Решение № 79194378, 26.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Справа № 0440/6467/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення з 01.10.2017 року по 01.05.2018 року виплати призначеної за віком пенсії позивачу;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату позивачу нараховану, але не виплачену призначену за віком пенсію за період з 01.10.2017 року по 01.05.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 року залишено позовну заяву без руху у зв'язку з недотриманням вимог статті 161 КАС України при зверненні до суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач є пенсіонером і отримує пенсію за віком. У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції, позивач була змушена покинути своє місце проживання та переїхати до м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, де стала на облік як внутрішньопереміщена особа та отримувала пенсійне забезпечення за місцем фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1. З 01.10.2017 року відповідач припинив виплату пенсії позивачу у зв'язку з тим, що довідку внутрішньо переміщеної особи №1249680005 від 29.02.2016 року було скасовано. Підставою для скасування довідки ОСОБА_1 є розпорядження №225 Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради. Позивач не погоджєуться з такими діями відповідача, оскільки відповідач припинив виплату належної позивачу пенсії з підстав, не передбачених жодним законом, чим порушив права та законні інтереси позивача.

09.11.2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що 01.10.2017 року нарахування та виплату пенсії припинено на підставі розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради від 18.09.2017 року №225 та акту обстеження, в якому зазначено, що при виході інспектором за вказаною заявницею адресою, виявлено, що ОСОБА_1 за місцем фактичного проживання відсутня, заяви з поважними причинами для подовження строку відсутності до 90 днів від позивача не надходила. Тривала відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання дає підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулась до покинутого місця постійного проживання. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області самостійно не приймає рішення про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, припинення пенсії з причини скасування довідки здійснюється виключно на підставі рішення комісії.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року №33/6/а визначено, зокрема, такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області – з 07.04.2014 року.

ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком згідно з посвідченням серії АГ №968885.

29.02.2016 року ОСОБА_1 видано довідку №1249680005 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

В довідці зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/а, і перемістилась з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_1.

18.09.2017 року начальником Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради винесено розпорядження №225, яким вирішено:

- скасувати дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи гр. ОСОБА_1 №1249680005 від 22.07.2016 року та внести про це відомості до Єдиної інформаційної бази про внутрішньопереміщених осіб;

- припинити ОСОБА_1 всі призначені соціальні виплати;

- повідомити про прийняте рішення органи, що здійснюють соціальні виплати та ОСОБА_1

В обгрунтування розпорядження зазначено, що 10.07.2017 року ОСОБА_1 написала заяву про те, що вона буде відсутня за фактичним місцем проживання у зв’язку з виїздом до м. Макіївка. 13.09.2017 року інспектором відділу з питань внутрішньо переміщених осіб з метою перевірки ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання складено акт. При виході за адресою, яку вказала заявниця, виявлено, що ОСОБА_1 за місцем фактичного проживання відсутня. Заяви з поважними причинами для подовження строку відсутності до 90 днів від ОСОБА_1 не надходило. Тривала відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання дає підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулась до покинутого місця постійного проживання.

25.07.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено на адресу позивача лист №П11177-18, в якому зазначено, що відповідно до заяви позивача від 23.05.2018 року ОСОБА_1 відновлено пенсію з 01.05.2018 року.

Таким чином, виплата пенсії позивачу з 01.10.2017 року по 01.05.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не здійснювалась.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо невиплати їй пенсії у період з 01.10.2017 року по 01.05.2018 року, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб визначає ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», зокрема такими є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин, дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканість України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчинення терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо неправдиві відомості.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа зобов'язана повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання. У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов'язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від'їзду.

Судом встановлено, що виплата пенсії була зупинена у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи відповідно до п. 3 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Дане рішення приймалось на підставі інформації про його тривалу відсутність (понад 60 днів) за місцем проживання. Повторне призначення соціальних виплат їй, відповідно до п.п. 4, п. 12, п. 18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеної особи за місцем їх фактичного проживання, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 р. № 365 можливе лише через шість місяців після такого припинення.

Пунктом 2 постанови КМУ від 08.06.2016 року №365 встановлено, що комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Вказаною постановою від 8 червня 2016 року №365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Згідно п. 9 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування за наявності підстав для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначених ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», що підтверджується письмовою інформацією Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Національної поліції, ДМС, Мінфіну, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, волонтерських, благодійних організацій, інших юридичних і фізичних осіб, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам, керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення приймає рішення про скасування такої довідки.

У день прийняття рішення про скасування довідки керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення припиняє призначені структурним підрозділом з питань соціального захисту населення соціальні виплати такій особі та інформує про прийняте рішення органи, що здійснюють соціальні виплати, які припиняють соціальні виплати такій особі до прийняття остаточного рішення комісією.

В силу п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У пункті 19 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування спори, що виникають внаслідок розгляду питань щодо поновлення або припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам вирішуються у судовому порядку.

Позивачем не надано доказів оскарження рішення Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради, а також не враховано, що поновлення виплати пенсії відповідач може здійснити виключно на підставі рішення вказаної комісії.

Згідно вимог п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.

Приймаючи до уваги викладені вище норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Постанови № 365, суд приходить до висновку, що своє право на пенсійне забезпечення внутрішньо переміщена особа може реалізувати шляхом одержання у встановленому порядку довідки про взяття її на облік внутрішньо переміщеної особи. Викладеними нормами передбачено, як процедуру одержання довідки так і підстави її скасування.

Суд також приходить до висновку, що посилання позивача на статтю 49 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», якою визначено підстави для припинення виплати пенсії є недоцільним при вирішенні даного спору, з огляду на те, що державою на законодавчому рівні гарантовано та врегульовано питання про призначення і нарахування пенсій особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО. Так, їх права захищено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706- VII, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно - правовими актами.

Отже, відповідачем не було порушено ч.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки припиняючи виплату пенсії позивачу строком на шість місяців, він керувався положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року за № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Враховуючи, що рішенням управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради скасовано довідку про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи і зазначене рішення не скасоване, повторне призначення пенсії можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.

Таким чином, приймаючи рішення про відновлення ОСОБА_1 пенсії з 01.05.2018 року, відповідач діяв згідно з нормами чинного законодавства.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, відтак, судовий збір на користь позивача присудженню не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (50038, м. Кривий Ріг, вул. Водоп'янова, 6/250) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона