Постановление суда № 79891059, 18.02.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5565/18

Провадження № 2/242/473/19

УХВАЛА

Іменем України

18 лютого 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі судді Любчика О.В. за участю секретаря судового засідання Каменської А.С., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання дій незаконними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та інше,

встановив:

позивач звернувся до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання дій незаконними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та інше.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2018 року вищевказаний позов було залишено без руху, у зв’язку з тим, що він не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 09 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання дій незаконними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та інше, суд вважав неподаною і повернув позивачу.

З даною ухвалою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного суду від 26 грудня 2018 ухвалу Селидівськго міського суду Донецької області від 09 листопада 2018 року скасовано та направлено дану справу для продовження розгляду до Селидівського міського суду Донецької області.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено до розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні подав усну заяву про відвід судді Любчика О.В, оскільки, на думку позивача, суддя Любчик О.В. з етичних норм не може розглядати дану справу. Так, суддею було спочатку позов ОСОБА_1 залишено без руху для приведення його у відповідність до вимог ЦПК України, тобто для усунення недоліків, а після усунення недоліків, на думку позивача, суддя безпідставно повернув позов. Апеляційний суд, скасувавши ухвалу суду про повернення позову ОСОБА_1, претензій до позовної заяви не виявив. Отже, суддя Любчик О.В. не може продовжувати розгляд справи. Інших мотивів та підстав відводу судді Любчику О.В., позивач ОСОБА_1 не навів.

Представник відповідача ОСОБА_2 не погодилась із заявою позивача.

Вислухавши сторін по справі, дослідивши цивільну справу, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України, яка передбачає порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями в інших справах не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.1 ст.37 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в новому розгляді цієї справи після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем ОСОБА_1 відводу судді Любчику О.В. з підстав, на які посилається позивач, тому вирішення питання про відвід судді Любчика О.В. підлягає розгляду у порядку ч. 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України.

На думку судді, підстав для самовідводу також не вбачається.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 252, 258 - 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

п о с т а н о в и в:

визнати відвід, заявлений ОСОБА_1 судді Любчику О.В., необґрунтованим.

Провадження по справі зупинити до вирішення заяви про відвід в порядку ч. 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Любчика О.В., подану по цивільній справі за його позовом до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання дій незаконними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та інше, передати до канцелярії суду для визначення складу суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Любчик