Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2а-431/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Житняк Л.О.
при секретарі Григор’євій О.В.
за участі представників: позивача СтупакаС.О. та відповідача СоколаМ.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративнусправу№2а-431/10/2570
за позовом Державної податкової інспекції у м.Чернігові
до Чернігівського комерційного технікуму
про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И В :
03.02.2010 на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від22.12.2009 №К-19521/07 відкрито провадження по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Чернігові до Чернігівського комерційного технікуму про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 680,00грн. на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від21.10.2005 №0007252323/0 та №0007242323/0, де зазначено про порушення п.9 ст.3 Закону України від06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі–Закон №265/95-ВР), мотивуючи тим, що відповідач зобов’язаний щоденно друкувати на реєстраторі розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив в задоволенні позову відмовити, надавши письмові заперечення проти позову в яких зазначив про порушення позивачем строку звернення до суду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
В силу ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд враховує, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову лише за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, з урахуванням того, що представник позивача вважає, що строк звернення до суду не пропущений, і тому не просив поновити строк, а відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову в зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, суд вважає за необхідне розглянути і вирішити справу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, Чернігівський комерційний технікум, як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради від06.03.1992, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, перебуває на обліку в ДПІ у м.Чернігові як платник податків з 31.03.1995 за№1497. (а.с.10,13,34,38).
При цьому досліджуючи фактичні обставини справи, судом встановлено, що 13.10.2005 ДПІ у м.Чернігові на підставі ст.11, ст.11-1 Закону України від04.12.1990 №509 «Про державну податкову службу» та Закону №265/95-ВР здійснили перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності.
Під час здійснення перевірки розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарською одиницею – їдальні та лотка, які належать Чернігівського комерційного технікуму, – ДПІ у м.Чернігові виявила, що не забезпечено виконання щоденного друку фіскального звітного чеку та не забезпечено зберігання Z-звітів в КОРО, а саме: на момент перевірки в КОРО відсутній Z–звіт №1041.
За наслідками перевірки були складені Акти перевірки від13.10.2005 №25260625/2323 та №25260624/2323, в яких було вказано про порушення вимог п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР, що і стало підставою для прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від21.10.2005 №0007252323/0 та №0007242323/0 за недодержання законодавства про застосування реєстратора розрахункових операцій (далі–РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та нарахування штрафних санкцій на загальну суму 680,00грн. (а.с.4-5,28-29); (а.с.8,32).
Так п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідальність за невиконання зазначеного обов’язку передбачена п.4 ст.17 Закону №265/95-ВР у вигляді фінансової санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340грн.). Як визначено нормою п.4 ст.17 Закону №265/95-ВР - за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Встановлений факт невиконання відповідачем п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР про відсутність КОРО Z–звіту, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Аналізуючи норми Закону №265/95-ВР та ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що про час прийняття такого рішення податковий орган повинен повідомити особу відповідно до чинного законодавства, яким передбачений Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від21.06.2001 №253, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758, відповідно до п.7.7. якого надсилання (вручення) податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій суб'єктам господарювання здійснюється у порядку, передбаченому пунктами4.5 - 4.8 розділу4, тобто порядок направлення таких рішень прирівняний до порядку направлення податкових повідомлень.
Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
В судовому засіданні згідно пояснень позивача встановлено, що у зв’язку із тим, що відповідач не виконав обов’язку по сплаті фінансових санкцій у встановлений законом строк, позивач 06.02.2007 звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду.
З огляду на вказане, суд враховує, що Законом №265/95-ВР не встановлено строку звернення до суду для стягнення штрафних (фінансових) санкцій, які не відносяться до податкових платежів, отже в даному випадку позивач повинен був звернутися на протязі року з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від21.10.2005 були направлені Чернігівському комерційному технікуму - 04.11.2005, що підтверджується копією журналу реєстрації відправлень та поясненнями представника відповідача в судовому засіданні, та які відповідно отримані відповідачем 07.11.2005, що підтверджується копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції та поясненнями представника (а.с.43). Як повідомив представник позивача, поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції до податкового органу не надходило, тому рішення були направлені повторно через рік та отримані відповідачем 07.12.2006(а.с.64). Тобто на думку позивача, відлік строку звернення до суду повинен починатись саме з дати повторного отримання відповідачем рішень про застосування санкцій.
Суд вважає, що такий висновок не відповідає діючому законодавству, оскільки ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України ставить в залежність початок відліку строку звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вперше рішення були направлені 04.11.2005 за твердженням позивача рекомендованим листом. Відповідно до п.8 діючих на час направлення рішень Нормативів частоти обміну, перевезення, доставки пошти, виїмки кореспонденції з поштових скриньок і основні контрольні строки обробки і доставки поштових відправлень, періодичних видань, затверджених наказом Міністерства зв’язку України від05.08.1994 №115, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29.08.1994 за №205/415, в обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах місцева кореспонденція доставляється адресатам залежно від часу опускання її в поштові скриньки, як правило, в той же день, але не пізніше наступного дня.
Таким чином позивач, як суб’єкт владних повноважень при виконанні владних управлінських функцій, повинен був дізнатися про час вручення кореспонденції в листопаді 2005року та відповідно дізнатися про несплату у встановлений термін відповідачем штрафних санкцій в тому ж місяці. Тобто відлік річного строку звернення до суду починається з листопада 2005року.
Позивач не надав доказів поважності причин, які перешкодили йому в 2005році пересвідчитись у отриманні відповідачем рішень або направити такі рішення повторно. Неотримання поштового повідомлення про вручення рішень в листопаді 2005року не є поважною причиною для їх повторного направлення лише в грудні2006року, а також не є поважною причиною пропущення строку звернення до суду.
Отже з урахуванням того, що представник відповідача наполягає на відмові в задоволенні позову, у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, - у позові необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Чернігові до Чернігівського комерційного технікуму про стягнення штрафних (фінансових) санкцій - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову виготовлено в повному обсязі 22.02.2010.
Суддя Л.О.Житняк
Судебное решение № 7987424, Чернігівський окружний адміністративний суд было принято 18.02.2010. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 2а-431/10/2570. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: