Решение № 79460471, 23.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Справа № 160/9740/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняте у формі протоколу №045650001833 від 25 вересня 2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі його заяви від 22 серпня 2018року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на підставі його заяви від 22.08.2018 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком. Проте, рішенням, яке оформлене у формі протоколу № 045650001833 від 25 вересня 2018 року відповідач відмовив Позивачу в призначенні пенсії за віком, посилаючись на те, що загальний страховий стаж ОСОБА_2 становить лише 22 роки 4 місяці і 25 днів, що його трудову книжку не взято до уваги, оскільки її титульна сторінка оформлена неналежним чином. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, просить визнати їх протиправними, скасувати рішення прийняте у формі протоколу про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на підставі його заяви від 22 серпня 2018року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву. Копія ухвали отримана сторонами, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

11.01.2019 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого останній просив адміністративний позов позивача залишити без задоволення та зазначив, що при розрахунку пенсії позивача, трудова книжка не взята до розгляду , оскільки вона оформлена неналежним чином, а саме на титульній сторінці наявна печатка канцелярії. У зв’язку з виявленими порушеннями Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників» трудова книжка позивача не взята до розгляду.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_2 у період з 01.09.1976р. по 29.06.1981р. навчався в Комунарському гірничо – металургійному інституті; з 17.08.1981р. по 16.04.1984р. працював в «Первомайському електромеханічному заводі імені ОСОБА_3»; з 17.04.1984р. по 01.11.1984р. в Первомайському міському комітеті ЛКСМ України; з 01.11.1984р. по 05.05.2015р. в «Первомайському електромеханічному заводі імені ОСОБА_3»; з 19.01.2015р. по 04.10.2017р. працював в ТОВ «Виробничо-комерційному підприємстві «Агротехмаш»; з 05.10.2017р. в ТОВ «Виробниче-технічному підприємстві «Агротехмаш» по теперішній час.

24.10.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Листом від 01.11.2018 №В16800-18 Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Рішенням прийнятим у вигляді протоколу №045650001833 від 25.09.2018 повідомлено ОСОБА_2 про відмову в призначені пенсії за віком з посиланням на те, що згідно наданих документів можливо зарахувати до загального страхового стажу 22 роки 4 місяці 25 днів. Трудову книжку не взято до розгляду, оскільки вона оформлена неналежним чином, а саме на титульній сторінці наявна печатка канцелярії. Не погодившись з означеним Рішення від 25.09.2018 року, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.1.6. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», Позивач, маючи необхідний страховий стаж (більше ніж 25 років), 22 серпня 2018 року (тобто не раніше ніж за місяць до досягнення 60-річного віку), в порядку, передбаченому Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ № 22-1 від 25 листопада 2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернувся із письмовою заявою про призначення пенсії встановленого зразку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до п.п. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 року № 10-1 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.

Згідно п. 20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а також за змістом п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 (чинній на момент заведення трудової книжки) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058-ІV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.

Системний аналіз вищенаведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Судом перевірено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем разом з заявою про призначення пенсії за віком було надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області копію трудової книжки із записами про зазначені вище періоди роботи, а також копії диплома, профспілкового квитка № 38478152, довідку № 477 від 16.04.1984р., якою підтверджується факт переведення ОСОБА_2 1984 році з посади майстра ливарного цеху на посаду секретаря комітету комсомолу «Первомайського електромеханічного заводу імені ОСОБА_3», довідку № 426 від 29.11.2013р., якою підтверджуються займані посади на «Первомайському електромеханічному заводі імені ОСОБА_3» в період з 17.08.1981 року по 29.11.2013р., довідку № 332 від 18.09.2018р., якою підтверджуються займані посади на «Первомайському електромеханічному заводі імені ОСОБА_3» в період з 17.08.1981 року по 05.05.2015 року, довідку № 335 від 19.09.2018р., № 336 від 19.09.2018р., № 337 від 21.09.2018р. та № 338 від 21.09.2018р. про розмір заробітної плати для обчислення пенсії за період з 01.01.1988 року по 31.12.1998 рік. Тобто, період роботи Позивача підтверджено відповідними записами в його трудовій книжці, який дає право на трудову пенсію.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 від 29 липня 1993 року усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 від 29 липня 1993 року у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Разом з тим, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії відповідач зазначив, що на титульній сторінці наявна печатка канцелярії, а відповідно до п.2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей, першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Враховуючи зазначене Позивачу було відмовлено в призначені пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.

Однак суд не погоджується з такими висновками та звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. (Такі висновки викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.03.2018 по справі №754/14898/15-а (№К/9901/11030/18)).

Отже, відповідачем не наведено жодного порушення з боку позивача, яке б відповідно до чинного законодавства було б підставою для відмови в призначенні пенсії. Протиправна відмова відповідача в призначенні пенсії спричиняє свавільне втручання у право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту шляхом задоволення вимог позивача в цій частині.

Також, суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч.4 ст.245КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається відповідач є необґрунтованими та не можуть порушувати законні права позивача на призначення пенсії, у зв’язку з чим позов підлягає задоволеню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняте у формі протоколу № 045650001833 від 25 вересня 2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі його заяви від 22 серпня 2018року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на підставі його заяви від 22.08.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, вул. Велика Діївська, б,4 кв. 9, м. Дніпро, 49068) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев