Решение № 79780568, 22.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Справа № 0440/5459/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі: представників позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Військової частини А3750 до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини А3750 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- скасування Рішення №0049791312 про застосування штрафних санкцій в розмірі та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.02.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено наступне:

- позивачем подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб за січень 2017 року зі зменшенням зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначеного Позивачем за грудень 2016 року, у зв'язку з виявленням механічної помилки;

- сума боргу на яку сформовано вимогу, станом на 20.02.2017 року, не обліковується, у зв’язку з чим вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02.02.2017 року №Ю-520-17 ГУ ДФС у Дніпропетровській області вважається відкликаною;

- позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням чинного законодавства, оскільки податкове законодавство позивачем не порушено, а всі виплати та нарахування проведено в строки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року адміністративний позов Військової частини А3750 було залишено без руху у зв’язку з недотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано позивачу протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

10.08.2018 року на виконання ухвали позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні 14.09.2018 року об 11:15 год.

14.09.2018 року від відповідача засобами телекомунікаційного зв’язку на офіційну електронну адресу суду надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДФС в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на таке:

- позивач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- відповідач наголошує, що вимогою не накладаються штраф (санкції), а лише виставляється вимога про сплату існуючого на даний час боргу (недоїмки, штрафу, пені);

- а вже рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовуються санкції, передбачені законодавством.

14.09.2018 року у зв’язку з днем відпочинку головуючого судді Юхно І.В. за раніше відпрацьований вихідний день адміністративна справа №0440/5459/18 знята з розгляду та призначена на 05.10.2018 року о 08:15 год.

05.10.2018 року відповідач у підготовче судове засідання не з’явився, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомив.

05.10.2018 року протокольною ухвалою суду продовжено термін підготовчого провадження на підставі частини четвертої статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 16.10.2018 року о 13:00 год. з метою надання відповідачем додаткових пояснень у справі.

16.10.2018 року від представника відповідача у підготовчому судовому засіданні надійшли додаткові докази у справі. З метою забезпечення права відповідача подати додаткові пояснення по суті спору судом оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 22.10.2018 року об 11:30 год.

22.10.2018 року у підготовчому судовому засіданні представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції та зазначили, що всі наявні у сторін докази надані до матеріалів справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі та за письмовими згодами учасників справи розпочато судовий розгляд по суті у цей самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

22.10.2018 року у судовому засіданні представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

20.01.2017 року за вхід. №1700007261 Військовою частиною А3750 подано до Державної податкової інспекції у Чечелівському (Красногвардійському) районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2016 року.

Листом від 26.01.2018 року вих.№168 Військова частина А3750 повідомила Державній податковій інспекції у Чечелівському (Красногвардійському) районі м. Дніпра, що Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2016 року містить в собі механічну помилку, а саме:

- у таблиці 4 «Нарахування єдиною внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та суми допомоги та суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами» пункт 2 та 2.1. була вказана невірна сума, а саме: 27 497 757,64 грн. помилково внесена так, як дані в рядок 2.1. таблиці 4 вносяться вручну, в цьому рядку за обліком Позивача повинна бути проставлена сума 2 641 529,58 грн.;

- в таблиці 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» колонка 17 «загальна сума нарахованої заробітної плати усього з початку місяця в сумі 2 749 757,64 грн. – зазначено вірно, а також сума утриманого єдиного внеску на звітній місяць (із заробітної плати/доходу) в сумі 604 946,70 грн. – зазначена вірно.

З огляду на зазначене, у зв’язку із самостійним виявленням зазначеної помилки, позивач просив: прийняти та вважати дійсним уточнений звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2016 року в новій редакції, а звіт від 20.01.2017 року вхід. №1700007261 вважати недійсним.

До вказаного листа було надано оригінал уточненого звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2016 року. Зазначений лист отриманий Державною податковою інспекцією у Чечелівському (Красногвардійському) районі м.Дніпра 26.01.2017 року, про що свідчить відмітка на наданій до матеріалів справи копії зазначеного листа.

У зв’язку з неотриманням відповіді від контролюючого органу станом на 02.02.2017 року позивачем 02.02.2017 року подано до ДПІ у Чечелівському (Красногвардійському) районі м Дніпропетровська (вхід.№1700012615) Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за січень 2017 року з зазначенням вдруге виправленням помилки за попередній період.

Листом від 10.02.2017 року за вих. № 1966/10/04-36-13-64-09 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області надало Позивачу відповідь на лист від 26.01.2018 року вих.№168, у якому було роз'яснено, що пунктом 5 розділу V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначено, що виправлення помилок допущених в попередніх періодах можливо в наступному звіті, а саме, якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) єдиного внеску у зв'язку з виправленням помилок, допущенних у попередніх періодах, застосовуються коди типу нарахувань, передбачені п. 9 Розділу IV Порядку, що і було зроблене Позивачем у Звіті січня 2017 року.

15.05.2018 року між ДПІ в Чечелівському районі м. Дніпра та Військовою частиною А3750 було підписано акт №660-07, відповідно до якого від’ємне сальдо розрахунків (без урахуванням пені) станом на 15.05.2018 року становить 235162,07 грн., несплачена пеня – 0,00 грн.; позитивне сальдо розрахунків – 0,00 грн.

25.10.2017 року за вх.№6577 Військовою частиною А3750 отримано Рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.10.2017 року №0049791312 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким визначено Позивачу штраф у розмірі 989 571,41 грн. та нарахована пеня у розмірі 148 251,38 грн., що разом складає 1 137 822, 79 грн.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням, а також вимогою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 02.02.2017 року № Ю-520-17 про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 20.12.2017 року № 21581/5/99-99-11-02-02-25 скаргу Військової частини А3750 від 26.10.2017 №2028 задоволено частково, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 03.10.2017 №0049791312 скасовано у зв’язку з винесенням не за встановленою формою та зобов’язано ГУ ДФС винести та направити нове рішення з урахуванням викладеного, відповідно до вимог чинного законодавства.

06 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято Рішення №0048791312 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким визначено Позивачу штраф у розмірі 989 571,41 грн. та нарахована пеня у розмірі 148 251,38 грн., що разом складає 1 137 822, 79 грн.

Вважаючи рішення про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб’єктів владних повноважень, суд зобов’язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953.

Відповідно до статті 4 Закону України №2464-VI позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За приписами пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З наданої до матеріалів справи інтегрованої картки платника податків Військової частини А3750 вбачається, що станом на 20.01.2017 року єдиний внесок у сумі 581 136,51 грн. повністю сплачений позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати.

Технічна помилка, допущена у звіті з єдиного внеску з юридичних осіб, не є правопорушенням у розумінні пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI, оскільки визначена позивачем сума грошового зобов'язання перерахована до бюджету у визначений Законом строк та у повному обсязі. Помилка, яка виникла при обрахунку сум ЄСВ, що призвело до автоматично неправильного розрахунку по ЄСВ, яка в подальшому була виправлена позивачем, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною постановах від 13.06.2018 року №826/1016/16 та від 22.08.2018 року №804/15667/18.

За положеннями частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п’ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов’язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові та заяві про зміну предмету позову доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 17 067,36 грн., сплачений Військовою частиною А3750 при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжного доручення від 09.08.2018 року №499, підлягає стягненню з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Військової частини А3750 (місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алєксєєнко, буд.42А; код ЄДРПОУ 0831154) до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування Рішення Головного управління ДФС в Дніпропетровській області від 06.02.2018 року №0049791312 про застосування штрафних санкцій в розмірі та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Військової частини А3750 застосовано штраф у розмірі 989571,41 грн. та нараховано пеню у розмірі 148251,38 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Дніпропетровській області на користь Військової частини А3750 судові витрати у розмірі 17 067,36 грн. (сімнадцять тисяч шістдесят сім гривень тридцять шість копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст згідно з вимогами частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складений 01 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_1