Решение № 79631040, 29.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року Справа № 160/8978/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1451 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ДДо Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28.11.2018 надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини А 1451, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 19 169, 07 грн., яка у свою чергу складається з невиплаченої підйомної допомоги у розмірі 7 086, 69 грн. і невиплачених премій у 2017 році у розмірі 5 610,16 грн. та 6 472,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у порушення вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, відповідач не нарахував та не виплатив йому підйомну допомогу, що і стало підставою для звернення до суду. Також зазначив, що військовою частиною А 1451 протиправно позбавлено його преміальних виплат за червень і травень 2017 року з огляду на те, що обставини, які спричинили вказані наслідки не були встановлені судом рішенням. З підстав викладеного просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 року відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою поновлено позивачу строк звернення до суд, витребувано у сторін додаткові докази, а також зобов'язано позивача надати до суду докази, що підтверджують його місце реєстрації за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, смт.Широке, вулиця Словянська, 72 а.

Позивач надіслав на адресу суду відповідні докази з підтвердженням його місця реєстрації за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, смт.Широке, вулиця Словянська, 72 а

Відповідач у визначений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на відсутність у військовій частині А 1451 доказів, які б підтверджували постійне місце проживання позивача поза пунктом розташування військової частини А 4611 (структурного підрозділу А 1451). Щодо невиплати позивачу премії за червень і травень 2017 року відповідач зазначив, що вказані обставини були зумовлені прибуттям позивача на службу у нетверезому стані. З огляду на викладене просить відмовити позивачу у задоволені позову у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 у період з 31.08.2016 року по 16.02 2018 року проходив військову службу у Збройних силах України за контрактом.

31.08.2016 року на підставі контракту позивач був прийнятий на військову службу за контрактом до військової частини В4264. Після завершення навчання у військовій частині польова пошта В4264 с. Старичі Львівської області, наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 20.09.2016 року №278-РС солдат ОСОБА_1 призначений водієм-електриком радіолокаційної станції (п-18) військової частини А4611 (структурного підрозділу в/ч А1451).

Наказом командира військової частини А1451 (по стройовій частині) від 27.09.2016 року № 204, солдата ОСОБА_1, після завершення навчання у військовій частині польова пошта В4264 с. Старичі Львівської області, з 27.09.2016 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення на посаду водія-електрика радіолокаційної станції (п-18) військової частини А4611 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (структурного підрозділу в/ч А1451).

Наказом командира військової частини А1451 (по особовому складу) від 28.04.2017 року № 7-РС, солдата ОСОБА_1 увільнено від займаної посади водія-електрика радіолокаційної станції (п-18) військової частини А4611 та водієм-заправником відділення матеріального забезпечення цієї самої роти.

У відповідності до наказу командира військової частини А1451 (по стройовій частині) від 15.02.2018 року № 3-РС, наказом командира військової частини А1451 (по стройовій частині) від 16.02.2018 року № 37, з 16.02.2018 року позивача виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Широківського РВК Дніпропетровської області.

На час звернення до суду позивачу не виплачена підйомна допомога.

При вирішенні спору суд виходить із того, що відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 року № 370 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особам офіцерського складу (далі - офіцери), прапорщикам (мічманам) та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

У силу приписів пункту 3 цієї ж Інструкції, підйомна допомога в порядку і розмірах, передбачених пунктами 1 і 2 Інструкції виплачується, у тому числі військовослужбовцям, призначеним після закінчення військових навчальних закладів, термін навчання в яких становить півроку і менше, на посади у військові частини, розташовані в пункті дислокації військового навчального закладу або інших населених пунктах (за винятком населених пунктів, де військовослужбовці проходили військову службу до направлення на навчання).

Враховуючи наведене суд зазначає, що підйомна допомога є одним із видів соціального забезпечення військовослужбовців, виплата якої є обов'язковою після фактичного їх прибуття з навчальних центрів у пункт нової постійної дислокації військової частини.

Як встановлено судом, наказом командира військової частини А1451 (по стройовій частині) від 27.09.2016 року № 204, солдата ОСОБА_1, після завершення навчання у військовій частині польова пошта В4264 с. Старичі Львівської області, з 27.09.2016 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення на посаду водія-електрика радіолокаційної станції (п-18) військової частини А4611 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (структурного підрозділу в/ч А1451).

Отже, зважаючи на те, що позивач був зарахований до військової частини А4611 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (структурного підрозділу в/ч А1451), місце дислокації якої розташовано поза пунктом постійного проживання позивача до прийняття на військову службу, суд вважає, позивач мав цілком обґрунтоване право на отримання підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення.

При цьому, відповідач не заперечує щодо наявності такого права у позивача, однак зазначає, що останній не надав документів, які б підтверджували його постійне місце проживання поза пунктом розтушування військової частини А 4611.

Проте, суд такі посилання відповідача до уваги не приймає з огляду на їх необґрунтованість, оскільки з моменту укладання контракту з позивачем, відповідачу було достеменно відомо усі персональні дані про військовослужбовця. Більш того, у матеріалах справи містяться відомості про адресу реєстрації позивача та копії вказаних документів повинні зберігатися у особових справах військовослужбовців.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у частині стягнення на його користь підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення, який відповідно до довідки, наданої відповідачем станом на момент виникнення спірних правовідносин складав 7194,61 грн.

Щодо невиплати позивачу премії за червень і травень 2017 року суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 31.1 Розділу ХХХІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.08.2006 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329) командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.

Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.

Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням. Конкретні показники позбавлення військовослужбовців премії повністю або частково встановлюються в межах випадків, передбачених пунктом 31.5 цієї Інструкції.

З аналізу наведених норм вбачається, що рішення про виплату премії, або відмову у виплаті приймається командиром тієї військової частини, в якій проходив службу військовослужбовець, а не будь - яким іншим органом чи посадовою особою. При цьому, вказаними нормами на командира відповідної військової частини не покладено обов'язок, а передбачено право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби

Тобто, прийняття рішення про преміювання, обрахунок розміру премії або відмову у її виплаті перебуває у площині дискреційних повноважень командира військової частини, в якій проходить службу військовослужбовець, а тому суд не вправі втручатися у повноваження командира військової частини у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки позивач звільненій від сплати судового збору, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А 1451 на користь ОСОБА_1 невиплачену підйомну допомогу у розмірі 7194,61грн. (сім тисяч сто дев'яносто чотири гривні шістдесят одна копійка).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна