Постановление суда № 80033421, 21.02.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/251/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2019 р. Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Мисько С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ТзОВ «Євроготель», ТзОВ «Сихів - Сервіс», ТзОВ «Центральна Консалтингова Компанія» до ОСОБА_1 міської ради, треті особи: ОСОБА_1 обласне об’єднання організацій роботодавців, ПАТ «ОСОБА_1 хімічний завод», ПАТ «ОСОБА_1 завод залізобетонних виробів №2», ТДВ «ОСОБА_1 завод «Металіст», ТзОВ «МВЗ», ПАТ «Іскра», ТзОВ «Геос-Львів» про визнання не чинною та скасування ухвали ОСОБА_1 міської ради № 631 від 30.06.2016 р. «про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Львова», -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Євроготель», ТзОВ «Сихів - Сервіс», ТзОВ «Центральна Консалтингова Компанія» звернулись в суд із позовом до ОСОБА_1 міської ради про визнання не чинною та скасування ухвали ОСОБА_1 міської ради № 631 від 30.06.2016 р. «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Львова», з підстав, викладених у фабулі позову.

У призначені для розгляду справи дні, а саме: 29.11.2018 р., 17.12.2018 р., 21.01.2019 р., 30.01.2019 р. та 21.02.2019 р. уповноважений представник позивачів до суду не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання, був повідомлений належним чином.

Дослідивши обставини та причини неявок в судові засідання представника позивачів ОСОБА_2, суд визнає неявки уповноважених представників позивача у судове засідання такими, що відбулась без поважних причин та вважає за необхідне застосувати до поданого позову наслідки, передбачені положенням ч.3 ст.45 КАС України, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

За приписами ч.1 ст.42 КАС України до складу учасників справи віднесено сторони та третіх осіб. Сторонами в адміністративному процесі визнаються позивач і відповідач /ч.1 ст.46 КАС України/.

На підставі ч.5 ст.44 КАС України на учасників справи Кодексом покладений обов'язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За правилами ч.1 ст.60 КАС України представник учасника справи має такі самі обов'язки, як і учасник.

Нормою статті 205 КАС України врегульовано питання розгляду справи у випадку неявки у судове засідання сторін та їхніх представників за умови належного повідомлення їх судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Так, відповідно до частини п’ятої цієї статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ними про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про п розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

У даній справі належно повідомлені позивачі (представники) у судове засідання повторно не з'явились без зазначення причин неприбуття; заяв про розгляд справи у їх відсутності до суду не подали.

Виходячи із складності справи, значного обсягу доказів, що підлягають дослідженню, розгляд справи без позивачів є неможливим. Окрім того, в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_3 наполягає на залишенні позову без розгляду з огляду на систематичні неявки позивачів, зловживанням процесуальними обов’язками явки до суду на розгляд поданого ними ж адміністративного спору; відповідач вважає неможливим розгляд справи по суті без представників ТзОВ «Євроготель», ТзОВ «Сихів - Сервіс», ТзОВ «Центральна Консалтингова Компанія».

При цьому суд наголошує, що у випадку виникнення об'єктивних причин неможливості здійснення представницьких функцій в обсягах та на умовах, передбачених законом, позивач повинен забезпечити у судове засідання явку іншого представника.

Як убачається із матеріалів справи, директор ТЗОВ «Євроготель» ОСОБА_4, будучи повідомленим про призначені судові засідання у справі, неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду (щонайменше п’ять разів) з різних причин, кожного разу зазначаючи, що уповноважений представник ТЗОВ «Євроготель» ОСОБА_2 не може прибути в судове засідання.

Разом з тим, із наявного у матеріалах справи доручення від 29.12.2016 р. ТЗОВ «Євроготель» представництво інтересів Товариства ОСОБА_2 закінчилось 18 жовтня 2017 року (т.1, а.с.30).

Інших доручень на представництво інтересів в даному адміністративному спорі ТзОВ «Євроготель» ОСОБА_2 чи іншій особі до справи позивач не подавав.

Доручення від імені ТЗОВ «Євроготель» на представництво інтересів підприємства в суді ОСОБА_5 також було дійсне лише до 18.10.2017 р.

Як вбачається із клопотання ген. директора ТЗОВ «Євроготель» ОСОБА_4 від 27.11.2018 р. (т.2, а.с.122) довіреність №2/41 від 21.03.2017 р. видану на ім’я ОСОБА_6 анульовано.

Аналогічні доручення від 29.12.2016 р. на вказаного представника такими підприємствами – позивачами як ТзОВ «Центральна Консалтингова Компанія» та ТзОВ «Сихів-Сервіс» також втратили чинність 18.10.2017 р. (т.2, а.с.29, 31).

Як вбачається із долучених до справи поштових розписок ТЗОВ «Центральна Консалтингова Компанія» та ТзОВ «Сихів–Сервіс» були належним чином повідомленні про часі і місце розгляду справи на 21.01.2019 р. та 21.02.2019 р., однак, представники в судове засідання не прибули, жодних заяв з приводу участі у судовому засіданні чи розгляду справи у їх відсутності не подавали.

Відносно визнання поважності причин неявки представника до судового засідання, то обов'язок суду полягає лише у перевірці причин неявки. При встановлені їх поважності допускається відкладення розгляду справи. КАС України не містить переліку таких причин або обставин, а отже, їх визначення залишається на розсуд суду. Поважними причинами визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно здійснювати процесуальні дії. До таких відноситься хвороба, перебування на військовій службі, тощо.

Розгляд справи без участі представників позивачів суд вважає перешкодою для ухвалення законного рішення, оскільки існує необхідність в опитуванні останніх з приводу обставин справи та поданої позовної заяви.

Статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією. Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції). Таким чином, Європейський Суд запровадженням практики нерозгляду заяв продемонстрував необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб'єктів звернення.

Також ЕСПЛ у своєму рішенні у справі «Варбанов проти Болгарії» (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, «що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу «сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки».

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАС України.

Так, ч.1 ст.45 КАС України встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Ухвалюючи конституційні зміни в частині правосуддя та, реформуючи судову систему законодавець послідовно імплементує в національне право України нові підходи розгляду судових справ, започатковані та реалізовані Європейським судом з прав людини. Вказане відповідає реаліям сьогодення з урахуванням орієнтованості України на європейські цінності та демократичні засади побудови держави.

Згідно ч.3 ст.45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, дії, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Встановлення факту зловживання позивачем своїми процесуальними правами для застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.45 КАС України, суд поставив в залежність від таких обставин: належне, відповідно до встановленого процесуальними нормами порядку, повідомлення особи, яка не з'явилась в судове засідання, про час і місце розгляду справи; поважність причини неявки; наявність заяви від позивача про розгляд справи за його відсутності; повідомлення суд про причини неприбуття для участі у судовому розгляді.

Представники позивачів, як ініціатори звернення повинні з'являтися до суду за викликом, у даному випадку мали реальну можливість прибути на слухання 30.01.2019 р. та 21.02.2019 р. та виконати покладений на них ст. 44 КАС України обов'язок сприяти суду своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу, але цього не зробили.

Приймаючи до уваги вказане, а також зазначені у мотивувальній частині ухвали висновки, суд вважає, що позивачі допустили зловживання своїми процесуальними правами, що суперечить завданням адміністративного судочинства.

Переслідуючи мету дисциплінування сторін при користування ними своїми правами, для протидії проявам зловживання ними, застосовуючи збалансований підхід розумної пропорційності заходу, що вживається, суд залишає подану заяву без розгляду.

Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

у х в а л и в :

позов ТзОВ «Євроготель», ТзОВ «Сихів - Сервіс», ТзОВ «Центральна Консалтингова Компанія» до ОСОБА_1 міської ради, треті особи: ОСОБА_1 обласне об’єднання організацій роботодавців, ПАТ «ОСОБА_1 хімічний завод», ПАТ «ОСОБА_1 завод залізобетонних виробів №2», ТДВ «ОСОБА_1 завод «Металіст», ТзОВ «МВЗ», ПАТ «Іскра», ТзОВ «Геос-Львів» про визнання не чинною та скасування ухвали ОСОБА_1 міської ради № 631 від 30.06.2016 р. «про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Львова» – залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачам, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 22 лютого 2019 року.

Суддя Волоско І.Р.