Решение № 79782844, 13.02.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2019 р. справа № 0940/2385/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку в Косівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року. У зв’язку з набранням чинності 22.07.2018 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 №2415-VIII та внесенням змін до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» Косівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018. Зазначає, що грошове утримання судді, який працює на відповідній посаді, розраховане із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00 грн., а тому саме 01.01.2018 є датою, з якої зміна грошового забезпечення судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. У зв'язку із наведеним, просить суд, визнати протиправною відмову відповідача щодо здійснення такого перерахунку з 01.01.2018 по 31.07.2018 та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 по 31.07.2018, з урахуванням раніше виплачених сум..

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 03.01.2019. Проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - відсутні. Також звернув увагу суду, що позивач звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів, порушення яких виникло з 01.01.2018, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с.22-23).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог частини 5 статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши подані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 «1515-VIII «Про звільнення суддів» ОСОБА_2 звільнено з посади судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області у зв’язку з поданням заяви про відставку (а.с. 12).

У зв’язку з набранням чинності 22.07.2018 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 №2415-VIII та внесенням змін до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» Косівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.08.2018 №67, проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.08.2018.

07.09.2018 позивачем подано до Верховинського відділення Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області заяву щодо перерахунку довічного грошового утримання з 01.01.2018 (а.с.14).

За результатами розгляду заяви від 07.09.2018 органом пенсійного фонду направлено лист за №112/Д-15 від 17.09.2018, у якому зазначено про те, що проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді здійснюється з 01.08.2018, оскільки Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 набрав чинності 22.07.2018 (а.с.15).

Не погоджуючись із такою відмовою у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 по 31.07.2018, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

За приписами статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.

Частиною 4 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпечення судді.

Відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

За приписами частини 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 3-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України визначає чітку правову позицію, згідно з якою він відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать судді (рішення Конституційного суду України Справа № 1-8/2016 від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці).

У зазначеному рішенні Конституційний Суд України вказує на те, що за частиною першою статті 126 Основного Закону України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Гарантії незалежності суддів встановлено у статтях 48,52 розділу III,статті 117 розділу VII, розділах IX, X Закону № 2453 в редакції Закону № 192, зі змісту яких вбачається, що однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів. Конституційний Суд України вважає, що положення Закону № 2453 щодо належного матеріального та соціального забезпечення суддів повинні відображати положення Конституції України та міжнародних актів щодо незалежності суддів, бути спрямованими на забезпечення здійснення справедливого правосуддя та стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів. Матеріальне забезпечення суддів після виходу їх у відставку як складова їхнього правового статусу є не особистим привілеєм, а засобом конституційного забезпечення незалежності суддів, які здійснюють правосуддя, і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду за справедливим, неупередженим та незалежним правосуддям.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 (справа № 1-8/2016) наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя. Також Конституційний Суд України зазначає, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов’язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу. Конституційний Суд України вказує, що у статті 141 Закону № 2453 у редакції Закону № 192, закріплювалося, що "щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання" (абзац перший частини третьої), та встановлювалося, що "у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання" (абзац другий частини третьої). З наведеного Конституційний суд дійшов висновку, що до визначеного у Законі № 2453 порядку нарахування щомісячного довічного грошового утримання внесено зміни Законом № 213, якими зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів та виключено положення про можливість здійснення його перерахунку.

Отже, враховуючи наведені вище норми законодавства та позицію Конституційного Суду України, зміна розміру складових суддівської винагороди працюючого судді є підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законом України від 15 травня 2018 "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" який набрав законної сили 22.07.2018 року, внесені зміни до Закону № 1774-VIII, зокрема в абзац 2 пункту 3 розділу II слово та цифри "1600" гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Даною нормою Закону введено застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, в тому числі і суддям, нової "розрахункової величини" - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року. Крім того встановлено початок застосування цієї нової "розрахункової величини" для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат - 1 січня 2017 року.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становив 1600 грн., що фактично відповідає розміру розрахункової величини, з якої визначалась суддівська винагорода працюючим суддям у 2017 році і відповідно нараховувалося і виплачувалося щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 грн.

З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці визначений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891) далі - Порядок).

Згідно п. 3 розділу 2 вказаного Порядку звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Судом встановлено, що відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.08.2018 №67, станом на 01.01.2018 суддівська винагорода ОСОБА_1, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відпустці, складає 33 478,00 грн., в тому числі: оклад - 17 620,00 грн., доплата за вислугу років - 14 096,00 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді - 1 762,00 (а.с.13).

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018.

Одночасно суд зазначає, що посилання представника відповідача на те, що Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності 22.07.2018 року, у зв'язку з чим застосовується для перерахунку пенсії лише з 01.08.2018 року, є хибними, оскільки відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 гривні, а з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Що стосується посилання відповідача на пропущення позивачем визначеного статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, то таке є помилковим, оскільки днем коли позивач дізналась про порушення свого права на довічне грошове утримання у належному розмірі є дата отримання відмови Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання з 01.01.2018 по 31.07.2019, оформленої листом №112/Д-15 від 17.09.2018. З даним позов ОСОБА_1 звернулась13.12.2018, тобто в межах передбаченого частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячного строку на звернення до суду.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення, шляхом визнання протиправними дій Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 по 31.07.2018 та зобов'язання Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01. 2018 по 31.07.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області підлягає стягненню сплачений, згідно квитанції за № 0.0.1210454446.1 від 13.12.2018, судовий збір в розмірі 704,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 по 31.07.2018.

Зобов'язати Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01. 2018 по 31.07.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (вул. Незалежності, буд. 26А, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600, код ЄДРПОУ - 40385698) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 78700, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - ОСОБА_1: АДРЕСА_1, 78700, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Відповідач - Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області: вул. Незалежності, буд. 26А, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600, код ЄДРПОУ - 40385698.

Суддя Главач І.А.