Постановление суда № 79225729, 17.01.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3666/18

2-з/0203/11/2019

УХВАЛА

17 січня 2019 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

В поданій до суду 15.01.2019 року заяві представник позивачки в порядку забезпечення позову просив заборонити відчуження спірного майна – автомобіля НОМЕР_1, що зареєстрований за відповідачем.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пунктом 2 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до роз’яснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, представник позивачки посилався на те, що відчуження відповідачем транспортного засобу на користь інших осіб, ускладнить або зробить неможливим подальше виконання рішення суду; змусить позивача в подальшому пред’являти позов про витребування цього майна, визнання недійсними правочинів та вчинення інших дій.

Перевіряючи вказані доводи, суд враховує, що предметом заявлених позовних вимог є поділ спільного майна подружжя - автомобіля НОМЕР_1, шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки компенсації вартості ? частини вказаного автомобіля в сумі 139742 грн.

Тобто, позивачкою не заявляються вимоги щодо визнання права власності на вказаний автомобіль, який є річчю неподільною та не може бути поділений в натурі, а заявляються вимоги про стягнення компенсації вартості ? частини останнього.

В зв’язку з цим, суд вважає безпідставними доводи заяви стосовно того, що можливе відчуження автомобіля відповідачем змусить позивачку в подальшому в судовому порядку витребовувати це майна, оспорювати правочини щодо його відчуження, а запропановий спосіб забезпечення позову вважає таким, що не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Крім того, суд враховує, що ані до позовної заяви, ані до заяви про забезпечення позову, стороною позивача не надано доказів, які б підтверджували, що зазначений вище транспортний засіб перебував та перебуває у власності відповідача.

Таким чином, забезпечення позову може призвести до обмеження прав інших осіб, які можуть бути фактичними власниками цього транспортного засобу та не є учасниками справи та сторонами спірних правовідносин.

В зв’язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви представника позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-152,258-260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання), якщо інше не передбачено ЦПК України та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя С.Ю.Казак