Постановление суда № 79887917, 18.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16687/16-к

н/п 1-кп/640/528/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2019 р.Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Ніколаєнко І.В.,

за участю секретаря Газіної О.С.,

прокурора Лемішко М.В.,

перекладача ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, № 12016220490005033, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця РФ, Челябинської області, м. Верхньоуральська, громадянина ОСОБА_5 Федерації, росіянина, не працюючого, раніше не судимого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 48 кв. 26,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження №12016220490005033 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. У справі маються всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали. Порушень КПК України при проведені досудового розслідування не встановлено. Клопотань щодо проведення закритого судового засідання ним не заявлено. Крім того, заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Обґрунтовуючи дане клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177, 178 КПК України, визначених під час обрання запобіжного заходу, з метою їх запобігання, а саме: впливати на свідків, потерпілих; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання останнього винуватим у скоєнні злочину та можливість переховуватись від суду.

Обвинувачений та захисник не заперечували проти призначення справи до судового розгляду. Заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою. Посилались на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, перебуває в шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. З урахуванням викладеного просили замінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Потерпіла проти призначення справи до судового розгляду не заперечувала, з приводу продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, підтримала думку прокурора.

Учасниками підготовчого судового засідання з’ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів сторонами не заявлено.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України судом не встановлено.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Заявлене прокурором клопотання про продовження обвинуваченому строків тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Обставини на які посилається обвинувачений та його захисник в обґрунтування підстав заміни запобіжного заходу не спростовують наявність ризиків передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, та не спростовують доводи прокурора про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4, суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватими у скоєні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та приходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів не можливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 18.04.2019 року.

Враховуючи наявність вище перелічених ризиків, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави, оскільки даний злочин вчинений із застосуванням насильства, який спричинив загибель людини.

За таких обставин, суд задовольняє клопотання прокурора та залишає обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.04.2019 року. В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про заміну запобіжного заходу необхідно відмовити.

Керуючись глави 27, ст.ст. 27, 177, 178, 182, 183, 314-317, 331, 369 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016220490005033 від 12 серпня 2016 року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України на 04.03.2019 року об 12-30 год. в приміщенні Київського районного суду м. Харкова, поверх 2, зал судових засідань №17 (м. Харків, вул. Валентинівська, 7-Б).

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 – задовольнити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про заміну запобіжного заходу – відмовити.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишити без змін – у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», та продовжити строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 18.04.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. Ніколаєнко