Решение № 79540741, 25.01.2019, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4690/18

Провадження №2/463/398/19

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

за участю секретаря судового засідання Попович Х.І.

представника позивача ОСОБА_1

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження,

розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд –

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 30.05.2007 року у розмірі 27916,87 грн., а також судового збору у розмірі 1 762 грн.

Обґрунтовує позов тим, що 30.05.2007 року між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом на заяві. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі. Однак відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, отримані кошти не повертав та не сплачував нараховані відсотки за користування кредитними коштами, в зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 30.06.2018 року становить 73810,08 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 9981,81 грн, 61578,27 грн. заборгованість по відсоткам за користуванні кредитом, 2250 грн. заборгованість за пенею та комісією. Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 12.08.2014 року з відповідача стягнено заборгованість по вище вказаному договору кредиту в сумі 47460,68 грн. Залишок заборгованості становить 26349,40 грн. – заборгованість по відсотках та 250 грн. штраф фіксована частина та 1317 грн. щтраф – процентна складова. Враховуючи наведене вище просить позов задволити.

Ухвалою від 19.11.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити в повному об’ємі.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку по місцю реєстрації, причин неявки суду не повідомив, відзив не подав. Тому суд вважає, що у відповідності до ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, слід розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши заочне рішення.

Перевіривши зібрані докази, суд відмовляє задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.05.2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № б/н, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно анкети-заяви позичальника від 30.05.2007 року, підписанням вказаної заяви відповідач підтверджує ознайомлення та згоду з «Умовами та правилами банківських послуг» та «Правилами користування платіжною карткою», а також підтверджує ознайомлення та згоду з тарифами позивача відповідно до тарифного пакету. Отже, відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг згідно тарифів позивача у строки, передбачені умовами кредитного договору.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, а п.2 цієї же статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа, який регулює окремий вид зобов'язань - Позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Так, відповідачем умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов'язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, а також проценти за його користування, крім того при порушенні позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за договором станом на 30.06.2018 року відповідач внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань має заборгованість в розмірі 73810,08 грн., з яких 9981,81 грн. заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом – 61578,27 грн., пеня та комісія 2250 грн.

Як вбачається з рішення Личаківського районного суду м.Львова від 12.08.2014 року з відповідача ОСОБА_2 стягнено заборгованість за договором кредитувід 30.05.2007 року в розмірі 47460,78 грн. з яких 9981,81 грн. заборгованість за кредитом, 32730,84 грн. заборгованість за процентами, 2250 грн. простроченої комісії та 2498,13 грн. штрафу.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача на даний час заборгованість в розмірі 26349,40 грн. це заборгованість по відсотках, що нараховувалися після постановлення рішення суду.

Досліджуючи позовні вимоги позивача судом встановлено наступне.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) висловлено правову позицію про те, що за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, відсутня підстава для нарахування процентів за кредитним договором, оскільки строк дії договору змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, а права та інтереси кредитодавця в цих правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до позичальника про виконання зобов'язань за кредитним договором, а також отримав судовий захист своїх прав.

Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 12 серпня 2014 року стягнуто із позичальника заборгованість за кредитним договором, а тому нарахування заборгованості по сплаті відсотків за кредитом та штрафу, тіло якого достроково стягнуто за раніше винесеним рішенням суду, законодавством не передбачено, у такому випадку кредитор має право на стягнення з позичальника коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, однак позивач таких вимог не заявляв.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ( 01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, 79000, м.Львів, вул.Дороша,7а/5) про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити за безпідставністю.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Дата складання повного рішення суду – 31.01.2019 року.

Суддя: Гирич С. В.