Постановление суда № 7987820, 16.12.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2009 р.                               м. Київ                                        К-21002/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Ужгороді

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 та постанову Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2007

у справі №16/30

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілона-сервіс»

до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                   ВСТАНОВИВ:                                                  

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007, позов ТОВ «Ілона-сервіс»задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Ужгороді від 10.03.2006 №0001512341/0885/23-0/20430346/5549 про донарахування податку на додану вартість в сумі 3850,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1925,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій, та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

На підставі акта документальної перевірки №373/23-0/10/2043036 від 07.10.2005 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2005 №0006192341/02453/23-0/20430346/21010, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 783,33 грн. та застосовано штрафні санкції в розмір 391,67 грн.

Визначене зобов’язання позивачем сплачено в повному обсязі.

Під час проведення даної перевірки відповідачем було направлено запити до Черкаської ДПІ з питання проведення зустрічної перевірки контрагента позивача ТОВ «Фрідом ЛТД». В результаті чого встановлено, що ТОВ «Фрідом ЛТД»ліквідовано 26.07.2000.

У зв’язку з чим 27.02.2006 внесено зміни за №364/23-0/10/20430346 до акта перевірки №373/23-0/10/2043036 від 07.10.2005, якими позивачу зменшено податковий кредит на загальну суму 4633,33 грн., із якої 783,33 грн. за податковою накладною від 29.10.2004 виписаною ТОВ «Електромереж інтер», а походження суми 3850,00 грн. не зазначено.

В запереченнях на позов відповідачем пояснюється походження даної суми виданими ТОВ «Фрідом ЛТД»податковими накладними №135 від 17.12.2003 –податок на додану вартість 2000 грн. та №137 від 30.06.2004 –податок на додану вартість 1850 грн.

На підставі внесених змін до акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2006 №0001512341/0 885/23-0/20430346/5549 яким позивачу донараховано зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 3850 грн. за застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1925,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені відповідачем підстави для визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 3850 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій не знайшли свого підтвердження, оскільки податкова накладна №137 від 30.06.2004 виписана ТОВ «Захід-центр» за фактом поставки дошки ясеневої на суму 11100 грн., у т.ч. ПДВ 1850 грн., а податкова накладна №135 від 17.12.2003 від 17.12.2003 на суму 10000 грн., у т.ч. ПДВ 2000 грн. виписана ТОВ «Тера» за фактом поставки блоків ПСБ. Доказів, що зазначені податкові накладні видані ТОВ «Фрідом ЛТД»відповідачем не надано. Крім того, актом перевірки від 07.10.2005 підтверджується, що ТОВ «Фрідом ЛТД»надавались позивачу транспортні послуги, витрати по яких в сумі 9,25 тис. грн. виключені з складу валових витрат, при цьому податкові накладні за даними операціями не виписувались і податковий кредит не формувався.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначені позивачем у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності прийнятого у справі рішення, судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, у зв’язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 та постанову Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2007 - без змін.

          Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко