Решение № 79595774, 25.01.2019, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/1533/17

Провадження № 2/463/158/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.

з участю секретаря судового засідання Прошляк В.-А.П.,

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи: Львівське комунальне підприємство «№500», Львівське міське комунальне «Львівводоканал» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

встановив:

позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 в розмірі 16 904 грн.

Позовні вимоги мотивують тим, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1, а відповідач являється власником квартири №1 у вказаному будинку, яка розташована поверхом вище. Протягом тривалого часу відповідачем здійснюється систематичні залиття квартири позивачів, що підтверджується відповідними актами ЛКП «№500» від 14 квітня 2016 року та 18 січня 2017 року. Позивачі неодноразово зверталися до відповідача, щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, однак така жодним чином не реагує та шкоду відшкодовувати відмовляється. Після проведення судової експертизи позовні вимоги було уточено 11.01.2018, позивачі просять стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 16 904 грн.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова Лакомської Ж.І. від 08 червня 2017 року відкрито провадження у справі.

Представник відповідача подав до суду заперечення, в якому зазначає, що проти такого позову заперечує в повному обсязі. Так, як акт про залиття не був складений у присутності позивача та відповідача, зміст такого не відповідає встановленій формі документу, копію акту відповідачеві чи членам його сім’ї не вручено, акт не затверджено начальником ЛКП. Окрім цього, із тексту акта вбачається, що залиття 14.04.2016 року сталось внаслідок пошкодження покрівлі після ремонтних робіт квартири №1. Зазначає, що це не відповідає дійсності, оскільки саме за ініціативою та кошт відповідача та членів його сім’ї, саме з причин протікання даху до кв.1, 2 повністю демонтувався старий дах та здійснено перекриття. 14.01.2017 року мав місце гідравлічний удар в систему водопостачання будинку. Окрім цього, періодична перевірка систем водопостачання будинку надавачем послуг не проводилась. Оцінка завданих збитків не відповідає дійсності, до того ж позивачами внаслідок власної бездіяльності погіршено стан майна. Позивач мав можливість самостійно усунути наслідки протікання, зменшити наслідки заподіяної шкоди, звернутись до комунальних чи аварійних служб, чого не було зроблено. Відповідач, перебуваючи на похороні, не мав можливість невідкладно прибути на місце аварії. Просить в задоволені позову відмовити.

Ухвалою суду від 19 вересня 2017 року за клопотанням позивачів було призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі. Ухвалою судді від 20 листопада 2017 року відновлено провадження у справі у зв’язку із поверненням справи із висновком експертизи.

У зв’язку із неможливістю продовження розгляду справи суддею Лакомською Ж.І. проведено повторний автоматизований розподіл справи. Ухвалою від 22 червня 2018 року справу було прийнято до провадження суддею Личаківського районного суду м. Львова Жовніром Г.Б. З врахуванням положень п.2 ч.1 ст.274 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивачів та позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі, дали пояснення аналогічні наведеним в позовній заяві. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 26 вересня 2019 року позов визнав частково. Пояснив, що зі згоди позивачів відповідач за власні кошти проводила заміну покрівлі і ремонт горища. Роботи відбувались в період лютий - червень 2016 року, було повністю замінено дах будинку. В зв’язку із вказаними роботами відбулись залиття як квартири позивачів, так і відповідача. Оскільки ці роботи проводились із згоди позивачів, отже відповідач не зобов’язана нести відповідальність за завдані збитки. Щодо залиття, яке відбулось в січні 2017 року позов визнає. Зазначив, що в цей період в квартирі відповідача проводились ремонтні роботи в зв’язку з чим та в наслідок відсутності відповідача в належному їй житлі, відбулось затоплення квартири позивачів. Погоджується добровільно відшкодувати завданні збитки в межах шкоди спричиненої залиттям квартири позивачів в січні 2017 р.

В останнє судове засідання відповідач та її представник повторно не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Представник відповідача вдруге подавав клопотання про відкладення розгляду справи, доказів поважності неявки в судове засідання не представив. З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності вказаної сторони.

Представник третьої особи Львівського комунального підприємства «Управитель», яке є правонаступником Львівського комунального підприємства «№500», подав до суду клопотання про розгляд справи без участі вказаної третьої особи, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Представники третіх осіб Львівського комунального підприємства «№500», Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» в останнє судове засідання не з’явились. В поясненнях від 30 червня 2017 року (а.с.65) зазначає, що внутрішньобудинкові мережі водопроводу та каналізації будинку, в якому знаходяться квартири сторін не перебувають на балансі ЛМКП «Львівводоканал», ним не експлуатуються та не ремонтуються. У вирішенні спору покладається на розсуд суду. Оскільки третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подала, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі вказаної третьої особи на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вбачається із свідоцтва про право власності на квартиру від 11 липня 2008 року (а.с.2) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1.

Квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_4, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 грудня 2014 року та інформаційної довідки від 17 березня 2017 року (а.с.40).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Частиною другою статті 1166 ЦК передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.

Аналогічний висновок зроблено Верховним судом в постанові суду від 08.05.2018 у справі №638/9035/16-ц.

Факт спричинення майнової шкоди позивачам, як співвласникам квартири АДРЕСА_1 та її причини стверджується актами, складеними комісією ЛКП «№500».

Згідно акту ЛКП «№500» від 14 квітня 2016 року (а.с.4), вбачається, що при проведенні обстеження кв.2 буд.25 на вул. Й.Сліпого виявлені сліди залиття у кухні, кімнаті та ванній. Залиття сталося внаслідок пошкодження покрівлі після ремонтних робіт квартири №1.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та пояснень представника відповідача, факт проведення ремонтних робіт, щодо заміни покрівлі саме відповідачем не заперечується. Отже причиною залиття квартири позивача в квітні 2016 р. являються дії відповідача.

Згідно акта ЛКП «№500» від 18 січня 2017 року (а.с.5) вбачається, що при проведенні обстеження кв.2 буд.25 на вул. Й.Сліпого виявлені сліди залиття у коридорі, кухні, кімнаті, ванній та туалеті. Дане залиття сталося внаслідок халатного відношення до запірної арматури мешканців кв.1 вищезазначеного будинку.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №041/17 від 16 листопада 2017 року (а.с.95-117), із врахуванням відповіді ТзОВ «Гал-світ» від 16.01.2018 року (а.с.148) вбачається, що технічні причини залиття квартири АДРЕСА_3, які мали місце 14 квітня 2016 року і 14 січня 2017 року експерту встановити не надається можливим. Враховуючи наявні в матеріалах цивільної справи акти комісій ЛКП «№500», наслідки огляду і дослідження, локалізацію пошкоджень в приміщеннях квартири №2 залиття відбулось з вищерозташованих приміщень квартири №1 будинку №25 по вул. Й. Сліпого, 25 в м. Львові і з приміщення спільного горища, дах над яким було пошкоджено під час ремонту покрівлі.

При цьому, в дослідницькій частині висновку експертом зазначається, що в ході візуального огляду і дослідження квартири № 2 експертом встановлено, що майже у всіх приміщеннях квартири (крім житлової кімнати літ. 2-3 і комори літ. 2-6) виявлені сліди замокання на стелях і стінах у вигляді бурих і темно-бурих плям. Замокання відбулося з приміщень вищерозташованої квартири № 1 і з спільного горища (над ж/кімнатою літ. 2-2) по вул. по вул. Й. Сліпого, 25 в м. Львові.

У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст.ст. 77-79 ЦПК України.

Відповідачами суду не надано належних та допустимих доказів для спростування висновків щодо причин залиття квартири позивачів, така представником фактично не заперечується, зокрема, і у поданих до суду запереченнях. При цьому, представником відповідача фактично визнано, що потрапляння води в квартиру №2 відбулось із спільного горища, в якому відповідачем проводились ремонті роботи. Твердження представника відповідача про залиття квартири позивачів у зв’язку із гідравлічним ударом в системі водопостачання є безпідставними, оскільки спростовується листом ЛМКП «Львіводоканал» від 20.07.2017 р. (а.с.84).

Суд вважає, що невідповідність актів ЛКП «№500» про залиття квартири, затвердженій формі, не впливає на доказове значення викладеної в таких інформації, як письмових доказах.

Допитана в судовому засіданні як свідок позивач ОСОБА_1 підтвердила, що у будинку три квартири. Позивачам належить квартира на другому поверсі, відповідачу - на третьому. Відповідач бажала збільшити площу квартири за рахунок горища, однак позивачі не надали їй необхідного дозволу. Припускає, що саме відповідач чи її чоловік зробили отвори в горищі над їхньою квартирою, в зв’язку з чим відбулося залиття в квітні 2016 року. Факт затоплення підтверджується актом ЛКП. Крім цього, 14 січня 2017 року в зв’язку з ремонтними роботами в квартирі відповідача відбулось повторне залиття їхньої квартири, залиття було зупинено лише після перекриття водопостачання всього будинку. Відповідач, як на момент залиття, так і зараз в квартирі не проживає. Тривають ремонтні роботи. З приводу даного факту відповідач в розмові погодилась, що залиття відбулось з її вини та запропонувала відшкодування в розмірі 3000 грн. Позивач також заперечила, що вонта та ОСОБА_2 давали згоду на заміну даху відповідачем.

Враховуючи наведене суд вважає, що залиття квартири позивачів сталося з вини відповідача, оскільки позивачі надали достатньо доказів залиття їхньої квартири внаслідок проведення відповідачем ремонтних робіт по заміні покрівлі даху та неналежною експлуатацію системи водопостачання власної квартири. Відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачів, крім цього представник відповідача визнав, що саме відповідач здійснювала заміну даху будинку, що спричинило затоплення квартири позивачів в 2016 р. та визнав позовні вимоги в частині відшкодування шкоди завданої залиттям квартири позивачів в січні 2017 р.

При визначенні розміру заподіяної позивачу майнової шкоди суд виходить із висновку судової будівельно-технічної експертизи №041/17 від 16 листопада 2017 року (а.с.95-117), з якого вбачається, що вартість матеріальних збитків, завданих власникам квартири АДРЕСА_4 внаслідок її залиття дорівнює 16 944 грн. А тому, з врахуванням встановлення вини відповідача, суд приходить до переконання, що слід стягнути з останньої розмір матеріальних збитків, завданих власникам квартири АДРЕСА_4 в розмірі 16 944 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд виходить із того, що у зв’язку із задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача на користь позивачів слід стягнути судовий збір за подання позову – по 640 грн. кожному, а вартість проведення експертизи в розмірі 3 840 грн. - на користь позивача ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд –

ухвалив:

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 у користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 16 904 грн (шістнадцять тисяч дев’ятсот чотири гривні), заподіяну в наслідок залиття та пошкодження квартири АДРЕСА_5.

Стягнути з ОСОБА_4 у користь ОСОБА_1 понесені витрати пов’язані з розглядом справи у розмірі 4 480 грн (чотири тисячі чотириста вісімдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_4 у користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 640 грн (шістсот сорок гривень).

Дата складення повного тексту рішення – 30 січня 2019 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім’я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2/АДРЕСА_6

Третя особа: Львівське комунальне підприємство «№500», місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Дніпровська, 1

Третя особа: Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64.

Суддя: Жовнір Г.Б.