Решение № 7928690, 25.01.2010, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року справа № 2-147-10 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.

при секретарі Шевчук О.М.,

з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ДП «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди

встановив:

24 вересня 2010 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до державного підприємства «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_6 Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_6 був чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_5, ОСОБА_2, та працював на шахті № 5 «Нововолинська», яка є структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля». Під час виконання своїх трудових обов'язків в умовах підвищеної запиленості та несприятливого мікроклімату захворів на професійне захворювання - пневмоконіоз, хронічну легенево-серцеву недостатність, ДН І-ІІ ступеню.

Підтвердженням профзахворювання є складений відповідачем ОСОБА_7 розслідування хронічного професійного захворювання від 19.06.2002 року. Згідно цього Акту - рівень пилу на робочому місці перевищував допустимі санітарно-гігієнічні норми.

07 травня 2007 року ОСОБА_6 був оглянутий на медико-соціальній експертній комісії, де йому було встановлено 90% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом І групи.

08 травня 2007 року ОСОБА_6 помер у віці 56 років. Втрата чоловіка та батька завдала позивачам непоправну психологічну та моральну травму. Так як, встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_6 з отримання ним за життя при виконанні трудових обов’язків на виробництві професійним захворюванням, то відповідальність за спричинену моральну шкоду має нести відповідач - ДП «Волиньвугілля». Позивачі оцінюють моральну шкоду в 60 000 грн. кожному.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 позов підтримали з підстав наведених у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав повністю, надав суду письмові заперечення та пояснив, що ОСОБА_6 працював на ВП «Шахта №5 «НВ» на умовах трудового договору, а тому всі відшкодування він отримував відповідно до Закону України «Про державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Вини підприємства в отриманні ОСОБА_6 профзахворювання немає, так як зі сторони роботодавця не було вчинено ніяких протиправних дій, а також штучно не було створено шкідливих і небезпечних умов праці, які б спричинили профзахворювання. ОСОБА_6 при прийомі на роботу був ознайомлений і згідний з наявністю на робочому місці небезпечних та шкідливих умов праці, можливими наслідками їх впливу на здоров’я. У зв’язку з цим просить відмовити у задоволені позову.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 був чоловіком позивача ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_5, ОСОБА_2 (а.с.11-12), працював на відокремленому структурному підрозділі шахта № 5 «Нововолинська», і під час виконання своїх трудових обов'язків в умовах підвищеної запиленості та несприятливого мікроклімату захворів на професійне захворювання - пневмоконіоз, ДНІ-ІІ ст., що підтверджуються копією акту розслідування хронічного професійного захворювання від 19.06.2002 року, складеного відповідачем де вказано, що рівень пилу на робочому місці перевищував допустимі санітарно-гігієнічні норми, несприятливий мікроклімат. (а.с.4-5).

Згідно висновку МСЕК 07.05.2007 року (а.с.6-7) ОСОБА_6 встановлено 90 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом І групи.

Як вбачається з копії лікарського свідоцтва про смерть №123 від 08.05.2007 року смерть ОСОБА_6 настала внаслідок захворювання. (а.с.8). Нормами Конституції України, а саме ст.ст.21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці. Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідності до ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю. В судовому засіданні встановлено, що смертю ОСОБА_6, яка знаходиться у причинному- наслідкову зв’язку із професійним захворюванням ОСОБА_1, як дружині, ОСОБА_5, як дочці, ОСОБА_2, як синові померлого завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню роботодавцем ДП «Волиньвугілля».

Згідно роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, беручи до уваги, що згідно постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 23 липня 2007 року ОСОБА_1 призначено одноразову допомогу в разі смерті ОСОБА_6 в розмірі 69865,20 грн. , суд приходить до висновку, що в користь позивачів слід стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди по 2000 гривень кожному.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 1168 ЦК України, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої смертю чоловіка.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_2 2000 (дві тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_5 2000 (дві тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля» 15 (п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук