Постановление суда № 79557670, 01.02.2019, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/88/19

Провадження №1-кс/463/347/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

Слідчий суддя – Нор Н.В., при секретарі судових засідань – ОСОБА_1, з участю слідчого – Петрука О.В., прокурора – Шумик Ю.А., захисника ОСОБА_2, підозрюваного – ОСОБА_3, розглянувши клопотання слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4, погоджене заступником начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням ОСОБА_5 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на майно, а саме: на автомобіль марки Москвич ІЖ-412 1975 року випуску; на квартиру реєстраційний номер 15089144, за адресою: АДРЕСА_1, площею 43,6 м2; на автомобіль марки Фольксваген Пассат, 1995 року випуску, які належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_6.

Клопотання мотивує тим, що перший слідчий відділ слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування кримінального провадження №62018140000000027 від 28.12.2018р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Зокрема, встановлено, що лісничий Липниківського лісництва ДП «Львівське лісове господарство» ОСОБА_3, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США за не перешкоджання у здійсненні господарської діяльності на території лісництва та сприяння в укладанні договору оренди земельної ділянки площею 1 Га для рекреаційних та культурно-оздоровчих цілей лісопаркової частини лісів зелених зон. Окрім цього, ОСОБА_3, діючи з умислом на одержання для себе неправомірної вигоди, надав ОСОБА_8 дозвіл на облаштування зони відпочинку на земельній ділянці лісового фонду за відсутності належним чином оформлених документів. Оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження, а також у зв’язку із забезпеченням можливої конфіскації майна просить накласти арешт на вищевказане майно.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, які підтримали клопотання, думку підозрюваного та його захисника, які заперечили в частині накладення арешту на квартиру та автомобіля Фольксваген Пассат, оглянувши надані матеріали, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно з п.2, 3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Із змісту ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч.1 ст.132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

Частиною 4 ст. 171 КПК України передбачено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Враховуючи вищенаведені обставини, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів у кримінальному провадженні, вважаю, що клопотання слідчого слід задовольнити в частині накладення арешту на автомобіль марки Москвич ІЖ-412 1975 року випуску. Що стосується клопотання про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та автомобіль марки Фольксваген Пассат, 1995 року випуску, то в цій частині вимоги слід відхилити, оскільки вказане майно належить на праві приватної власності ОСОБА_6 та не являється спільним майном подружжя.

Керуючись вимогами ст.ст. 9, 107, 131,132,170-173, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, а саме: на автомобіль марки Москвич ІЖ-412 1975 року випуску.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Слідчий суддя: Нор Н. В.