Решение № 79293319, 15.01.2019, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/1244/18

Провадження № 2/463/429/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді - Мармаш В.Я.

при секретарі с/з - ОСОБА_1

за участю представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Комунальної 6-тої міської поліклініки м. Львова про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, стягнення відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просив визнати незаконним та скасувати наказ № 18-К/ТМ від 20 лютого 2018 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на завідувача, лікаря-хірурга ОСОБА_4Ц.", стягнувши з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та судові витрати в розмірі 8466,80 грн. Позов мотивує тим, що наказом № 18-к/ТМ головного лікаря Комунальної 6-ої міської поліклініки м. Львова Ю. Токарева від 20 лютого 2018 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання прямих функціональних обов'язків та недотримання вимог посадової інструкції п.п. 2.4, 2.5, 2.12, 4.1, 7.5. Однак будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а оголошення йому догани не має законного підстав. Адміністрація повинна була навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків. Між тим, описова частина вищевказаного наказу не містить відомостей, який саме дисциплінарний проступок він вчинив. Відповідач обмежився лише загальним посиланням на перелік вимог, якими він повинен керуватися за посадою. Посилання в описовій частині наказу на заяви ОСОБА_5 носять виключно загальний характер і не містять жодних конкретизуючих даних, яке саме порушення було ним допущено. В дійсності, він не пригадує заявницю, оскільки вона не зверталась до нього як лікаря-хірурга у вказані нею дні. Зазначене також підтверджується і журналом зареєстрованих хворих в реєстратурі поліклініки в електронній базі станом на 25 січня 2018 року, оскільки ОСОБА_5 заявляла, що брала до нього талон на прийом саме цю дату, проте її у списку немає. Таким чином, будь-яких даних, які б свідчили про порушення ним обов'язків працівника, визначених ст. 139 КЗпП України, у відповідача немає, а застосування до нього стягнення у вигляді догани застосоване не на підставах та не у відповідності до вимог трудового законодавства, в зв'язку з чим оспорюваний наказ підлягає скасуванню як незаконний. Оскільки він незаконно притягнутий до дисциплінарної відповідальності, й порушення його прав призвели до значних моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях його незаконного звільнення з боку адміністрації підприємства, де він працює, що призвело до необхідності прикладання ним додаткових зусиль з організації свого життя, вважає, що відповідач повинен відшкодувати спричинену йому моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

У письмовому відзиві та запереченнях на позов представник відповідача проти позову заперечив з підстав того, що 07.02.2018р. та 13.02.2018р. на ім'я головного лікаря Комунальної 6-ої міської поліклініки м. Львова поступили звернення ОСОБА_5, у яких вказується, що в січні 2018р. вона звернулася до лікаря-хірурга ОСОБА_4 з проханням оглянути її чоловіка ОСОБА_6, який не може прийти в поліклініку, оскільки переніс три інсульти, незрячий, інвалід І групи, має цукровий діабет, стоїть на диспансерному обліку. Вона повідомила лікарю-хірургу про симптоми хвороби: появу на кінцівках чоловіка темно-бурих плям та попросила його оглянути хворого вдома та надати відповідну допомогу. Лікар ОСОБА_4, вислухавши ОСОБА_5, повідомив, що в її чоловіка гангрена, й необхідно відрізати кінцівки. Жодних дій щодо огляду хворого ОСОБА_6Й та надання йому медичної допомоги лікар ОСОБА_4 не зробив. Після поступлення звернення ОСОБА_5 08.02.2018р. головним лікарем поліклініки організований консілярний огляд хворого ОСОБА_6 на дому та надана кваліфікована медична допомога, після чого стан пацієнта покращився. В цей же день наказом № 091-в з метою розгляду звернення ОСОБА_5В від 07.02.2018р. створена комісія. В своєму поясненні від 08.02.2018р. лікар-хірург ОСОБА_4 вказав, що виклик хірурга на дім на його ім'я за адресою: м. Львів, вул. Березова, 47/а в реєстратуру не поступав, в журналі реєстрації він не зареєстрований. В поясненні від 13.02.2018р. на ім'я голови комісії по розгляду скарги ОСОБА_5 лікар ОСОБА_4 ствердив, що ОСОБА_5, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/а на прийомі в січні і лютому місяці у нього не була і викликів за цією адресою до нього не поступало. Під час засідання комісії (протокол №1) ОСОБА_5В вказала на лікаря ОСОБА_4 і підтвердила, що зверталася до нього за медичною допомогою її чоловікові. Відповідно до протоколу № 1 розгляду звернення ОСОБА_5В сімейний лікар ОСОБА_7М підтвердила, що рекомендувала 25.01.2018р. ОСОБА_5В звернутися до лікаря-хірурга ОСОБА_4, який в цей час був на прийомі, для узгодження дати виклику на дім для огляду пацієнта ОСОБА_6Й та призначення лікування. Усне звернення ОСОБА_5 за медичною допомогою її лежачому чоловікові лікар-хірург проігнорував, активного виклику на прохання заявниці не записав, з сімейним лікарем стан лежачого хворого не з'ясував. Комісія прийшла до висновку, що лікарем-хірургом ОСОБА_4 грубо порушено вимоги медичної етики та деонтології і функціональні обов'язки посадової інструкції лікаря-хірурга, а саме п.п. 2.4 «Проводити диференціальну діагностику,консультувати хворих, скерованих лікарями закладу», п.п. 2.5 «Визначати важкість стану хворого», п.п. 2.10 «Працювати у тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами», п.п. 2.12 «Дотримуватися принципів медичної деонтології», п.п. 4.1 «Нести відповідальність за якість надання медичної допомоги, недотримання локальних протоколів за спеціальністю…, профілактики , діагностики, лікування та реабілітації, неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків..", п.п. 7.5 « Лікар-хірург повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, медичної деонтології та етики». Твердження лікаря ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_5 не зверталася до нього 25.01.2018р. за медичною допомогою своєму чоловіку спростовуються зверненнями заявниці, поясненнями сімейного лікаря ОСОБА_7М , протоколами засідання комісії з перевірки та довідкою за результатами перевірки звернень ОСОБА_5 А тому позов є безпідставним. Твердження позивача про нанесення йому моральної шкоди є надуманими, жодних доказів, які б підтверджували нанесення йому моральної шкоди, суду не надагл, а відтак, такі вимоги також задоволенню не підлягають

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали із аналогічних викладеним у позовній заяві підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надав суду пояснення аналогічні викладеним у відзиві та запереченнях на позов.

Позовна заява надійшла до суду 07.03.2018. Ухвалою суду від 12.03.2018 відкрито провадження у справі. Відповідачем 07.05.2018 до суду подано відзив на позов. Всі наявні у справі докази були надані сторонами.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді завідувача хірургічного відділення, лікаря-хірурга І поліклінічного відділення Комунальної 6-тої міської поліклініки м. Львова. Наказом № 18-К/ТМ від 20 лютого 2018 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на завідувача, лікаря-хірурга ОСОБА_4Ц." головного лікаря Комунальної 6-ої міської поліклініки м. Львова Ю. Токарева від 20 лютого 2018 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання прямих функціональних обов'язків та недотримання вимог посадової інструкції п.п. 2.4, 2.5, 2.12, 4.1, 7.5.

Відповідно до ст.ст. 139, 140, 142, 147 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу. Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано заходи стягнення, в тому числі у вигляді догани.

Як на правову підставу притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача в оспорюваному наказі зазначається про порушення ним вимог п.п. 2.4, 2.5, 2.12, 4.1, 7.5 посадової інструкції лікаря-хірурга, якими передбачено обов’язок у п.п.2.4 проводити диференціальну діагностику, консультувати хворих, скерованих лікарями закладу, у п.п. 2.5 визначати важкість стану хворого, у п.п. 2.10 працювати у тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами, у п.п. 2.12 дотримуватися принципів медичної деонтології, у п.п. 4.1 нести відповідальність за якість надання медичної допомоги, недотримання локальних протоколів за спеціальністю, профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, у п.п. 7.5 сумлінно виконувати свої службові обов'язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, медичної деонтології та етики.

При цьому суд звертає увагу, що в оспорюваному наказі відсутня безпосередня вказівка на дисциплінарний проступок допущений позивачем із посиланням на конкретні встановлені на момент притягнення його до дисциплінарної відповідальності фактичні обставини. Відповідач в оспорюваному наказі обмежився лише загальним посиланням на перелік вимог посадової інструкції лікаря-хірурга, які були порушені позивачем, безвідносно до конкретних фактичних обставин вчиненого. Однак, як вбачається із оспорюваного наказу, фактичною підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були висновки комісії, створеної на виконання наказу відповідача № 94 від 12.02.2008 «Про створення комісії» щодо перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_5 (вх. № 33 від 07.02.2018 та вх. № 45 від 13.02.2018).

Однак зазначені у скарзі ОСОБА_5 фактичні підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Зокрема, позивач як в ході судового розгляду, так і первинно під час написання письмових пояснень роботодавцю з приводу звернень ОСОБА_5 заперечував факт будь-яких звернень останньої до нього як на консультацію, так і з приводу виклику його на дім, в тому числі в усній формі за рекомендацією сімейного лікаря.

Із оглянутого судом журналу викликів лікарів, 25.01.2018 звернень ОСОБА_5 ні первинних, ні активних у журналі викликів лікарів хірургічного відділення не зареєстровано. Аналогічно із викопіювання з електронної бази реєстратури Комунальної 6-тої міської поліклініки м. Львова вбачається, що згідно зареєстрованих талонів на прийом у лікаря-хірурга ОСОБА_4 25.01.2018 були записані 22 громадян, серед яких ОСОБА_5 відсутня.

Із довідки за результатами розгляду звернення ОСОБА_5 вбачається, що упродовж січня 2018 року в журналі зареєстровані лише активні виклики лікарем ОСОБА_4 у дати: 10.01.2018, 12.01.2018, 15.01.2018, 22.01.2018, 23.01.2018, 26.01.2018 та 29.01.2018 по два активні виклики в день (8 днів з 17 робочих). При цьому упродовж січня-лютого 2018 року ОСОБА_6 активно відвідувався сімейним лікарем ОСОБА_7, яка хірургічної патології не констатувала і консультації хірурга на дім не записувала.

Із показань свідка ОСОБА_7, допитаної судом, вбачається, що 25.01.2018 ОСОБА_5 зверталася до неї з приводу виклику лікаря-хірурга її чоловікові на дому, на що вона порадила останній звернутися безпосередньо до будь-якого лікаря-хірурга, з яким слід узгодити час виклику на дім. При цьому запису у журнал викликів вона не зробила, рекомендації звернутися конкретно до лікаря ОСОБА_4 не давала, письмового скерування не писала, талону, який підлягає реєстрації в реєстратурі поліклініки ОСОБА_5 не видавала, й з лікарем-хірургом ОСОБА_4 з приводу необхідності проведення консультації ОСОБА_5 та її чоловіка у поліклініці чи на дому не спілкувалася.

Із показань свідка ОСОБА_5 так само вбачається, що остання офіційно за письмовим скеруванням із реєстрацією талону в реєстратурі поліклініки на прийомі у лікаря-хірурга ОСОБА_4 не перебувала, так само не вбачається із показань останньої, що вона повідомляла ОСОБА_4 про те, що її скеровано до нього сімейним лікарем, чи про факт перебування її чоловіка на диспансерному обліку у поліклініці. Натомість її показання про факт усного спілкування із лікарем ОСОБА_4 з приводу відвідування її чоловіка на дому, за умови заперечення цієї обставини останнім та відсутності будь-яких доказів на підтвердження відповідного звернення та його змісту, суд вважає недоведеними.

Таким чином, рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було прийнято за фактом вчинення останнім дій (бездіяльності), достовірність чого не підтверджуються достатніми доказами. Виходячи із вищенаведеного, оскаржуваний наказ Комунальної 6-тої міської поліклініки м. Львова № 18-К/ТМ від 20 лютого 2018 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на завідувача, лікаря-хірурга ОСОБА_4Ц."є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить із того, що позивачем, крім перелічення правових підстав відшкодування моральної шкоди, визначених у зазначеній статті закону, не наведено жодних доводів, в чому конкретно полягала спричинена йому моральна шкода та не додано жодних доказів її спричинення, а тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

В частині судових витрат, оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн., який був сплачений за позовну вимогу, яка задоволена судом. Витрати на правничу допомогу стягненню не підлягають, оскільки суду не надано документальних доказів понесення таких та розрахунку їх розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 137, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 139, 140, 142, 147, 237-1 КЗпП України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву – задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Комунальної 6-тої міської поліклініки м. Львова № 18-К/ТМ від 20 лютого 2018 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на завідувача, лікаря-хірурга ОСОБА_4Ц."

В решті вимог - відмовити.

Стягнути із Комунальної 6-тої міської поліклініки м. Львова на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 704,80 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім’я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, 79052, м. Львів, вул. Скромна, 23;

Відповідач: Комунальна 6-та міська поліклініка м. Львова, ідентифікаційний код юридичної особи: 01996674, 79038, м. Львів, вул. Медової Печери, 1.

Суддя: Мармаш В. Я.