Постановление суда № 79633216, 06.02.2019, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"06" лютого 2019 р. Справа153/1288/18

Провадження1-кп/153/99/18-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

секретаря судового засідання Гулковської Т.Т.

прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури - Білодід П.В.

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - Семка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області клопотання прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури Білодіда Павла Валерійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, непрацюючого, неодруженого, громадянина України, по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області находиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Прокурор Могилів-Подільської місцевої прокуратури звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області із клопотанням про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивовано наступним: ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. 31 серпня 2018 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 направлений відповідно до вимог ст. 283 КПК України на розгляд до суду. Вчинене ОСОБА_2 суспільно - небезпечне діяння відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком не більше 5 років. ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, востаннє засуджений 04 червня 2014 року Ямпільським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки (вирок вступив в законну силу 04.07.2014), за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена. Враховуючи те, що ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів та на даний час обвинувачується у вчиненні нового корисливого злочину, це свідчить про те, що він може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Разом із тим ОСОБА_2 на даний час та на момент вчинення злочину не працював, що свідчить про відсутність в останнього постійного джерела заробітку, що могло спонукати його на вчинені діяння. Також слід взяти до уваги те, що ОСОБА_2 неодноразово не з'являвся на виклик суду та про причини свого не прибуття нікого не повідомляв. У зв'язку з чим судом неодноразово виносились ухвали про привід обвинуваченого, а саме 10.10.2018 року та 22.11.2018 року. Однак дані ухвали не були виконані працівниками поліції, оскільки ОСОБА_2 за місцем свого проживання постійно був відсутній.

Ямпільським районним судом Вінницької області неодноразово виносилась ухвала про розшук обвинуваченого ОСОБА_2, а саме 29 жовтня 2018 та 10 грудня 2018 року. Все це свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_2 переховується від суду та своїми діями затягує розгляд кримінального провадження.

Таким чином у діях ОСОБА_2 наявні ризики передбачені п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Беручи до уваги вище викладене, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти існуючим ризикам. Тому прокурор просить суд застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

У судовому засіданні прокурор Білодід П.В. клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Семко В.М. заперечують проти задоволення заявленого клопотання. Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Семко В.М. в судовому засіданні зазначив, що прокурором не було доведено належними доказами ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, окрім цього не доведено, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризиків зазначених у клопотанні. .Просить суд відмовити в задоволенні даного клопотання.

Заслухавши думку прокурора про необхідність задоволення клопотання, а також думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Згідно із змістом ст.ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3)вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які обумовлюють застосування такого запобіжного заходу по відношенню до ОСОБА_2.

Стороною кримінального провадження надані докази того, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком не більше 5 років.

ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів та на даний час обвинувачується у вчиненні нового корисливого злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується повідомленням про підозру та Витягом з ЄРДР №12018020370000325. Дані обставини свідчить про те, що ОСОБА_2 може вчиняти інші нові кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 на даний час та на момент вчинення злочину не працював, що свідчить про відсутність в останнього постійного джерела заробітку, що могло спонукати його на вчинені діяння.

Окрім цього, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_2 неодноразово не з'являвся на виклик суду та про причини свого неприбуття не повідомляв. У зв'язку з чим неодноразово виносились ухвали про привід обвинуваченого, а саме 10.10.2018 року та 22.11.2018 року. Дані ухвали не були виконані працівниками поліції, оскільки ОСОБА_2 за місцем свого проживання постійно був відсутній.

Ямпільським районним судом Вінницької області неодноразово виносилась ухвала про розшук обвинуваченого ОСОБА_2, а саме 29 жовтня 2018 та 10 грудня 2018 року. Отже це свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_2 переховується від суду та своїми діями затягує розгляд кримінального провадження.

Тому, суд вважає, що обрання відносно ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року, визнано конституційною норму про те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Враховуючи, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Правова позиція Європейського суду з даного питання викладена у справі «Москаленко проти України» остаточне рішення від 20 травня 2010 року п.34 передбачає, Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Аналогічна позиція викладена у рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.

Враховуючи вищевикладене з метою попередження можливості ОСОБА_2 переховуватись від суду, продовжувати злочинну діяльність та забезпечити виконання процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним клопотання задовольнити та обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, який не працює, а також тяжкість кримінального правопорушення в якому він обвинувачується (відноситься до злочину середньої тяжкості), суд вважає за необхідне, відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України визначити заставу в розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_2 обов'язки прибувати на виклики до суду та не відлучатись із населеного пункту, де він проживає.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193-196, 392 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури Білодіда Павла Валерійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України- задовольнити.

Застосувати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_3, зареєстрованого АДРЕСА_4, непрацюючого, неодруженого, громадянина України,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_2, тобто з 04 лютого 2019 року.

Визначити 04 квітня 2019 року датою закінчення строку дії даної ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2.

Визначити розмір застави у розмірі 1 (одного) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області, депозит 37 315 033 000 401, код ЄДРПОУ: 26286152, банк отримувача Державне казначейство України,м.Київ, МФО:820172, призначення платежу: застава, Ямпільський районний суд Вінницької області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 в разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає - АДРЕСА_1

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04 квітня 2019 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію даної ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_2.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Дзерин