Постановление суда № 79392294, 23.01.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/1102/18

Провадження № 2/700/65/19

23 січня 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/1102/18 провадження №2/700/65/19 за позовом ОСОБА_1 до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 12 травня 2016 року в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області помер її чоловік – ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами по вул. Бориса Нікіфорова, 16, с. Ріпки Лисянського району Черкаської області, розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,97 га, яка перебувала у користуванні, земельна ділянка площею 2,7802 га та грошові кошти. За життя спадкодавець залишив заповіт, згідно з яким вона прийняла частину спадкового майна, а саме: земельну ділянку площею 2,7802 га та грошові кошти. Як спадкоємець вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. За таких обставин змушена звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті її чоловіка – ОСОБА_2

Позивач у підготовче судове засідання не з’явилася, просила розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 12 травня 2016 року в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області помер чоловік позивача – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 273346 від 16.05.2016 року.

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами по вул. Бориса Нікіфорова, 16, с. Ріпки Лисянського району Черкаської області, розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,97 га, яка перебувала у користуванні, земельна ділянка площею 2,7802 га та грошові кошти.

Згідно зі свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 22.11.2017 року позивач успадкувала грошові вклади та земельну ділянку площею 2,7802 га.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори від 23.10.2018 року № 1951/02-31, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Згідно із довідками Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 26.10.2018 року за №№ 538, 540 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала із чоловіком ОСОБА_2, який помер 12.05.2016 року, по вул. Бориса Нікіфорова, 16 в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області та вели спільне господарство. На даний час ОСОБА_1 проживає у спадковому будинку і користується спадковим майном.

Із довідки сільської ради за № 541 від 26.10.2018 року вбачається що, за померлим ОСОБА_2 зареєстровано житловий будинок із господарськими будівлями по вул. Бориса Нікіфорова, 16 в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області, розташований на земельній ділянці розміром 0,97 га, яка перебуває на праві користування. Правовстановлюючі документи на право власності на будинок не видавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1218, ч.1 ст.1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її чоловіка – ОСОБА_2, який помер 12 травня 2016 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: вул. Бориса Нікіфорова, 16, с. Ріпки Лисянського району Черкаської області, що належав ОСОБА_2, який помер 12 травня 2016 року та право користування присадибною земельною ділянкою площею 0,97 га, на якій розташований будинок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Бесараб