визнання позову відповідачем –Великосорочинською сільською радою Миргородського району, адже ця юридична особа представляє інтереси територіальної громади, таке визнання суперечить положенням ст. 1277 ЦК України в якій зазначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини ... суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади.

Зважаючи на викладене, відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 77, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216; 1217; 1218; 1220; 1225; 1270; 1272 ЦК України; суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (85290, м. Залізне, м. Торецьк, Донецької області, вул.. Шосейна, 9/7, РНОКПП НОМЕР_1) до Великосорочинської сільської ради Миргородського району ( 37645, с. Великі Сорочинці Миргородського району, ЄДРПОУ 04382441) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_3