Постановление суда № 79660862, 07.02.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/14058/18

Провадження № 2/201/1670/2019

У Х В А Л А

07 лютого 2019р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди та стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

04.02.2019р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська згідно ухвали судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєвої Т.Ю. від 28.11.2018р. для розгляду за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди та стягнення суми (а.с. № 23).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2019р. головуючим по справі визначений суддя Антонюк О.А., який своєю ухвалою від 05.02.2019р. заявив про самовідвід.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2019р. головуючим по справі була визначена суддя Ткаченко Н.В., якій матеріали справи передано 06.02.2019р.

Ознайомившись с матеріалами даної справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід з наступних підстав.

Статтями 36-39 ЦПК України передбачені підстави, в тому числі, й для самовідводу, а статтями 40-41 ЦПК України визначений порядок вирішення заявленого самовідводу і наслідки його задоволення.

Так, в 2002р. ОСОБА_1 звертався до апеляційного суду Дніпропетровської області, як до суду першої інстанції, з позовом про відшкодування моральної шкоди та з іншими вимогами до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, Управлення юстиції Дніпропетровської області і до судді Ткаченко Н.В. особисто.

Ухвалою судді судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.05.2002р. ОСОБА_1 в прийомі позову відмовлено (ухвала була залишена без змін ухвалою колегії судової палати по цивільним справам Верховного Суду України від 29.10.2002р.)

Крім того, ОСОБА_1 здійснив публікацію в газеті за 07.03.2002р., де критично оцінювалися дії судді Ткаченко Н.В. по винесенню ухвали суду від 30.11.2001р. На вищевказану публікацію мною було підготовлено заперечення, яке було опубліковане в цій самій газеті за 11.04.2002р.

В означений вище період часу, ОСОБА_1 звертався із численними скаргами на дії судді Ткаченко Н.В. (в Управління юстиції Дніпропетровської області, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію суддів Дніпропетровської області). Цими організаціями були ініційовані перевірки по скаргах.

Вважаю, що вищевикладені обставини сформували особливе відношення головуючого по справі до особи позивача.

З метою збереження об’єктивності та неупередженості під час розгляду даної справи, вважаю за можливе та доцільне головуючому - судді Ткаченко Н.В. заявити самовідвід.

Під час прийняття рішення про самовідвід, мною також прийняті до уваги положення ст. 3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим але й має сприйматися будь-ким, як неупереджений, а також положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, згідно яких, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3 Європейського статуту судді, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, ст.ст. 36-41, 260, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА:

Заявити по цивільній справі № 200/14058/18 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди та стягнення суми - самовідвід.

Цивільну справу № 200/14058/18 (провадження № 2/201/1670/2019) передати до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ткаченко Н.В.