Постановление суда № 79285418, 21.01.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/392/19

№ провадження 1-кс/208/269/19

УХВАЛА

Іменем України

21 січня 2019 р. м. Кам'янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., за участю: секретаря судового засідання Корнієнко К.Є., прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Зінченко А.Г., слідчого СВ Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Безцінної С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019040160000098 за ч. 1 ст. 185 КК України, -

встановив:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, просив накласти арешт на мобільний телефон «Samsung Galaxy J330F (ІМЕІ: НОМЕР_1, НОМЕР_2), вилучений 18.01.2019 року у гр.. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та «Nokia 222 Dual (RM-1136) (ІМЕІ: НОМЕР_3, НОМЕР_4), вилучений 18.01.2019 року у гр.. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, та позбавити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 права на відчуження та розпорядження зазначеними мобільними телефонами, залишивши за ними право користування, вказані речі передати на відповідальне зберігання власникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Клопотання вмотивоване тим, що 11.01.2019 року до Кам’янського ВП надійшло повідомлення про те, що за адресою м. Кам'янське, вул. Миру 21-53 малознайомий на ім'я ОСОБА_6, таємно шляхом вільного доступу з квартири викрав мобільні телефони: «Samsung Galaxy J330F (ІМЕІ: НОМЕР_1, НОМЕР_2) та мобільний телефон «Nokia 222 Dual (RM-1136) (ІМЕІ: НОМЕР_3, НОМЕР_4), чим спричинив останнім майнової шкоди.

За вказаним фактом СВ Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області були внесені відомості до Єдиному реєстру досудових розслідувань 11.01.2019 року за № 12019040160000098 від 11.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

В ході проведення досудового розслідування,18.01.2019 року викрадений у ОСОБА_7 мобільний телефон Samsung Galaxy J330F (ІМЕІ: НОМЕР_1, НОМЕР_2) за добровільною заявою вилучено у гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який було опечатано паперовою биркою з підписами понятих та вилучено до Кам’янського ВП. 18.01.2019 року викрадений у ОСОБА_8 мобільний телефон «Nokia 222 Dual (RM-1136) (ІМЕІ: НОМЕР_3, НОМЕР_4) за добровільною заявою вилучено у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

На думку слідчого, вилучені речі відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є речовими доказами з підстав, наведених вище, та мають доказове значення для встановлення таких фактичних обставин події кримінального правопорушення як механізм вчинення кримінального правопорушення, правильність кваліфікації кримінального правопорушення та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Метою застосування арешту відносно вище наведеного майна є запобігання можливості його знищення, пошкодження, псування, так як вищенаведене майно, яке має ознаки речових доказів, має бути використано при проведенні слідчих дій, а саме огляду, експертних досліджень.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав, зазначених у його мотивувальній частині.

Власники майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8, будучи належним чином сповіщені про дату, час та місце судового розгляду, не прибули, що не є перешкодою для розгляду заявленого клопотання, в передбаченому ст.. 172 КПК України порядку.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи зі змісту ст.. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України). Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В той же час, мотивування клопотання слідчого та його прохальна частина містить вимоги про позбавлення права, яке не узгоджується із метою арешту майна, складовою якого є заборона володіння, користування, розпорядження.

Крім того, в клопотанні слідчий прохає передати арештоване майно на зберігання власникам, яке також не узгоджується із вимогами ст.ст. 26, 100 КПК України.

Так, згідно до норми ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту ст. 100 КПК України, питання щодо передачі власнику на відповідальне зберігання речових доказів на стадії досудового розслідування належить до виключної компетенції сторони кримінального провадження, якій він був наданий.

Слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування докази утворюють достатню сукупність для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з метою збереження речових доказів, унеможливлення їх приховання, пошкодження чи знищення, що може призвести до нівелювання доказової бази органу досудового розслідування та необхідним буде, застосувати арешт майна в частині заборони розпорядження, що в достатній мірі забезпечить потреби кримінального провадження.

Керуючись ст. 36, 131-132, 170-171 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт в частині заборони:

ОСОБА_7 розпоряджатися мобільним телефоном - «Samsung Galaxy J330F (ІМЕІ: НОМЕР_1, НОМЕР_2), вилучений 18.01.2019 року у гр.. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_8 розпоряджатися мобільним телефоном - «Nokia 222 Dual (RM-1136) (ІМЕІ: НОМЕР_3, НОМЕР_4), вилучений 18.01.2019 року у гр.. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Суддя Івченко Т. П.