Решение № 79631145, 06.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Справа № 160/169/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у спрощеному провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради(далі - відповідач) з позовними вимогами:

-визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради щодо невжиття заходів для нарахування та виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, недоотримані суми державної допомоги при народженні дитини за період з 01 червня 2015 року по 01 березня 2018 року в розмірі 860,00грн. щомісячно;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, недоотриманої суми державної допомоги при народженні дитини за період з 01.06.2015 року по 01 березня 2018 року в розмірі 860грн. щомісячно.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона ІНФОРМАЦІЯ_2 року, перебуваючи в тимчасово окупованому місті Бунге, народила доньку, ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим 29 січня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області. Після державної реєстрації народження доньки позивачка звернулась до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради із заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини. Органом соціального захисту була призначена державна допомога при народженні дитини на період з 01.06.2015 року по 31.05.2018 року у розмірі 41 280грн. та була здійснена одноразова виплата допомоги у сумі 10 320грн. Решта ж повинна була виплачуватись протягом наступних 36 місяціврівними частинами по 860грн. щомісячно. Проте, з травня 2016 року щомісячна виплата допомоги була призупинена у зв'язку із виїздом до тимчасово окупованого міста Бунге. Із взяттям на облік як внутрішньо переміщеної особи в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради позивачка звернулась із заявою про поновлення виплати допомоги при народженні дитини та сплати заборгованості, що утворилась у зв'язку із припиненням її виплати. Проте, відповідачем відмовлено у виплаті заборгованості та зазначено, що державна допомога при народженні дитини була продовжена з місяця звернення, тобто, з 01.03.2018 року. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо не вжиття заходів у нарахуванні і виплаті недоотриманих сум державної допомоги за період з 01.06.2015 р. є протиправною, допомога при народженні дитини є допомогою дитині, а не її батькам. В даному випадку наявне порушення права дитини на отримання допомоги. У зв'язку з чим, позивач просить відновити порушені права та задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 р.відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01 лютого 2019 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якомувідповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими. В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено наступне. 17 лютого 2016 року Управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради було прийнято рішення про призначення допомоги сім'ям з дітьми з 01.05.2015 року по 31.05.2015 р. в розмірі 10320грн. та з 01.06.2015 р. по 31.05.2018 року в розмірі 860грн. щомісяця. Згідно з атестатом Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради від 01.02.2018 р. ОСОБА_3 через установу АТ «Ощадбанк» була проведена виплата державної допомоги при народженні дитини, а саме, по 31.04.2015 р. було виплачено 10320грн., по 30.04.2016 р. (11 наступних місяців рівними частинами по 860грн.) - 9460грн. Таким чином, твердження позивача про те, що вона отримала лише одноразову виплату допомоги у розмірі 10320грн. є неправдивим. Особовий рахунок НОМЕР_5 був знятий з обліку лише 01.05.2016 р. А тому, позивачка мала можливість отримати додатково виплати ще за травень, червень та липень 2016 року. Відповідач зазначив, що позивачка порушила вимоги абз.2 п.3 ч. 2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким передбачено, що у разі добровільного повернення до покинутого місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов'язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за місцем отримання довідки не пізніше як за три дні до дня виїзду. Зазначені обставини стали підставою для скасування дії довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та, відповідно, припинення виплати допомоги при народженні. Виплату державної допомоги при народженні було відновлено з моменту звернення позивача з відповідною заявою. З урахуванням наведеного, дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті радиправомірні, вчинені відповідно до законодавства України.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий 20 вересня 2013 року, та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Згідно із Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, актовий запис № 52, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області 29 січня 2016 року, у позивачки є малолітня дитина (донька) ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року в місті Єнакієво, місто Юнокомунарівськ Донецької області (а.с.15).

Згідно із довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.12.2015 року № 1425048948, позивач є внутрішньо переміщеною особою, яка перемістилась з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в Донецьку область АДРЕСА_2, разом із ОСОБА_2 (а.с.16).

09 лютого 2016 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської радиіз заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини.

Рішенням Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради «Про призначення допомоги сім'ям з дітьми» від 17.02.2016 р. було призначено допомогу при народженні відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 01.05.2015 р. по 31.05.2015 р. у сумі 10320,00грн. та з 01.06.2015 р. по 31.05.2018 р. у сумі 860,00грн.

В рішенні від 17.02.2016 року також зазначено, що особовий рахунок НОМЕР_5 відкритий 17.02.2016 року.

Розпорядженням Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської радипо рахунку НОМЕР_5 призупинено виплату допомоги при народженні з 01.05.2016 року у зв'язку із закінченням терміну дії довідки і п. 5.3 наказу №345.

Розпорядженням Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради по рахунку НОМЕР_5 припинено виплату з 01.05.2016 року.

20 березня 2018 року у зв'язку зі зміною місця проживання і взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.02.2018 р. №000482945) позивачка звернулася до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради із заявою про призначення допомоги при народженні дитини (а.с.23).

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Центрально-міського району від 24 квітня 2018 року «Про призначення допомоги сім'ям з дітьми» призначено допомогу при народженні дитини відповідно до Закону з 01.03.2018 року по 31.05.2018 року у сумі 860,00грн. (а.с.22).

Згідно з листом Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради (а.с.21) від 27.07.2018 року за вих.№6/01-27/4435 (на адвокатський запит) «…державна допомога при народженні дитини гр.ОСОБА_1 була продовжена з місяця звернення з 01.03.2018 р. по 31.05.2018 р. у розмірі 860 грн. щомісяця. За інформацією Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради гр.ОСОБА_1 отримувала державну допомогу при народженні дитини по 30.04.2016 р.Виплата допомоги їй припинена у зв'язку з закінченням дії довідки про облік внутрішньо перемішених осіб, відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509.Відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751 виплата припиненої допомоги поновлюється органом, що призначав допомогу разі, коли особа, звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги. За інформацією спеціалістів управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради гр.ОСОБА_1 протягом зазначеного періоду не зверталася» (а.с.21).

10 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті радищодо виплати недоотриманої суми допомоги при народженні дитини (а.с.27).

Листом від 20.09.2018 р. за вих.5851/01-05 Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради повідомило позивача, що «…беручи до уваги, що Ви звернулись до Управління з проханням про виплату допомоги при народженні дитини лише у вересні 2018 року і не надали довідку про неотримання допомоги при народженні дитини за місцем попередньої реєстрації, паперову особову справу або довідку-атестат про нараховані та виплачені кошти в Управління відсутні законні підстави для призначення та виплати Вам допомоги при народженні дитини з травня 2015 року по лютий 2018 року» (а.с.28).

В листі від 20.09.2018 р. за вих.5851/01-05 відповідач також зазначив, що «…відповідно до ст.11 Закону та п. 12 Порядку допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Тобто, цим Законом та Порядком визначено обов'язкову умову призначення допомоги при народженні дитини, а саме: звернення за її призначенням не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини і не передбачено ніяких обставин, на підставі яких Ви маєте право звернутись до Управління за призначенням допомоги після дванадцятимісячного строку з дня народження дитини…».

Не погодившись, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Конституцією України закріплено основи соціальної спрямованості держави.

Так, згідно зі ст.3, ст. 19, ст. 46 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із преамбулою Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» цей Закон відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частинами 1 та 4 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що громадяни України, в сім'ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2) ч.1 ст. 3 вказаного Закону одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми є, зокрема, допомога при народженні дитини.

Згідно із ст. 10 вказаного Закону допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Статтею 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено умови призначення допомоги при народженні дитини.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Частиною 1 ст. 12 вказаного Закону визначено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі:

- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

- припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

- нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Аналогічні положення кореспондовані в Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 (далі - Порядок №1751).

Так, згідно з п. 13 Порядку № 1751виплата допомоги припиняється у разі:

- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

- відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

- нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;

- припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

- перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

- усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

- смерті дитини;

- смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим, двадцять дев'ятим і тридцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

Наведені у частині 9 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та у пункті 13 Порядку №1751 підстави припинення виплати допомоги при народженні дитини є вичерпними.

Згідно з п. 55 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи усі докази, надані суду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягаютьзадоволенню частково, виходячи з наступного.

Частиною 7 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Згідно з п. 55 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

В ході судового розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка 30.05.2015 року народила доньку (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3).

17 лютого 2016 року рішенням Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради було призначено допомогу при народженні відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»:

- з 01.05.2015 р. по 31.05.2015 р. у сумі 10320,00грн. та

- з 01.06.2015 р. по 31.05.2018 р. у сумі 860,00грн. Особовий рахунок НОМЕР_5 відкритий 17.02.2016 року.

Згідно із атестатом Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради позивачу нараховано та виплачено 10 320грн., 860грн. - 30.04.2016 року.

Втім, за розпорядженням Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради по рахунку НОМЕР_5 виплату допомоги при народженні було призупинено з 01.05.2016 року у зв'язку із закінченням терміну дії довідки і п. 5.3 наказу №345.

Розпорядженням Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради по рахунку НОМЕР_5 виплату припинено з 01.05.2016 р. Втім, без зазначення підстав припинення.

Отже, фактично не виконано виплату призначеної допомоги за період з 01.06.2016 р. по 31.03.2018 р. по 860грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

Виплату державної допомоги при народженні дитини було повторно призначено рішенням Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради від 24 квітня 2018 року, втім лише за період з 01.03.2018 року по 31.05.2018 року у сумі 860,00грн. (а.с.22).

В якості обґрунтування відмови у виплаті допомоги при народженні дитини, яка призначена рішенням від 17.02.2016 р., але не виплачена позивачу, відповідач у листі від 20.09.2018 р. за вих.5851/01-05 спирається на той факт, що позивач звернулась із заявою про призначення допомоги лише у вересні 2018 року, тобто, після дванадцятимісячного строку з дня народження дитини.

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими такі доводи відповідача.

Згідно із рішенням Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради «Про призначення допомоги при народженні» від 17.02.2016 року ОСОБА_4 звернулася до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради із заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини 09.02.2016 року, тобто у строк, визначений законом.

Крім того, повторне призначення державної допомоги при народженні дитини не передбачено законодавством України, не передбачено і призупинення виплати такої допомоги.

Припинення ж виплати позивачу допомоги при народженні дитини відбулося не з підстав, що встановлені законодавством.

Суд вважає доцільним зауважити, що законодавець чітко визначив підстави для припинення виплати допомоги при народженні дитини, які є вичерпними. І така підстава, як закінченням терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та/або п. 5.3 наказу №345 відсутня і в Законі України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»», і в Порядку №1751.

До того ж, приймаючи рішення (розпорядженням) про припинення виплати допомоги при народженні дитини органом, що призначив таку допомогу, не враховано наступне.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Тобто, в спірних правовідносинах припинення виплати допомоги при народженні дитини з підстав, що не передбачені законодавством, та відмова у виплаті призначеної, але не отриманої допомоги при народженні дитини, призводить до порушення прав та інтересів саме дитини.

За таких обставин, відмовляючи у виплаті призначеної допомоги при народженні дитини за період з 01.06.2016 р. по 31.03.2018 р. у сумі 860,00грн. щомісячно, та повторно призначивши державну допомогу при народженні дитини, відповідач діяв не у спосіб, передбачений Конституцією України та ЗакономУкраїни «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та без законних на те підстав.

Враховуючи викладене, а також той факт, що виплату призначеної державної допомоги фактично не доотримано позивачем за період з 01 червня 2016 року по 01 березня 2018 року в розмірі 860,00грн. щомісячно, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині нарахування та виплати допомоги з 01 червня 2015 р. задоволенню не підлягають.

Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 704,80грн. підлягають стягненню на користь позивача з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті радиза рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради щодо невжиття заходів для нарахування та виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, недоотриманої суми державної допомоги при народженні дитини за період з 01 червня 2016 року по 01 березня 2018 року в розмірі 860,00грн. щомісячно.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, недоотриманої суми державної допомоги при народженні дитини за період з 01 червня 2016 року по 01 березня 2018 року в розмірі 860грн. щомісячно.

В решті позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати допомоги при народженні дитини у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п.1 ч.1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові витрати в розмірі 704,80 грн. стягнути на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради (код ЄДРПОУ 03192336, 50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 16) за рахунок його бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук