Решение № 80038077, 22.02.2019, Козельщинський районний суд Полтавської області

22.02.2019 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/117/19

Провадження№2/533/108/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

22 лютого 2019 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді – Оксенюк М. М.,

секретаря судового засідання – Шуліки Л. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач АТ «ПриватБанк» звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 13.04.2011 року відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, підписала Заяву /без номеру/ з позивачем та отримала кредит у розмірі 6 400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Далі, в позові зазначено, що станом на 25.12.2018 року в результаті не виконання зобов’язань за договором кредиту за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 17 229,91 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 866,63 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 10 219,51 грн., заборгованості за пенею у розмірі 5 604,21 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штраф (процентна складова) у розмірі 834,52 грн., а тому позивач прохає стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені ним судові витрати в розмірі 1 921,00 грн.

Згідно ухвали суду від 23 січня 2019 року справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, але направила заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає частково.

Крім цього, позивач прохає суд, застосувати строк позовної давності до пені та зменшити штрафні санкції.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 13.04.2011 року між позивачем АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1. підписано заяву /без номеру/ згідно до якої відповідач отримала кредит у розмірі 6 400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до розрахунку суми заборгованості, яка була надана банком вбачається, що станом на 25.12.2018 року за відповідачем лічиться заборгованість за кредитом у розмірі 866,63 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 10 219,51 грн., заборгованості за пенею у розмірі 5 604,21 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штраф (процентна складова) у розмірі 834,52 грн., а всього 18 024,87 грн.

Відповідно до ст. 623 ЦК України вбачається, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредитору завдані цим збитки.

Ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Далі судом встановлено, що позивачем АТ КБ "ПриватБанк" застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді пені у розмірі 5 604,21 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штраф (процентна складова) у розмірі 834,52 грн.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Отже, суд вважає, що вказані санкціє фактично є неустойкою, а тому приходить до висновку, що позивачем неправомірно застосовано два види відповідальності за порушення умов кредитного договору.

Вимога ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення із відповідача штрафів розміром 500,00 грн. та 834,52 грн. не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю.

Така ж правова позиція, висвітлена і в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Відповідно до статті 256 ЦК України вбачається, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦКУ).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України вбачається, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Оскільки кредитним договором не встановлена збільшена позовна давність, то правовідносини за зазначеним договором в частині позовної вимоги про стягнення пені регулюються, виходячи із спеціальної позовної давності, тривалість якої відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України складає один рік.

Згідно з розрахунку, який наданий позивачем вбачається, що 23.03.2018 року відповідачем здійснено погашення заборгованості у сумі 1 500,00 грн.

Позивач звернувся до суду 18.01.2019 року із розрахунком заборгованості станом на 25.12.2018 року.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заява відповідача про застосування строку позовної давності до вимоги позивача про стягнення пені не підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач не пропустив строк позовної давності щодо стягнення пені.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином відповідно до умов договору не виконав зобов’язання за кредитним договором, а тому з відповідача потрібно стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 866,63 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 10 219,51 грн., заборгованості за пенею у розмірі 5 604,21 грн., а всього у розмірі 16 690,35 грн.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та з врахуванням ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати в розмірі 1 778,71 грн.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про судовий збір», ст. ст. 509, 525- 530, 543, 551, 623, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 14, 19, 76, 141, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2, номер картки платника податків НОМЕР_1, на користь АТ КБ «ПриватБанк» на р/рахунок № 29092829003111 код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299 заборгованість за кредитом станом на 25.12.2018 року в розмірі 5 064,93 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 866,63 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 10 219,51 грн., заборгованості за пенею у розмірі 5 604,21 грн., а всього у розмірі 16 690,35 грн.

В іншій частині позивачу в позові, щодо стягнення штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) у розмірі 834,52 грн. – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 1 778,71 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний тест рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя