Постановление суда № 79742347, 07.02.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9497/18

Провадження № 2-с/461/6/19

УХВАЛА

07.02.2019 року суддя Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах боржника ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 03.01.2019 року у справі № 461/9497/18 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

В С Т А Н О В И В:

03.01.2019 року Галицьким районним судом м.Львова було видано судовий наказ, згідно якого постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 43 820,86 гривень та 176,20 гривень судового збору.

06.02.2019 року до Галицького районного суду м.Львова надійшла заява ОСОБА_1 в інтересах боржника ОСОБА_2 про скасування судового наказу, в якій вказує, що вимоги, які зазначені в судовому наказі є неправомірними, оскількии такі базуються на відомостях, що не відповідають дійсному стану взаємовідносин між стягувачем та боржниками.

Відповідно до ч.3 ст.170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Положеннями ст.58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, які законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до ч.5 ст.170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Законом України №1401-VIII від 02.06.2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», Конституцію України доповнено статтею 131-2, відповідно до якої виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Розділом ХV Перехідних Положень Конституції України, а саме: п.п.11 п.16-1 визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів заяви, до неї додана копія доручення від 01.09.2016 року, яке засвідчене ОСОБА_4 та скріплене печаткою Житлово-комунальної дільниці Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»/ Регіональна філія «Львівська залізниця»/ Виробничий підрозділ «Львівське будівельно-монтажне експлуатаційне управління», яким ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 вести його справи, бути представником його інтересів з усіх питань в державних, кооперативних і суспільних установах.

Таким чином, заява про скасування судового наказу подана до суду неналежним представником.

Крім того, до заяви про скасування судового наказу заявником не додано наказу, що оспорюється.

Відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи те, що заяву про скасування судового наказу подано представником боржника за дорученням, однак за відсутністю доказів як адвоката, що є наслідком підписання заяви особою, яка не має повноважень на її підпис, а до матеріалів заяви про скасування судового наказу не додано наказу, який оспорюється, відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України заява підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст.170 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 в інтересах боржника ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 03.01.2019 року у справі № 461/9497/18 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - повернути без розгляду.

Роз'яснити заявнику його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя І.Р. Волоско