Постановление суда № 79307462, 22.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 січня 2019 року Справа 160/504/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- «признать противоправным бездействие Главного управления Пенсионного фонда Украины в Днепропетровской области, относительно отказа от перерасчёта и возобновления выплаты пенсии по возрасту, начиная с 07.10.2009г., и обязать ответчика провести перерасчёт, возобновить и выплачивать истцу пожизненно пенсию по возрасту, путем назначения пенсии заново, в соответствии с нормами Закона Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании», с учётом изменений в пенсионном законодательстве, как неработающему пенсионеру, в размере не менее прожиточного минимума для лиц, утративших трудоспособность, на момент фактической выплаты пенсии, с применением при расчёте размера пенсии, начиная с октября 2009 года, показателя средней заработной платы (дохода) в Украине, с которой уплачены страховые взносы, за 2017 и 2018 годы, всех повышений, надбавок и доплат, предусмотренных пенсионным законодательством Украины, на момент возобновления выплаты пенсии, на основании документов, находящихся в её пенсионном деле, с проведением перерасчёта, индексации пенсии, выплатой компенсации потери части доходов, осовременивания пенсии, в соответствии с пенсионной реформы Украины, одним платежом, на определённый истцом банковский счет, начиная с 07.10.2009 г.

- в случае вынесения решения о перерасчёте и возобновлении выплаты пенсии, начиная с 07.10.2009г. (без назначения заново), обязать ответчика возобновить и выплачивать истцу пенсию, начиная с 07.10.2009г. , как неработающему пенсионеру, в соответствии с нормами Закона Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании», с учётом изменений в пенсионном законодательстве, как неработающему пенсионеру, в размере не менее прожиточного минимума для лиц, утративших трудоспособность, на момент фактической выплаты пенсии, с применением при расчёте размера пенсии, начиная с октября 2009 года, показателя средней заработной платы (дохода) в Украине, из которой уплачены страховые взносы, за 2017 и 2018 годы, всех повышений, надбавок и доплат, предусмотренных пенсионным законодательством Украины, на момент возобновления выплаты пенсии, на основании документов, находящихся в её пенсионном деле, с проведением перерасчёта, индексации пенсии, выплатой компенсации потери части доходов, осовременивание пенсии, в соответствии с пенсионной реформы Украины, одним платежом, на определённый истцом банковский счет, начиная с 07.10.2009 г.».

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст.ст.160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви до адміністративного суду фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб для вимоги майнового характеру, та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для вимоги не майнового характеру (768,40грн.).

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, проте судовий збір сплачено тільки за одну, у зв'язку з чим позивачу необхідно сплатити 768,40грн. судового збору за другу позовну вимогу немайнового характеру.

Отже, враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити вказану суму судового збору за реквізитами: Отримувач: УК у Чечелівському районі міста Дніпра; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998, призначення платежу "судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)".

Згідно з частиною 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, із зазначенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, з вказаної норми вбачається, що у публічно-правових спорах, особа повинна звернутися до суду із належним способом захисту.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

У адміністративному позові позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку та поновленні пенсії, при цьому не зазначає коли саме відбулась така бездіяльність та коли про неї стало відомо позивачу.

Суд звертає увагу позивача, що вищенаведене унеможливлює встановлення судом предмета спору, а саме: суд не може дійти висновку чи ототожнює позивач бездіяльність з рішенням №439/Ш-07 від 16.01.2019р. відповідача про відмову щодо перерахунку та поновленні виплати пенсії, про яке зазначає в позовній заяві та з яким фактично не погоджується.

Крім того, в прохальній частині позову, позивач просить: зобов'язати відповідача вчинити певні дії, зокрема, здійснити перерахунок розміру пенсії; поновити виплату пенсії та виплатити позивачу. Позивач не конкретизує підстави перерахунку виплати та доплати до пенсії, а також об'єднує різні за правовою суттю вимоги в одну позовну вимогу.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та його копії для направлення відповідачу у справі.

Відповідно до частини першої статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Частина четверта цієї статті визначає, що учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Вказані положення також кореспондуються із нормами частин першої та третьої статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», відповідно до яких судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Державною мовою України є українська мова (стаття 10 Конституції України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).

Водночас, позовна заява складена російською мовою, а відтак не відповідає вимогам статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна позиція міститься в ухвалах Верховного Суду від 15.01.2018 у справі №К/9901/965/18 та від 05.12.2018 (справа №9901/944/18).

У разі, якщо скаржник не володіє українською мовою, соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу» гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

При цьому, суд звертає увагу, що позов подано та підписано представником позивача - ОСОБА_2, у зв'язку з чим, позивач скористалася правом на правову допомогу з обрання представника для захисту своїх прав, у т.ч. на представлення інтересів у судових органах України, відповідно до довіреності від 08.11.2018р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання виправленого позову складеного державною мовою у відповідній кількості, а саме:

- надати оригінали доказів сплати судового збору за другу вимогу немайнового характеру у сумі 768,40грн.;

- викласти позовні вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування, з урахуванням викладених в ухвалі обставин відповідно до ст.ст.5, 160 КАС України.

Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова