Решение № 79359999, 16.01.2019, Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 625/220/18

Провадження № 2/625/6/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лосєва Д.К.

за участю секретаря Калюжної Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове життя» до ОСОБА_1, Приватного сільськогосподарського підприємства «Кисівське» про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

ПСП «Нове життя» звернулося до суду із позовом, в якому просить суд визнати поновленим договір оренди землі укладений між ПСП «Нове життя» та ОСОБА_1, шляхом визнання укладеною додаткової угоди, а також визнати недійсними договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ПСП «Кисівське» скасувавши його державну реєстрацію.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що між Приватним сільськогосподарським підприємством «Нове життя» та орендодавцем – ОСОБА_1, був укладений договыр оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав, а ПСП «Нове життя» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області та яка на праві приватної власності належать ОСОБА_1.

З вищезазначеного договору вбачається, що ОСОБА_1 є орендодавцем земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки і відповідно до п. 10.5 Договору оренди, орендар має переважне право на поновлення договору оренди.

На виконання ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та положень договору ПСП «Нове життя» направило лист-повідомлення ОСОБА_1М в якому просило розглянути проект додаткової угоди від 30 червня 2017 року до договору оренди землі від 30 травня 2008 року, який набув чинності 13 серпня 2012 року з пропозицією підписати її.

Орендодавець не надавши заперечень, щодо окремих умов запропонованої додаткової угоди, посилаючись на не бажання продовжувати договір оренди з ПСП «Нове життя», а також бажання самостійно використовувати земельні ділянки, повідомив про заборону використання земельної ділянки, однак в свою чергу уклав із ПСП «Кисівське» договір оренди спірної земельної ділянки.

В зв’язку із вище наведеним ПСП «Нове життя» вважає, що його права як переважного орендаря грубо порушені діями ОСОБА_1 та ПСП «Кисівське», а тому просить суд задовольнити позов.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними позовними вимогами надав суду відзив на позовну заяву згідно якого зазначив, що процедуру розірвання договору оренди землі укладеного з ПСП «Нове життя» він не порушував, належним чином повідомив орендаря про наміри самостійно використовувати належну йому земельну ділянку. (а.с. 107-110).

04 травня 2018 року відкрито провадження по вищевказаній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

11 травня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання виконавчого директора ПСП «Нове життя» - ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 31 травня 2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування у ПСП «Кисівське» завіреного договору оренди землі, що укладені між відповідачами ОСОБА_1 та ПСП «Кисівське».

Ухвалою суду від 14 червня 2018 року закрито підготовче провадження по вищевказаній справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ПСП «Нове життя» за довіреністю ОСОБА_4 позов підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві, після чого надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_1 та ПСП «Кисівське» будучи належним чином повідомленими в судове засідання не з’явилися, причини неявки суду не повідомили (том 2: а.с. 3-4).

Представник відповідачів – ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволенню позову заперечував в повному обсязі підтримавши позицію свого довірителя ОСОБА_1, яку він виклали у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши сторін по справі, врахувавши думки сторін викладені в їх відповідних заявах, письмових поясненнях та відзивах, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в 30.05.2008 був укладений договір оренди землі між ПСП «Нове життя», з однієї сторони, та ОСОБА_1 - з іншої сторони.

Відповідно до умов договорів власник земельної ділянки передав, а ПСП «Нове життя» прийняло зі строком дії договору на 5 років у платне користування відповідну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області.

Між ОСОБА_1 та ПСП «Нове життя» 30.05.2008 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,1824 га, кадастровий номер 62323281200:02:0000:0153, який був зареєстрований 13.08.2012 за № 632320004000378 (том 1 а.с. 9-11).

ПСП «Нове життя» 05.07.2017 року направило лист-повідомлення від 30.06.2017 з проектом додаткової угоди (том 1 а.с. 16-18).

Орендодавець, 25.07.2017 посилаючись на небажання продовжувати договір оренди з ПСП «Нове життя», а також бажання самостійно використовувати земельну ділянку повідомив орендаря про заборону використання земельної ділянки після закінчення строку дії даного договору (том 1 а.с. 19)

Відповідачем у даній справі, власником спірної земельної ділянки 01.02.2018 з ПСП «Кисівське» було укладено договір оренди землі, який був зареєстрований і відповідно до якого ОСОБА_1 передав ПСП «Нове життя» у строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована на території Шляхівської сільської ради, загальною площею 6,1824 га, з кадастровим номером 6323281200:02:000:0153 строком на 10 років (том 1 а.с. 173-174).

Державна реєстрація вказаного договору відбулась 02.02.2018 за № 24741529 (том 1 а.с. 21).

У відповідності до ч.1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що за закінченням строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, на виконання вищезазначених вимог діяли обидві сторони. Так, позивач в свою чергу, направив повідомлення про намір продовжити дію договору оренди з проектом додаткової угоди, а відповідач власник земельної ділянки направив повідомлення про прийняте рішення про небажання продовжувати дію договору оренди.

Що стосується посилання позивача на ст. 777 ЦК України, яка закріплює переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк, то суд їх не приймає, оскільки договір оренди між ПСП «Кисівське» та ОСОБА_1 був укладений вже після припинення дії договору оренди між ПСП «Нове життя» та ОСОБА_1, що відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі».

Доводи позивача про те, що він належним чином виконував умови договорів про оренду земельної ділянки, повідомив власника про намір продовжити його дію на новий строк та продовжував користуватись земельною ділянкою, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За змістом вищенаведеної норми права такий спосіб поновлення договору оренди може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі».

У відповідності до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», у чинній на момент закінчення договору редакції, та реч.3 ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі», у редакції чинній на момент реєстрації договорів, передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом ОСОБА_1 своїм листом ще до закінчення дії договору у липні 2017 року повідомив ПСП «Нове життя» про те, що не бажає продовжувати строк договору оренди землі на новий строк та вимагав повернути йому його земельні ділянки після закінчення строку дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що посівні роботи були розпочаті в серпні 2017 року, тобто отримавши лист відповідача ще в липні 2017 року від ОСОБА_1 про небажання продовжувати договірні відносини, позивач на свій розсуд вирішив продовжити використання спірної земельної ділянки, з метою збирання врожаю 2018 року, незважаючи на те, що строк дії договорів закінчувався саме у серпні 2017 року.

Отже, продовження користування землею після закінчення строку оренди, за умови отримання позивачем повідомлення зі змісту якого вбачалось волевиявлення ОСОБА_1 про небажання продовження оренди та вимоги повернення землі, не може слугувати підставою для поновлення дії орендних відносин між сторонами.

Таким чином, суд вважає, що позивач втратив своє переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки.

Позивач також зазначає, що він скористався своїм правом та направив своєчасно лист-повідомлення про поновлення договору на новий строк, на що отримав відмову від орендодавця. Підставою відмови ПСП «Нове життя» у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб, проте, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав про право власності та інші речові права на спірну земельну ділянку зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки за ПСП «Кисівське», що також підтверджується поясненнями відповідача та наданим суду договором оренди землі від 01.02.2018.

Однак із таким твердженням позивача суд не погоджується та зазначає, що переважне право орендаря не є порушеним, оскільки в даному випадку ОСОБА_1 уклав договір оренди із ПСП «Кисівське» вже після закінчення дії договору оренди із ПСП «Нове життя».

Враховуючи вищенаведене, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено переважного права на поновлення договору оренди та використання земельної ділянки після закінчення строку його дії.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове життя» до ОСОБА_1, Приватного сільськогосподарського підприємства «Кисівське» про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Коломацький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 22 січня 2019 року.

Суддя: