Решение № 80022754, 18.02.2019, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2019 р. Справа153/1440/18

Провадження2/153/408/18-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Гуцол Т. Ю.

учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 та відділ державної реєстрації ОСОБА_5 РДА про визнання недійсним державного акту та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_5 міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 та відділ державної реєстрації ОСОБА_5 РДА про визнання недійсним державного акту та скасування державної реєстрації, в якій просив визнати недійсним державний акт серії ВН №001174 на право приватної власності на земельну ділянку, який виданий 23 травня 2000 року ОСОБА_5 міською радою Вінницької області ОСОБА_3, якій на підставі рішення ОСОБА_5 міської ради Вінницької області 11 сесії 23 скликання від 23.12.1999 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0334 га, яка розташована на території ОСОБА_5 міської ради Вінницької області по вулиці Замковій (Жовтневій),58, кадастровий номер земельної ділянки 0525610100:01:003:0273, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за №1309, скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка посвідчується державним актом серії ВН №001174 на право приватної власності на земельну ділянку, який виданий 23 травня 2000 року ОСОБА_5 міською радою Вінницької області ОСОБА_3, площею 0,0334 га, яка розташована на території ОСОБА_5 міської ради Вінницької області по вулиці Замковій (Жовтневій),58, кадастровий номер земельної ділянки 0525610100:01:003:0273, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, на підставі ОСОБА_2 з Державного земельного кадастру серія НВ №0508308372018, який виданий 11.05.2018 року відділом в ОСОБА_5 районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, номер запису про право власності: 26439321, індексний номер 41411228 від 04.06.2018 року, стягнути з відповідача витрати понесені по оплаті судового збору відповідно до квитанції, а також витрати по оплаті судового збору про забезпечення позову, стягнути з відповідача витрати понесені на правничу допомогу в сумі 5000 гривень, які полягали в зборі матеріалів до позовної заяви, складання позовної заяви та приймання участі в якості представника позивача в судовому засіданні. Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до договору, який укладений 22.09.1994 року у місті Ямпіль Вінницької області між ОСОБА_7, яка проживала по вулиці Замковій (Жовтневій),58 у місті Ямпіль Вінницької області та ОСОБА_8, проживаючою по вулиці Замковій (Жовтневій),58 у місті Ямпіль Вінницької області, яка діяла в його інтересах (так як він на той час був неповнолітнім), який також проживає по вулиці Замковій (Жовтневій),58 у місті Ямпіль Вінницької області, підтверджується його право власності на 29/100 частини житлового будинку по вулиці Замковій (Жовтневій),58 у місті Ямпіль Вінницької області, який йому подарувала ОСОБА_7 Даний договір посвідчений 22.09.1994 року державним нотаріусом ОСОБА_5 державної нотаріальної контори ОСОБА_9, та зареєстрований у реєстрі за №2367. Крім того, вказане право власності 14.10.1994 року зареєстровано в ОСОБА_5 бюро технічної інвентаризації Вінницької області. Вказаний будинок перебуває в спільній частковій власності, та являє собою стару одноповерхову споруду, яка поділена між трьома власниками по 1/3 частині кожному. Загальна площа житлового будинку становить 164,1 кв.м. та належить: ОСОБА_1 29/100 частини житлового будинку, загальною площею – 37,3 кв.м.; ОСОБА_6 19/50 (38/100) частини житлового будинку, загальною площею – 45,8 кв.м.; ОСОБА_3 33/100 частини житлового будинку загальною площею 81,0 кв.м. Так, ОСОБА_6 на підставі договору купівлі – продажу від 11.04.1989 року придбав у ОСОБА_7 Іти Мойсеївни, яка діяла на підставі доручення, яке посвідчене 7-3 Дніпропетровською держнотконторою від імені ОСОБА_10, 19/50 (38/100) частини житлового будинку по вулиці Жовтневій (Замкова),58 у місті Ямпіль Вінницької області. Право власності на вказану частину будинку зареєстровано в бюро технічної інвентаризації 14.04.1989 року. ОСОБА_3 являється власником житлового будинку, який розташований по вулиці Замковій (Жовтневій),58 у місті Ямпіль Вінницької області, яким вона володіє на підставі договору довічного утримання №2127, який виданий 24.07.1996 року. Відповідач ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки, кадастровий номер 0525610100:01:003:0273 площею 0,0334 га по вулиці Жовтневій (Замкова),58 у місті Ямпіль Вінницької області, якою вона володіє на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №001174, який виданий 23.05.2000 року ОСОБА_5 міською радою Вінницької області. Зазначив, що йому стало відомо про те, що відповідачка отримала державний акт про право власності на землю вперше в середині червня 2018 року, коли приватним нотаріусом було надіслано лист про те, що відповідачка ОСОБА_3 намагається продати свою частку житлового будинку і земельну ділянку по вулиці Замкова,58 у місті Ямпіль Вінницької області та запропоновано йому та ОСОБА_6 її купити, як особі, яка має за вказаною адресою у спільній частковій власності частину будинку. В листі було вказано про те, що продається частина будинку та земельна ділянка. Після цього, його мати ОСОБА_11 діючи на підставі довіреності від 23.06.2018 звернулася із запитом до ОСОБА_5 міської ради чи дійсно відповідачка ОСОБА_3 приватизувала земельну ділянку. ОСОБА_5 міська рада надала відповідь, що відповідачка зареєструвала право власності на земельну ділянку по вулиці Замковій,58 у місті Ямпіль Вінницької області, кадастровий номер 0525610100:01:003:0273, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Він обурився таким грубим порушенням його прав, як особа, яка має в спільній частковій власності 1/3 частини будинку та є землекористувачем прибудинкової території, якою всі три власника користувалися безперешкодно. Володіння відповідачкою земельною ділянкою, яка виділена для спільного користування позбавляє його, як власника та землекористувача та іншого власника ОСОБА_6 користуватися санвузлом, вигрібною ямою, сараєм, спільним проїздом (проходом), які знаходяться уже на приватизованій земельній ділянці, яка перебуває на підставі оскаржуваного державного акту у власності відповідача, яка як власник в любий час може встановити паркан та заборонити йому та ОСОБА_6 і членам їх сімей користуватися цією частиною земельної ділянки, при цім і притягувати їх до відповідальності за незаконне проникнення до володіння особи. Станом на 1999 рік коли відповідачка розпочала вчиняти дії направлені на приватизацію земельної ділянки по вулиці Жовтневій (Замковій),58 у місті Ямпіль Вінницької області, між співвласниками будинку та користувачами земельної ділянки стали виникати спори щодо розподілу цієї земельної ділянки. ОСОБА_5 міська рада відмовила відповідачці в подальшому русі на здійснення приватизації спірної земельної ділянки. Тому, до цього часу, він та ОСОБА_6 вважали, що ніяких дій направлених на приватизацію зі сторони ОСОБА_5 міської ради Ямпільського району Вінницької області та відповідачки ОСОБА_3 здійснюватися не буде до часу коли вони домовляться, або ж коли вирішать питання щодо поділу земельної ділянки в судовому порядку. З акту прийому-передачі межових знаків від 26.04.2018 видно, що він та ОСОБА_6 не підписували акт погодження та закріплення меж оспорюваної земельної ділянки.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився. Його представник – адвокат ОСОБА_2, який діє на підставі Ордеру серії ВН №068376 від 03.07.2018 вважає права позивача порушеними у зв’язку із тим, відповідачка ОСОБА_3 без погодження меж із позивачем та ОСОБА_6, у яких в частковій власності перебуває частина житлового будинку, та які є суміжними землекористувачами, здійснила приватизацію земельної ділянки, яка розташована по вулиці Замковій,58 у місті Ямпіль Вінницької області. Окрім того, у 1999-2000 роках відповідачкою було підроблено технічну документацію щодо приватизації земельної ділянки. Позивачеві взагалі не було відомо про оформлення права власності відповідачкою на земельну ділянку та отримання оспорюваного державного акту. Зазначив, що перешкоди у користуванні земельною ділянкою у позивача почалися за кілька місяців до надходження повідомлення від нотаріуса. Просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що після того, як у 1998 році вона отримала на підставі договору довічного утримання житловий будинок по вулиці Замкова (Жовтнева),58 у місті Ямпіль Вінницької області, вона почала оформляти документи на приватизацію земельної ділянки, що розташована по вулиці Замкова (Жовтнева),58 у місті Ямпіль Вінницької області. Після чого підійшла до матері позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_8, яка представляла інтереси позивача, який на той час був неповнолітнім, і повідомила останню, що має намір виготовити технічну документацію на вказану вище земельну ділянку. ОСОБА_8 у відповідь сказала, що її все влаштовує і не буде нічого підписувати. Після чого, вона пішла до міської ради. Повідомила, що у позивача свій під’їзд до його частини будинку, а у неї - свій. ОСОБА_8 в інтересах на той час неповнолітнього позивача ОСОБА_1 просила у неї одну тисячу доларів і тоді підпише акт погодження меж. Зазначила, що з часу приватизації нею земельної ділянки і до моменту наміру її продажу у 2018 році, позивач не мав претензій до неї. Все почалося після того, як їм надійшов лист від нотаріуса про те, що вона має намір продати свою частину житлового будинку. Зазначила, що позивачем пропущено строки позовної давності. Позивач не довів той факт, що саме, йому перешкоджало раніше довідатися про існування у неї державного акту на право приватної власності на землю, оскільки ця інформація є публічно доступною і цю інформацію можна було б отримати у любий зручний для позивача час. Просила суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі у зв’язку із пропуском строків позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, який діє на підставі Ордеру серії ВН №063791 від 20.11.2018 позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що матір позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_8 перебуває у неприязних відносинах з відповідачкою ОСОБА_3 з часу приватизації земельної ділянки. Фактично відмова підписати акт погодження меж ОСОБА_8, яка діяла в інтересах на той час неповнолітнього позивача ОСОБА_1, не була обґрунтована, просто вона не хотіла підписувати. Відразу після того, як відповідачка почала продавати належну їй частину житлового будинку, то представник позивача звернулася до суду із даним позовом, так як сторони не зійшлися у ціні на будинок у 1000 доларів США. Вказав, що позивач не є суміжним землекористувачем. На приватизованій відповідачкою земельній ділянці ніякого сараю позивача у спільному користуванні немає. У позивача є власний санвузол та вигрібна яма, а також окремий вхід до його частини житлового будинку. Позивач повинен обґрунтувати свої вимоги відповідними доказами. Не було з’ясовано яким чином зменшилася ділянка позивача після приватизації своєї частини земельної ділянки відповідачкою. Експертиза не призначалася. Відповідачка у 2000 році законним шляхом набула права власності на земельну ділянку, яка розташована по вулиці Замкова (Жовтнева),58 у місті Ямпіль Вінницької області, жодних прав та інтересів позивача вона не порушила. Не надано належних і допустимих доказів, що розмір земельної ділянки, яку приватизувала ОСОБА_3 був збільшений за рахунок земельної ділянки, якою користується позивач та третя особа по справі. Не надано доказів, що розмір земельної ділянки, якою користується позивач та розмір земельної ділянки третьої особи по справі який перебуває у їх користуванні зменшився після приватизації спірної земельної ділянки, яка належить відповідачці. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю у зв’язку із недоведеністю позивачем про те, що його права порушені.

Представник відповідача ОСОБА_5 міської ради Ямпільського району Вінницької області у судове засіданні не з’явився, про дату час і місце судового засіданні повідомлявся належним чином – судовою повісткою з рекомендованим повідомленням. В матеріалах наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання судової повістки 17 січня 2019 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 у судове засіданні не з’явився, подав до суду письмову заяву за вхід.№925 від 06.02.2019, в якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог відділу державної реєстрації ОСОБА_5 РДА – ОСОБА_12 у судове засідання не з’явилася, подала до суду письмову заяву за вхід.№905 від 05.02.2019, в якій просила справу розглянути у їх відсутність.

Заяви, клопотання: заяви третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_6 та відділу державної реєстрації ОСОБА_5 РДА Вінницької області про розгляд справи у їх відсутність, клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про виклик і допит свідків, клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів.

Інші процесуальні дії у справі: 02 жовтня 2018 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_8 про забезпечення позову у цивільній справі №153/1440/18. 05 жовтня 2018 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області задоволено клопотання відповідача ОСОБА_3 про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі №153/1440/18. 09 жовтня 2019 року відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 20 листопада 2018 року. 24 жовтня 2018 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області скасовано заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на земельну ділянку, а також скасовано зустрічне забезпечення позову. 20 листопада 2018 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області задоволено клопотання відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03 грудня 2018 року. 03 грудня 2018 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про витребування доказів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16 січня 2019 року. 16 січня 2019 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області у задоволенні клопотання представників позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_8 та ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи договору про надання правової допомоги відмовлено, клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про виклик і допит свідків задоволено, закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду на 06 лютого 2019 року, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами. 06 лютого 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 15 лютого 2019 року. 15 лютого 2019 року проведено виїзне судове засідання, та за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 оголошено перерву у судовому засіданні до 18 лютого 2019 року.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із показань свідка ОСОБА_13 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що він був членом земельної комісії при ОСОБА_5 міській раді. Було зроблено приватизацію відповідачці ОСОБА_3, ніяких питань не виникало. Були спірні питання по користуванні туалетом між сторонами. Всі земельні питання розглядалися на сесії міської ради. З приводу користування земельною ділянкою у сторін не виникало ніяких питань, тільки з приводу туалету. У кожного із сторін по справі є окремих заїзд до їхніх частин житлового будинку. Якби були б якісь зауваження по приватизації земельної ділянки, то сесія міської ради не прийняла б рішення. ОСОБА_8 було відомо, що на адресу Замкова (Жовтнева),58 у місті Ямпіль Вінницької області виходила комісія міської ради, а також про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_3

Із показань свідка ОСОБА_14 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що на вказану адресу комісія міської ради виходила неодноразово з приводу користування туалетом та з приводу гаража. Він не пам’ятає чи були на той час спори між ОСОБА_8 і ОСОБА_3 Зазначив, що якщо відсутній акт погодження меж, то технічна документації виготовлена не буде і приватизація не відбудеться. Однак вказав, якщо акт погодження не підписаний, то комісія виїжджає на місце, складає відповідний акт, і якщо немає порушень земельного законодавства, то сесія приймала рішення. Зазначив, що на той час він був техніком-будівельником міської ради по земельним питанням.

Із показань свідка ОСОБА_15 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є його дружиною. Вони із позивачем ОСОБА_1 та його матір’ю ОСОБА_8 давно проживають по сусідству. Вони вирішили продати свою частину житлового будинку, а сусідка ОСОБА_8 не хоче щоб вони її продавали і сказала, що не буде підписувати акт погодження меж. По периметру земельна ділянка була огороджена сіткою ще до них. У позивача ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_8 не було претензій за земельну ділянку, тільки були претензії щодо користування туалетом. У сім’ї ОСОБА_8 є всі об’єкти побутового користування у житловому будинку. У кожного є свій прохід до своїх квартир.

Із показань свідка ОСОБА_16 даних нею у судовому засіданні судом встановлено, що вона є кумою сторін і їй про державний акт на право приватної власності на земельну ділянку нічого не відомо. Зазначила, що за вказаною адресою проживали євреї, між якими теж були спори. Земельна ділянка ОСОБА_3 була вся огороджена давно, ще коли проживали попередні власники. Вказала, що у сторін є окремі заїзди до квартир. Вона не була присутня під час того, як за вказаною адресою виходила комісія міської ради.

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі – паспорту (а.с.9 т.1) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 23 липня 1988 року у місті Ямпіль Вінницької області.

Із копії договору складеного у місті Ямпіль Вінницької області 22 вересня 1994 року (а.с.10 т.1) судом встановлено, що ОСОБА_7 Іта Мойсеївна подарувала, а позивач ОСОБА_1 прийняв у дар 29/100 жилого будинку з по господарськими будівлями, (погріб, сарай, сарай, вбиральня, огорожа, отмостка), що знаходиться у місті Ямпіль Вінницької області по вулиці Жовтневій,58/24.

Із копії договору складеного у місті Ямпіль Вінницької області 11 квітня 1989 року (а.с.12 т.1) судом встановлено, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 купив 19/50 частини житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, що розташований по вулиці Жовтневій,58 у місті Ямпіль Вінницької області.

Із копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна №128636329 від 22.06.2018 (а.с.14-15 т.1) судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер 0525610100:01:003:0273 площею 0,0334 га по вулиці Замкова,58 у місті Ямпіль Вінницької області.

Із копії повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_17 (а.с.16, 17 т.1) судом встановлено, що позивача та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 повідомлено про намір відповідачки ОСОБА_3 продати належну їй на праві спільної часткової власності 1/3 частку житлового будинку що знаходиться по вул.Замкова,58 у місті Ямпіль Вінницької області.

Із копії викопіровки із схематичного плану кварталу №9 (а.с.18-19 т.1) судом встановлено, що користувачами домоволодіння по вулиці Жовтнева,58 у місті Ямпіль Вінницької області є третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 19/50 частки, ОСОБА_18 29/100 частки та ОСОБА_19 2/3 частки.

Із копії повідомлення виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради №20/10 від 12.01.1999 року (а.с.20 т.1) судом встановлено, що між співвласниками земельної ділянки, що розташована по вулиці Жовтневій,58 у місті Ямпіль Вінницької області виник земельний спір, про що свідчить те, що вони відмовились підписати акт погодження і встановлення меж, а також матеріали які підтверджують згоду на розподіл земельної ділянки до міської ради не надійшли.

Із копії повідомлення ОСОБА_5 міської ради від 27.06.2018 №13-02/164 (а.с.21 т.1) судом встановлено, що за адресою по вулиці Замкова,58 у місті Ямпіль Вінницької області зареєстровано земельну ділянку площею 0,0334 га, кадастровий номер 0525610100:01:003:0273, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі Державного акту від 23.05.2000 року серії ВН №001174, №1309 за відповідачкою ОСОБА_3

Із копії відповіді ОСОБА_5 міської ради на адвокатський запит від 10.07.2018 №13-02/178 (а.с.22 т.1) судом встановлено, що у період до 2000 року біля домоволодіння по вул..Замковій,58 у місті Ямпіль Вінницької області рахувалась земельна ділянка площею 0,0520 га. Відповідно до рішення 11 сесії ОСОБА_5 міської ради 23 скликання від 23.12.1999 року земельну ділянку площею 0,0334 га по вул.Замковій у м.Ямпіль передано у приватну власність відповідачці ОСОБА_3 На теперішній час біля будинку по вул..Замковій,58 у м.Ямпіль рахується земельна ділянка площею 0,0520 га із врахуванням земельної ділянки площею 0,0334 га, що належить відповідачці ОСОБА_3

Із копії повідомлення КП «ОСОБА_5 районне бюро технічної інвентаризації» №393 від 17.08.2018 року на адвокатський запит (а.с.23 т.1) судом встановлено, що загальна площа житлового будинку, який розташований у місті Ямпіль по вул..Замковій,58 (Жовтнева) становить 164,1 кв.м., по власникам: позивач – у власності 29/100 частини житлового будинку загальною площею – 37,3 кв.м.; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 у власності 19/50 частини житлового будинку загальною площею – 45,8 кв.м.; відповідачка ОСОБА_3 у власності 1/3 (33/100) частини житлового будинку загальною площею – 81,0 кв.м.

Із копії акту розгляду заяви ОСОБА_8 за адресою м.Ямпіль вул.Замкова будинок 58 від 23.07.2018 року (а.с.24 т.1) судом встановлено, що ОСОБА_8 повідомила, що конфлікт станом на 23.07.2018 року вичерпано, для доступу до вбиральні немає перешкод.

Із копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №001174 виданого на підставі рішення ОСОБА_5 міської ради народних депутатів 11 сесії 23 скликання від 23.12.1999 року (а.с.28 т.1) судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0334 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території ОСОБА_5 міської ради по вул.Жовтнева,58. Землю передано для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Із копії акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 26 квітня 2018 року (а.с.30 т.1) судом встановлено, що власниками суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено та останніми підписано.

Із копії рішення ОСОБА_5 міської ради №222 від 28.06.1990 року (а.с.32 т.1) судом встановлено, що санвузол, який розташований біля будинку по вул.Жовтнева,58 у м.Ямпіль вважати спільністю сімей ОСОБА_6, ОСОБА_18 та ОСОБА_20

Із копії витягу з протоколу №20 від 20.10.1966 року (а.с.32 т.1) судом встановлено, що вилучено з присадибної ділянки біля домоволодіння по вулиці Жовтневій,24 60 кв.м. земля для загального проїзду до санвузлів. Ділянку, де містяться санвузли вважати загального користування.

Із копії свідоцтва про смерть серії І-АМ №042117 виданого 08.12.1998 року (а.с.120 т.1) судом встановлено, що ОСОБА_20 померла 07 грудня 1998 року у місті Ямпіль Вінницької області.

Із копії Договору довічного утримання від 24 липня 1996 року (а.с.121 т.1) судом встановлено, що ОСОБА_20, яка померла 07.12.1998 року, передала у власність відповідачці ОСОБА_3 належний їй на праві особистої власності 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований по вул.Жовтневій,58 у м.Ямпіль Вінницької області.

Із копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок №58 по вул.Замковій у місті Ямпіль Вінницької області (а.с.123-131 т.1) судом встановлено, що замовником технічної документації на вказаний житловий будинок є відповідачка ОСОБА_3

Із копії Рішення 11 сесії 23 скликання ОСОБА_5 міської ради від 23.12.1999 року (а.с.132 т.1) судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель по вул.Жовтневій,58 у м.Ямпіль Вінницької області (334 кв.м.).

Із копії ОСОБА_14 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0508308372018 (а.с.134 т.1) судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер якої 0525610100:01:003:0273, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розташована по вул.Замковій,58 у м.Ямпіль Вінницької області.

Під час виїзного судового засідання (15.02.2019) на місцевість – вулиця Замкова (Жовтнева), 58 у місті Ямпіль Вінницької області, судом було встановлено відсутність на спірній земельній ділянці будь-якого сараю, який би належав позивачеві. Також було встановлено наявність на спірній земельній ділянці санвузлу (дерев’яного туалету) у непридатному (аварійному, перекошеному) стані. Також, на території земельної ділянки, якою користується позивач було встановлено наявність вигрібної ями. Також судом було встановлено наявність окремого входу (хвіртки) та заїзду (воріт) до квартир позивача та відповідача.

Дослідивши усі докази в їх сукупності та кожен доказ окремо, заслухавши пояснення сторін та показання свідків, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно положень до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст.4 ЦПК України).

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст.42 Земельного кодексу України (ред.1990 року) громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об’єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду. Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі, що сталися у зв’язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін установленого порядку використання та розпорядження земельною ділянкою. Угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов’язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі. Якщо згоди на використання та розпорядження спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується судом.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Судом встановлено, що під час розробки технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю, неодноразово до спірної земельної ділянки приїздила земельна комісія при міській раді, яка на місці складала акт обстеження спірної земельної ділянки, було встановлено відсутність порушень земельного законодавства зі сторони відповідача ОСОБА_3 та прав та інтересів позивача ОСОБА_1 І тільки після цього сесією ОСОБА_5 міської ради було прийнято рішення про передачу у приватну власність спірної земельної ділянки, площею 0,034 га, для обслуговування належної відповідачеві частки житлового будинку і господарських будівель по вул.Жовтневій,58 у м.Ямпіль Вінницької області.

Позивач ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, як на підставу позовних вимог, посилався на те, що володіння відповідачем ОСОБА_3 земельною ділянкою, яка виділена для спільного користування, позбавляє його, як власника та землекористувача та іншого власника (ОСОБА_6О.) користуватися санвузлом, вигрібною ямою, сараєм, спільним проїздом, які знаходяться уже на приватизованій земельній ділянці. Проте, представником позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 у судовому засіданні не спростовано той факт, що ОСОБА_8, яка є матір’ю позивача ОСОБА_1, при пред’явленні документів на право власності на господарську споруду – вбиральню (Г) повідомила комісію у складі заступника міського голови ОСОБА_21, спеціаліста з земельних питань ОСОБА_22, спеціаліста-юрист ОСОБА_23 (при розгляді заяви ОСОБА_8 (вх.№122/02-10 від 17.07.2018) при розгляді заяви ОСОБА_8 щодо закриття доступу сусідкою ОСОБА_3 до санвузла на спільному подвір’ї), що конфлікт станом на 23 липня 2018 року вичерпано, для доступу до вбиральні немає перешкод.

Під час проведення виїзного судового засідання судом встановлено, що до санвузла, вигрібної ями, сараю перешкод для позивача відповідачем ОСОБА_3 не створено. Окрім того, встановлено, що сторони мають окремі, індивідуальні під’їзди до своїх частин житлового будинку по вул.Замковій,58 у місті Ямпіль Вінницької області, а також встановлено те, що сторони мають індивідуальні вбиральні та санвузли, сараї, кожен окремо має подвір’я. Спільний проїзд відсутній.

У судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що між сторонами виникав лише спір з приводу користування туалетом, а не з приводу меж земельної ділянки.

Щодо посилання позивача, як на одну із підстав своїх позовних вимог, на те, що не було погоджено межі земельної ділянки, то суд з цього приводу зазначає наступне:

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, абз.45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Згідно Постанови Верховного Суду у складі ОСОБА_24 Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року справа №580/168/16-ц погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов’язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затверджені технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Не підписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Окрім того, відповідно до Постанови Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №681/1039/15-ц не підписання сусідом акту погодження меж не перешкоджає органу місцевого самоврядування затвердити проект землеустрою. Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов’язкових технічних помилок. Підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Не надання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачеві за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Судом встановлено, що позивачеві було відомо про намір відповідача приватизувати земельну ділянку, а також було відомо про Державний акт на право приватної власності на землю на момент його видачі відповідачеві ОСОБА_3 Протягом вісімнадцяти років позивач не звертався до суду за захистом своїх прав та інтересів, а звернувся лише після того, як дізнався про намір відповідача ОСОБА_3 продати свою частину будинку. Тому, на думку суду, позивач ОСОБА_1 зловживає своїм правом, оскільки судом не встановлено порушення будь-яких прав позивача відповідачем ОСОБА_3

А тому, із врахуванням вище викладеного, а також висновків Верховного Суду у вищевказаних Постановах, суд приходить до висновку, що у задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити у зв’язку із не доведенням позивачем порушення його прав оспорюваним державним актом.

Що стосується заяви відповідача ОСОБА_3 про відмову у задоволенні позову у зв’язку із пропуском строку позовної давності, то суд зазначає наступне:

Так, загальна позовна давність, відповідно до вимог ст.257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 18.12.2009р. №14, встановивши що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Звідси вбачається, що суд має встановити першочергово підставність чи безпідставність позовних вимог, у випадку обґрунтованості позовних вимог суд може відмовити у їх задоволенні у зв’язку з пропуском позовної давності, а у випадку недоведеності позову суд повинен відмовити у його задоволенні саме з цих підстав, і не застосовує наслідки пропуску позовної давності.

Тому, в даному спорі, на думку суду, відсутні правові підстави щодо застосування строків позовної давності, так як позивачем не доведено факту порушення його прав та інтересів зі сторони відповідачів.

Керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.3, 6, 15, 16, 256, 257, 261, 386, 391 ЦК України, ст.ст.17, 42, 43, 44, 103, 105, 107 ЗК України (ред..1990р.), ст.ст.158, 159, 186, 186-1 ЗК України, ст.ст.41, 55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист право людини і основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 та відділ державної реєстрації ОСОБА_5 РДА про визнання недійсним державного акту та скасування державної реєстрації – відмовити.

Повний текст рішення складено 22 лютого 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Головуючий Т. В. Гаврилюк