Постановление суда № 79477700, 29.01.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6583/18

н/п 2/640/315/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Губської Я.В.,

при секретарі Балан Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Держава Україна в особі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, Головного управління Національної поліції у Харківській області, Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України про стягнення компенсації, процентів за безпідставне невиконання рішення суду, трьох процентів річних, інфляції, процентів на рівні облікової ставки НБУ

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває вищезазначена цивільна справа.

Згідно ухвали судді Київського районного суду м. Харкова від 23.04.2018 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду.

Від заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 надійшла до суду (а.с. 109) заява про вступ у справу з метою захисту інтересів держави, посилаючись на вимоги ч.6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до вимог ч.ч.3,4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та поданої до суду заяви, прокурор не вказує в своїй заяві в чому полягає захист інтересів держави та які дії державних органів, які приймають участь у справі свідчать про неналежний захист інтересів держави, і що саме ці органи не спроможні самостійно захистити порушені чи оспорювані права або інтереси. Не вказує прокурор в заяві і на боці якого органу державної влади (відповідачів по справі) прокурор просить вступити у справу.

Також, суд звертає увагу на те, що взагалі подана заява прокурора є необґрунтованою, без зазначення підстав, як того вимагає ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України. Відсутні і дані і про те, що прокурор попередньо, до звернення до суду, повідомляв будь-який суб'єкт владних повноважень про захист його інтересів та висловлена позиція з даного питання. Відсутні в справі і будь-які заяви від відповідачів про вступ у справу прокурора для захисту їх інтересів.

За положеннями ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Так, Європейський суд у низці справ роз'яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої співмірної посадової особи може розглядатися як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції" від 12.04.2006 року). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони почуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції" від 07.06.2001 року).

За таких обставин, у зв*язку з порушенням прокурором вимог ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», у зв*язку з відсутністю обґрунтувань звернення до суду, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вступ у справу та повертає її прокурору.

Керуючись ст.ст. 56, 185 ЦПК України, ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 щодо вступу до участі в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Держава Україна в особі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, Головного управління Національної поліції у Харківській області, Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України про стягнення компенсації, процентів за безпідставне невиконання рішення суду, трьох процентів річних, інфляції, процентів на рівні облікової ставки НБУ - - повернути заявникові.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя -