Решение № 79721296, 26.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року Справа № 160/8160/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з позовними вимогами:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладену в листі - відповіді від 06.09.2018 р. № Д-6033/0-4426/0/20-18, у наданні ОСОБА_2 на підставі клопотання від 06.08.2018 р. (реєстраційний номер № 6033/0/21-18), дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, що знаходяться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання від 06.08.2018 р. (реєстраційний номер № 6033/0/21-18) про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, що знаходяться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, з прийняттям обґрунтованого та законного рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_2 є особою, яка брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, має статус учасника бойових дій. 06.08.2018 р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства, проте листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.09.2018 року № Д-6033/0-4426/0/20-18 позивачу відмовлено у наданні зазначено дозволу з підстави надання наказу «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» іншій особі. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/8160/18, та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 03 грудня 2018 року.

29 листопада 2018 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (вх.№ 57031/18), в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що за результатами звернення позивача із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надано вмотивоване рішення про відмову у наданні дозволу, викладену в листі -відповіді від 06.09.2018 р. № Д-6033/0-4426/0/20-18. Відповідачем вказано, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області вже було видано наказ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» іншій особі, відповідно до поданого клопотання та графічних матеріалів.

05.12.2018 р. позивачем подано до суду відповідь на відзив (вх.№58168/18), в якій позивач вказує, що до моменту розгляду відповідачем клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 06.08.2018 р., земельна ділянка не перебувала у користуванні чи власності, була вільною, та відповідачем не приймалось рішення про затвердження проекту землеустрою та фактичне відведення даної земельної ділянки іншій особі. Окрім цього, позивачем вказано, що у статті 118 Земельного кодексу України відсутня така підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою як «уникнення конфлікту».

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, який у складі Національної гвардії України брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 08.06.2015р.

06.08.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

До вказаного клопотання позивач надав документи: викопіювання з планово - картографічних матеріалів Дмитрівської сільської ради, копію паспорта, копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, згода на збір та обробку персональних даних, копію посвідчення учасника бойових дій, довідка 6.

Листом від 06.09.2018 р. № Д6033/0-4426/0/20-18 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_2, що згідно довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 21.06.2018 р. № 551/171-18 та наявної у Головному управлінні інформації на запитувану земельну ділянку Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області вже видано наказ «Про надання дозволу на розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки» іншій особі.

Із зазначеною відмовою позивач не погоджується, вважає її протиправною, що стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 117 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин 6,7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (пункт б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).

Отже, надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як підтверджується матеріалами справи, підставою для відмови у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність стало те, що на вказану ділянку вже видано наказ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» іншій особі.

З огляду на положення статті 123 Земельного кодексу України суд зазначає, що неправомірною є відмова відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав інших ніж передбачено законом, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відсутня жодна з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, за яких ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17, від 22.05.2018р. у справі №308/5046/16. У вказаних рішеннях колегія суддів акцентує увагу, що подання позивачем заяви до сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки не є законною підставою для відмови у наданні такого дозволу іншій особі. Більш того, законодавством не визначено такого стану земельної ділянки як її перебування у стані «відведення», а отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області діяло не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а, отже, відмова, оформлена листом від 06.09.2018 р. № Д-6033/0-4426/0/20-18, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства є протиправною, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання від 06.08.2018 р. (реєстраційний номер № 6033/0/21-18) про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства.

Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладену в листі - відповіді від 06.09.2018 р. № Д-6033/0-4426/0/20-18, у наданні ОСОБА_2 на підставі клопотання від 06.08.2018р. (реєстраційний номер № 6033/0/21-18), дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, що знаходяться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання від 06.08.2018 р. (реєстраційний номер № 6033/0/21-18) про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, що знаходяться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, з прийняттям обґрунтованого та законного рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник