Решение № 79822236, 14.02.2019, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1674/18

Провадження № 2/525/106/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2019 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представником якого згідно угоди про надання правової допомоги є адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про продовження права на приватизації на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_3 селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про продовження права на приватизацію на земельну ділянку в порядку спадкування. З позовної заяви вбачається, що 05.11.2005 року помер її батько ОСОБА_5, зареєстрований та проживав на момент смерті за адресою село Степанівка, вулиця Центральна (Леніна) будинок № 56 Великобагачанського району Полтавської області. На момент смерті проживав разом з позивачкою по справі, його дочкою ОСОБА_1 та своєю дружиною, а матір’ю позивачки ОСОБА_4.

До складу спадкового майна поряд з іншим увійшла земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га, яка знаходиться за адресою село Степанівка, вулиця Центральна № 56 Великобагачанського району Полтавської області, ця земельна ділянка була передана батькові позивачки за життя ОСОБА_5 виконавчим комітетом Степанівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 21.10.1997 року. ОСОБА_5 за життя правовстановлюючі документи не виготовив. Тобто, окрім рішення про передачу у власність, інших документів на земельну ділянку не має.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після смерті батька ОСОБА_5, який був складений ним за життя 30.08.2005 року, та який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Степанівської сільської ради, цим заповітом все майно батько позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 заповів їй. Спадщину позивачка ОСОБА_1 прийняла шляхом подання заяви до державного нотаріуса та отримала вже ряд спадкових документів, мати позивачки ОСОБА_1 від прийняття спадщини відмовилася.

Коли позивачка ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, то позивачу було відмовлено на тій підставі, що на дану земельну ділянку немає правовстановлюючих документів на ім’я померлого батька позивачки ОСОБА_5

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею, ОСОБА_1 тамарою Василівною, право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів в порядку спадкування після смерті 05.11.2005 року її батька ОСОБА_5 на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га, яка знаходиться за адресою село Степанівка, вулиця Центральна № 56 Великобагачанського району Полтавської області, яка була передана за життя ОСОБА_5 виконавчим комітетом Степанівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 21.10.1997 року (а.с.а.с.2-3).

Ухвалою суду від 03.01.2018 року відкрито загальне позовне провадження по справі та підготовче засідання призначено на 14.02.2019 року; витребувано у ОСОБА_3 державній нотаріальній конторі Полтавської області відомості про те, хто прийняв спадщину (відмовився від прийняття спадщини) та про наявність/відсутність заповіту після смерті 05.11.2005 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнім місцем проживання якого було с. Степанівка Великобагачанського району Полтавської області та чи надходили претензії кредиторів (а.с.24).

До проведення підготовчого засідання у справі та до початку розгляду справи по суті від відповідача у справі ОСОБА_3 селищної ради Великобагачанського району Полтавської області 14.02.2019 року до суду надійшов лист про те, що даний відповідач не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 і просить провести відповідне засідання у відсутність їх представника (а.с.41). Представник позивача у справі адвокат ОСОБА_2 подала суду письмове клопотання про підтримання заявленого позову та про розгляд справи на підставі письмових матеріалів справи (а.с.40).

Третя особа у справі ОСОБА_4 належним чином сповіщена про день і час розгляду справи, судову повістку з копією позовної заяви та додатками до неї отримала 11.01.2019 року (а.с.34), неявка третьої особи не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Відповідач у справі має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України). За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вирішив за можливе розгляд справи проводити у відсутність сторін, застосовуючи при цьому положення ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності і давши їм належну оцінку приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про продовження права на приватизацію на земельну ділянку в порядку спадкування підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні – це певна річ (об’єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що 05 листопада 2005 року помер батько позивача по справі ОСОБА_1 – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, останнім постійним місцем проживання якого було с. Степанівка Великобагачанського району Полтавської області, про що виконкомом Степанівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть серії І-КЕ № 019871 та зроблено відповідний актовий запис за №15 (а.с.5).

З заповіту від 30.08.2005 року, зареєстровано в реєстрі за номером 94 (останній в часі), який був складений ОСОБА_5 за життя 30.08.2005 року та посвідчений секретарем виконкому Степанівської сільської ради, відповідно до якого, належний йому на праві власності житловий будинок та всі господарські будівлі, що знаходяться в с. Степанівка Великобагачанського району Полтавської області і все майно де б воно не було і з чого б воно не складалося, включаючи грошові вклади, що буде належати йому по закону на день смерті і на що за законом матиме право заповів своїй дочці – ОСОБА_1 (а.с.6).

З свідоцтва про право власності на житловий будинок від 18.12.2003 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Степанівської сільської ради від 14.10.2003 року за № 46 в замін свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Багачанської Першої сільської ради 12.12.1989 року вбачається, що житловий будинок, який розташований в с. Степанівка Великобагачанського району Полтавської області по вулиці Леніна, 56 дійсно належить ОСОБА_5 – 1/3 частина, ОСОБА_4 – 1/3 частина, ОСОБА_6 – 1/3 частина (а.с.7).

З свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.05.2017 року, посвідченого виконуючою обов’язки державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори, державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 вбачається, що на підставі заповіту, посвідченого Степанівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області 30.08.2005 року зареєстрованого в реєстрі № 94 видано свідоцтво на спадщину ОСОБА_1 дочці померлого ОСОБА_5 на 1/3 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: с. Степанівка, вул. Центральна (стара назва вул. Леніна) буд. № 56 Великобагачанського району Полтавської області, яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі дублікату свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Степанівської сільської ради 18.12.2003 року та зареєстрованого Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» в реєстровій книзі за № 1 за реєстровим № 19 (а.с.8).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що на праві приватної спільної часткової власності (2/3 частки) житлового будинку загальною площею 61.8 кв.м., житловою площею 41.5 кв.м., який знаходиться в с. Степанівка вулиця Центральна, будинок № 56 Великобагачанського району Полтавської області на підставі свідоцтва про право на спадщину належить ОСОБА_1 (а.с.9).

З договору дарування від 22.06.2017 року, посвідченого виконуючою обов’язки державного нотаріуса ОСОБА_3 державної нотаріальної контори, державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 вбачається, зареєстрованого в реєстрі № 547 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали договір дарування про те, що ОСОБА_5 безоплатно передає у власність ОСОБА_1, а остання приймає від неї належну їй на праві приватної власності 1/3 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою с. Степанівка Великобагачанського району Полтавської області (а.с.10).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що на праві приватної спільної часткової власності (1/3 частки) житлового будинку загальною площею 61.8 кв.м., житловою площею 41.5 кв.м., який знаходиться в с. Степанівка вулиця Центральна, будинок № 56 Великобагачанського району Полтавської області на підставі договору дарування належить ОСОБА_1 (а.с.11).

З довідки, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_3 селищної ради Великобагачанського району Полтавської області №3969 від 04.07.2017 року вбачається, що земельна ділянка площею 0,60 га, яка розташована за адресою с. Степанівка вул. Центральна, 56 Великобагачанського району Полтавської області, дійсно знаходилася у користуванні ОСОБА_5 з 1988 року (а.с.12).

З довідки, виданої виконкомом Степанівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №106 від 28.03.2017 року вбачається, що вулиця Леніна села Степанівка Великобагачанського району Полтавської області перейменована на вулицю Центральна села Степанівка Великобагачанського району Полтавської області відповідно до рішення 6 позачергової сесії сьомого скликання Степанівської сільської ради від 18 лютого 2016 року (а.с.13.

З архівної довідки №01-22/134 від 02.03.2017 року вбачається, що відповідно до протоколу №7 засідання виконавчого комітету Степанівської сільської Ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області від 21.10.1997 року ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,85 га, з них 0,25 га для обслуговування жилого будинку та 0,60 га для ведення підсобного господарства. Земельна ділянка знаходиться в с. Степанівка по вул. Леніна та на землях запасу сільської ради (а.с.14).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З повідомлення виконуючої обов’язки в порядку заміщення державного нотаріуса ОСОБА_3 ДНК завідуючої Решетилівської ДНК ОСОБА_7 № 01-09/29 від 17.01.2019 року, з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та копій документів зі спадкової справи вбачається, що спадкова справа після померлого 05.11.2005 року ОСОБА_5, останнє місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 заведена спадкова справа під №133/2005. Спадщину після нього згідно заповіту посвідченого Степанівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області 30.08.2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 94, прийняла дочка померлого ОСОБА_1. Дружина померлого ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилася. Інші заяви та претензії від кредиторів не надходили. 10.05.2006 року на ім’я ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4,44 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Степанівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та на майновий пай, що знаходиться в ПП «Комунар» Великобагачанського району Полтавської області та грошовий вклад. 15.05.2017 року на ім’я ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/3 частку житлового будинку, який розташований в с. Степанівка вул. Центральна, № 56 Великобагачанського району Полтавської області (а.с.а.с.35-39).

Відповідно до п.1 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

В.о. в порядку заміщення державного нотаріуса ОСОБА_3 ДНК завідуючою Решетилівською ДНК ОСОБА_7 постановою від 20.12.2018 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями площею 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га, які знаходиться за адресою село Степанівка, вулиця Центральна № 56 Великобагачанського району Полтавської області після померлого ОСОБА_5 в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказані земельні ділянки (а.с.15).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 цієї статті).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Відповідно п. “г” ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позивач у справі є єдиним спадкоємцем за законом, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5

Згідно п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника, що перешкоджає позивачу ОСОБА_1 вирішити це питання у позасудовому порядку, тому в даний час позивач не має можливості виготовити правовстановлюючі документи на ім’я померлого, які необхідні для оформлення свідоцтва про право на спадщину.

ОСОБА_8 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування” передбачено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім’я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_3 селищна рада Великобагачанського району Полтавської області рішення про завершення приватизації спадкоємцем ОСОБА_1 не прийняла. Право на завершення приватизації та отримання даної земельної ділянки у власність, яке належало померлому ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини не припинилося внаслідок його смерті. Це право в порядку спадкування перейшло до спадкоємиці ОСОБА_1

При таких обставинах, коли відповідач у справі по суті не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на сукупність досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку про ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про продовження права на приватизацію на земельну ділянку в порядку спадкування.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.328, п.11 ч.1 ст.346, ст.ст.392,1216-1218,1220,1221,1225,1261,1268,1270 ЦК України, п.1 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України, прийнятого 25.10.2001 року №2768-ІІІ, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,197,200,206,247,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_9 про продовження права на приватизацію на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів в порядку спадкування після смерті 05.11.2005 року її батька ОСОБА_5 на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га, яка знаходиться за адресою село Степанівка, вулиця Центральна № 56 Великобагачанського району Полтавської області, яка була передана за життя ОСОБА_5 виконавчим комітетом Степанівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 21.10.1997 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1, місце реєстрації та проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії КН № 984513; представник позивача адвокат ОСОБА_2, місце знаходження селище ОСОБА_10, АДРЕСА_1; відповідач ОСОБА_3 селищна рада Великобагачанського району Полтавської області, місце знаходження сел. Велика Багачка вул. Каштанова, 20 Великобагачанського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21044600; третя особа ОСОБА_4, місце реєстрації та проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не відомий.

Суддя В.В. Хоролець