Постановление суда № 79542882, 31.01.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/723/19

Провадження №2/219/1061/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Радченко Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить: визначити причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, визначити позивачу тримісячний строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого 05 травня 2018 року.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не повністю відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме:

-не подано всіх доказів, що підтверджують вказані обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги ( п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);

-не подана квитанція про сплату судового збору в розмірі 768,40 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити, судовий збір у розмірі 768,40 грн. та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

реквізити: отримувач коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

ЄДРПОУ - 37993783

Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП)

МФО – 899998

Рахунок – 31211256026001

Код класифікації доходів бюджету – 22030106

Крім того суд зазначає, що згідно ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно із роз'ясненнями викладеними в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення частини другої статті 1272 ЦК України відповідачами за позовом ОСОБА_2 можуть бути інші спадкоємці, а в разі їх відсутності – територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. .

Статтею 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

За правилами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до положень ч.1, ч.3 ст.53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Зважаючи на наведене суд пропонує позивачу визначитися із сторонами справи та її учасниками на цій стадії судового провадження.

Крім того суд звертає увагу позивача, що згідно зі змістом інформаційного листа ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

А таких причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача на вчинення дій по зверненню із заявою про прийняття спадщини, позивач в позові не зазначив та не зазначив докази про існування таких причин (письмові докази, що підтверджують факт доведення спадкових прав позивача в судових інстанціях).

Відповідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, позовну заяву слідз алишити без руху, наддавши позивачу строк для усунення вищенаведених недоліків.

Керуючись ст.ст.177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Дійсну позовну заяву - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунути вказані недоліки позову у десятиденний строк з дня отримання позивачем ухвали і роз’яснити, що інакше позов буде визнано неподаним і повернутий позивачеві.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького Апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом п,ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали в частині щодо визначення розміру судових витрат.

Суддя Л.А. Радченко