Постановление суда № 80032287, 19.02.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"19" лютого 2019 р. Справа № 922/1521/18

вх. № 1521/18

Суддя господарського суду Усатий В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

за участю: учасники справи - не з'явились.

Розглянувши скаргу ГУ ДФС у Харківській області (вх. № 24177 від 23.08.2018 р.) про бездіяльність ліквідатора

по справі за заявою Публічного АТ "Каравай" м. Харків

до Публічного АТ "Каравай" м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 03.07.2018 р. визнано Публічне акціонерне товариство "Каравай" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_1

До суду надійшла скарга ГУ ДФС у Харківський області (вх. № 24177 від 23.08.2018 р.) про бездіяльність ліквідатора, в якій просить суд:

- визнати бездіяльність ліквідатора ПАТ «Каравай» (код за ЄДРПОУ 00384414) ОСОБА_1 неправомірною, про що винести відповідну ухвалу;

- зобов'язати ліквідатора ОСОБА_1 надати звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також пояснення з питання не забезпечення надання до контролюючого органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для призначення та проведення відповідної перевірки;

- зобов'язати ліквідатора ОСОБА_1 забезпечити можливість проведення Головним управлінням ДФС у Харківській області позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) ПАТ «Каравай» (код за ЄДРПОУ 00384414) для чого:

узгодити з Головним управлінням ДФС у Харківській області термін проведення позапланової виїзної перевірки підприємства;

забезпечити доступ посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області, які уповноважені здійснювати документальну позапланову виїзну перевірку підприємства, до відповідних первинних фінансово-господарських документів;

- у разі невиконання вимог суду на підставі ч. 12 ст. 41 ОСОБА_2 визнати таку бездіяльність ОСОБА_1 неправомірною, а роботу - незадовільною та припинити її повноваження, призначивши нового ліквідатора;

- не допустити ліквідацію боржника - ПАТ «Каравай» (код за ЄДРПОУ 00384414) без проведення ГУ ДФС у Харківській області відповідної перевірки достеменності даних (інформації) про наявність у підприємства активів, дебіторської та/або кредиторської заборгованості, стан розрахунків з бюджетом всіх рівнів, а також дійсний стан платоспроможності.

Суд призначив скаргу ГУ ДФС у Харківський області (вх. № 24177 від 23.08.2018 р.) про бездіяльність ліквідатора до розгляду на 24.01.2019 р.

До суду від ліквідатора надійшов відзив (вх. № 2035 від 23.01.2019 р.), в якому повідомляє суд, що не погоджується із поданою скаргою ГУ ДФС у Харківський області та просить суд відмовити у її задоволенні.

24.01.2019 р. у судове засідання ліквідатор не з'явився, до суду надав клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку із хворобою ліквідатора.

Присутній у судовому засіданні представник боржника просив суд перенести судове засідання на іншу дату, представник ГУ ДФС у Харківській області просив вирішити питання щодо перенесення судового засідання на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи неявку ліквідатора, суд відклав розгляд скарги на 19.02.2019 р.

19.02.2019 р. у судове засідання ліквідатор не з'явився, до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі у зв'язку із хворобою.

Присутній у судовому засіданні представник ГУ ДФС у Харківській області вважав за можливе розглянути скаргу без участі ліквідатора, вимоги скарги підтримав у повному обсязі, просив суд її задовольнити.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 14 год. 30 хв.

Після перерви учасники справи не з'явились.

Розглянувши матеріали скарги ГУ ДФС у Харківській області про бездіяльність ліквідатора, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 ОСОБА_2 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" (далі - Закон) у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим ОСОБА_2.

Згідно з ч. 11 ст. 41 ОСОБА_2 дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Щодо вимоги ГУ ДФС у Харківській області про визнання бездіяльності ліквідатора ПАТ «Каравай» ОСОБА_1 неправомірною, зобов'язання ліквідатора забезпечити можливість проведення контролюючим органом позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) ПАТ «Каравай», а у разі невиконання вимог суду на підставі ч. 12 ст. 41 ОСОБА_2 визнання такої бездіяльності ОСОБА_1 неправомірною, припинення його повноважень, призначивши нового ліквідатора, суд зазначає наступне.

В обґрунтування доводів скарги скаржник зазначає, що наказом Головного управління ДФС у Харківській області № 5059 від 12.07.2018 р. призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Каравай». На проведення перевірки видані направлення від 16.07.2018 р. № 6848, 6849, 6850. З метою розпочати перевірку та пред'явити копії наказу про проведення перевірки та направлень посадові особи контролюючого органу прибули за юридичною адресою боржника та ліквідатора: 61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 1А. У зв'язку із відсутністю ліквідатора за вказаною адресою контролюючим органом був складений акт № 5385/20-40-14-08-11/00384414 від 16.07.2018 р.

На підставі вказаних обставин, контролюючим органом на адресу ліквідатора засобами поштового зв'язку був направлений запит про надання документів № 29695/10/20-40-14-08-16 від 16.07.2018 р. Проте, відповідь ліквідатора на адресу контролюючого органу не надходила. З огляду на неможливість проведення перевірки у строки, передбачені п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та наказі № 5059 від 12.07.2018 р., ненадання ліквідатором документів, Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до суду із відповідною скаргою на дії ліквідатора.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до п. 78.4. Податкового Кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам, а і їх отримання адресатом. Відповідно до п. 2 загальної частини Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Отже, за загальним змістом термін "повідомлення" включає в себе направлення, вручення та отримання одержувачем відомостей, з якими він має бути ознайомлений.

Проте, суд зазначає, що ГУ ДФС у Харківській області до скарги не надано доказів надіслання наказу та направлень на перевірку у встановленому законом порядку, а також доказів належного повідомлення ліквідатора для забезпечення ним можливості проведення такої перевірки.

Також, відповідно до п. 85.1. ст. 85. Податкового Кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Згідно із п. 85.2. ст. 85. Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З аналізу наведених норм Податкового Кодексу України вбачається, що документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки виникає за умови завчасного надіслання до початку перевірки платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Обов'язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, виникає у платника податків після початку перевірки.

Доказів ухилення від такого обов'язку ліквідатором у разі належного повідомлення його про перевірку та у разі початку проведення такої перевірки контролюючим органом до скарги не надано.

З огляду на вказані норми, суд зазначає, що документальна позапланова перевірка має бути призначена і проведена контролюючим органом із дотриманням порядку, підстав та умов, які визначені положеннями Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області не доведено належними та допустимими доказами наявність порушень з боку ліквідатора.

Щодо вимоги ГУ ДФС у Харківській області про зобов'язання ліквідатора надати звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище та майно боржника, а також іншу інформацію, суд зазначає, що статтею 41 ОСОБА_2 передбачено відповідне звітування та надання документів комітету кредиторів.

Тобто, відповідно до ОСОБА_2 окремі кредитори або ж інші особи, в тому числі, контролюючі органи ДФС не наділені правом вимагати від ліквідатора відповідного звітування чи надання такої інформації.

При цьому суд зазначає, що скаржник ГУ ДФС у Харківській області може реалізувати свої повноваження щодо банкрута ПАТ «Каравай» в межах Податкового кодексу України, а не ОСОБА_2 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення відповідної вимоги скаржника про зобов'язання ліквідатора надати звіт про свою діяльність та іншу інформацію.

Також, щодо вимоги ГУ ДФС про недопущення ліквідації боржника без проведення перевірки, суд зазначає, що вказана вимога не містить нормативного обґрунтування підстав недопущення ліквідації.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, ОСОБА_2 України "Про міжнародне приватне право", ОСОБА_2 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями ОСОБА_2 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко встановлено порядок та вимоги проведення ліквідаційної процедури, які не можуть бути змінені за рішенням суду та не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута контролюючим органом. ОСОБА_2 не містять положень про те, що юридична особа не може бути ліквідована за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв’язку із неможливістю проведення перевірки банкрута контролюючим органом.

Обставини, пов’язані з виконанням контролюючим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу ліквідації господарюючого суб’єкта, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених ОСОБА_2 для цього підстав.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на недоведеність та необґрунтованість вимог скарги, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги Головного управління ДФС у Харківській області (вх. № 24177 від 23.08.2018 р.) про бездіяльність ліквідатора в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 37-46, 95 ОСОБА_2 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 73, 74, 232-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Головного управління ДФС у Харківській області (вх. № 24177 від 23.08.2018 р.) про бездіяльність ліквідатора відмовити.

Ухвалу направити ГУ ДФС у Харківській області, ліквідатору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 256 ГПК України, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_3