Постановление суда № 79238943, 16.01.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

16.01.2019

Провадження № 1-кп/331/121/2019

Єдиний унікальний номер 331/3481/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 р. м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді СТРАТІЙ Є.В.

при секретарі МОРОЗ Н.І.

за участю прокурора ХОЛОДНЯК І.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 за ст.307 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 за ст.307 ч.2 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_2 ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 19.11.2018 р. продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк встановлений до 19.01.2019 р.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У судовому засіданні прокурор вважає за доцільне продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, в теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували і під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник та обвинувачений щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою заперечували, зазначивши, що обвинувачений має стійкі соціальні зв’язки, має на утриманні неповнолітню дитину, батьків похилого віку, не має наміру ухилятися від суду, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вважають за можливе обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв’язків; 6) репутацію обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих або свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Перевіряючи наявність підстав для продовження терміну дії запобіжного заходу П»янкову О.О. суд зазначає, що відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Необхідно також зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України"-1).

Проаналізувавши обставини вчиненого обвинуваченим злочину, а також дані про його особу, термін перебування його під вартою, підстав вважати, що П»янков О.О. може продовжити злочинну діяльність, немає, ризик повторного вчиненням ним злочинів є незначним та може бути відвернений шляхом застосування більш м"якого запобіжного заходу - домашнього арешту із постійним контролем за поведінкою обвинуваченого з боку працівників поліції.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо П»янкова О.О. є співмірним та таким, що у повній мірі зможє забезпечити потреби судового розгляду та запобігти ризикам, встановленим судом, тому обраний раніше запобіжний захід необхідно змінити на більш м"який.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 183, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши обвинуваченому покидати житло за адресою: м.Запоріжжя, вул. Європейська, 12/28, у період з 20.00 годин до 06.00 годин, без дозволу суду, із застосуванням електронного засобу контролю, та покласти на нього обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 (два) місяці, а саме:

- прибувати до суду за викликом усним чи письмовим;

- не залишати місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, без дозволу суду у вказаний період доби.

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури № 3 ОСОБА_3 та співробітників Комунарського відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Роз"яснити Комунарському відділенню поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, що вони повинні негайно поставити на облік П»янкова О.О., і повідомити про це судді.

Негайно звільнити П»янкова О.О. з-під варти в залі суду.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу та покладення на обвинуваченого П»янкова О.О. обов'язків - до 16 березня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Стратій Є.В.