Постановление суда № 79339865, 23.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

23 січня 2019 року Справа № 160/393/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу.

Адміністративний позов відповідає вимогам встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підстав для її повернення або відмовлення у відкритті провадження у справі не має.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Разом з позовом позивачем заявлені клопотання, в яких він просить суд звернутись до Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України та до Науково-консультаційної ради Верховного Суду з метою визначення змісту правової норми пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Розглянувши дані клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України №769 від 25.08.2011 року, Апарат Верховної Ради України є постійно діючим органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності ВРУ, її органів та народних депутатів України.

Відповідно до частини 7 статті 347 КАС України, після передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати визначений у ній суддя-доповідач у разі необхідності звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права, питання щодо якого стало підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом.

Згідно частини 1 статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Науково-консультативна рада утворюється при Верховному Суді з числа висококваліфікованих фахівців у сфері права для підготовки наукових висновків з питань діяльності Верховного Суду, що потребують наукового забезпечення.

Таким чином, Апарат Верховної Ради України є органом, що забезпечує діяльність Верховної Ради України, а можливість звернення до Науково-консультативної ради при Верховному Суді передбачена для суддів Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне в клопотаннях позивача про звернення до Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України та до Науково-консультаційної ради Верховного Суду з метою визначення змісту правової норми пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відмовити.

Окрім того, позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а саме докладний розрахунок зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1, розмір якого зазначений у вимозі про сплату боргу №Ф-4497-56/482 від 13.11.2018р. та інформацію про щомісячний розмір відрахувань із заробітної плати ОСОБА_1 як найманого працівника, єдиного соціального внеску за 2016-2018р.

Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина 6 статті 80 КАС України).

Керуючись статтями 160, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В клопотаннях позивача про звернення суду до Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України та до Науково-консультаційної ради Верховного Суду з метою визначення змісту правової норми пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - відмовити.

Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу та відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде слухатись за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначити на 19 лютого 2019 року о 13:00.

Засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала судових засідань 5 .

Справу розглядатиме суддя Сидоренко Д.В. одноособово.

Витребувати від Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області докладний розрахунок зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1), розмір якого зазначений у вимозі про сплату боргу №Ф-4497-56/482 від 13.11.2018р. та інформацію про щомісячний розмір відрахувань із заробітної плати ОСОБА_1 як найманого працівника, єдиного соціального внеску за 2016-2018р.

Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви.

Особам, які беруть участь у справі, направити повістки про виклик до суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко