Решение № 79173152, 15.01.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/1010/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод плавлених сирів»

до фізичної особи-підприємця Абдурахманова Руслана Мухамматовича

про стягнення 10 614,33 грн,

у с т а н о в и в:

Дії, аргументи та докази позивача

07.12.2018 Публічне акціонерне товариство «Новокаховський завод плавлених сирів» звернулося до суду з вимогами, спрямованими до фізичної особи-підприємця Абдурахманова Руслана Мухамматовича, про стягнення 10 614,33 грн, з яких: 10 141,43 грн попередньої оплати, 202,83 грн штрафу та 270,07 грн пені; які грунтуються на невиконанні зобов'язань за договором № 53/2-18 від 20.02.2018.

У якості обґрунтування власної позиції позивач вказав, що на підставі укладеного між сторонами договору № 53/2018 від 20.02.2018 відповідач зобов'язаний був поставити та встановити 17 металопластикових вікон протягом 12 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати у сумі 15 673,12 грн, проте цього не зробив, поставивши лише 6 шт на загальну суму5 531,69 грн, у зв'язку з чим сума недопоставки складає 10 141,43 грн. За таких обставин відповідач на підставі пункту 7.4. договору зобов'язаний був повернути суму попередньої оплати, на яку не поставлено товар, але цього не зробив, а тому він повинен сплати штраф та пеню у вказаних розмірах.

З метою підтвердження заявлених вимог, позивач разом із позовною заявою надав та послався на наступні докази:

- договір № 53/2018 від 20.02.2018 (а.с. 9-10),

- рахунок на оплату № НОМЕР_2 від 04.10.2018 (а.с. 11),

- платіжне доручення № 532 від 05.10.2018 (а.с. 12),

- вимогу про повернення попередньої оплати № 4487 від 29.11.2018 (а.с. 13),

- опис вкладення у цінний лист та поштову квитанцію (а.с. 14, 15),

- приймальний акт № НКЗ00002968 від 23.10.2018 .

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 10.12.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк (10.01.2019) надати відзив на позов, а позивачу строк (14.01.2019) - відповідь на відзив, проте у вказаний час відповідач відзив на позов не надав. Вказана ухвала направлена відповідачу за його адресою у той же день та ним отримана 12.12.2018, що слідує з поштового повідомлення про вручення № 7350102572951. Таким чином судом вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий його розгляд.

Названою ухвалою Публічне акціонерне товариство «Новокаховський завод плавлених сирів» зобов'язано надати до суду докази проведення банком платіжного доручення № 532 від 05.10.2018, або належним чином оформлену довідку банку про рух коштів по рахунку щодо цього платежу. На виконання ухвали позивачем виконані вимоги суду.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що «суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі», у зв'язку з чим суд дотримався даного правового положення та розглянув справу у межах вказаного строку, виходячи з наведеної дати відкриття провадження у справі.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що позивачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду.

Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини

20.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Новокаховський завод плавлених сирів», виступаючим у якості покупця, та фізичною особою-підприємцем Абдурахмановим Русланом Мухамматовичем, як продавцем, укладено договір № 53/2018, предметом якого є зобов'язання продавця продати та установити покупцю металопластикові конструкції на умовах, визначених договором.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- «Продавець зобов'язується прадати та встановити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в цьому договорі металопластикові конструкції …асортимент, кількість та ціна яких указана у видаткових документах» (пункт 1.1.),

- «Кількість та номенклатура товару визначається та вказується в накладних або актах приймання-передачі товару» (пункт 2.1.),

- «Строк поставки: протягом 12 банківських днів після отримання 100 % попередньої оплати …» (пункт 4.1.),

- «У випадку порушення строку поставки з вини продавця продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2 % від вартості оплаченого і непоставленого товару» (пункт 7.1.),

- «У випадку невиконання продавцем зобов'язань з поставки товару після отримання суми попередньої оплати протягом 25 днів продавець зобов'язаний протягом 3 банківських днів повернути суму попередньої оплати на поточний рахунок покупця. За кожний банківський день прострочки більше названого строку продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми попередньої оплати» (пункт 7.4.).

В межах договору відповідач 04.10.2018 виставив позивачу рахунок на оплату № НОМЕР_2 на суму 15 673,12 грн, у зв'язку з чим позивач 05.10.2018 перерахував платіжним дорученням № 532 вказану суму.

За обліковими даними позивача відповідач виконав умови договору частково, а саме поставив 6 металопластикових вікон на суму 5 531,69 грн, що слідує з приймального акту № НКЗ00002968 від 23.10.2018, у зв'язку з чим не виконав зобов'язання на суму 10 141,43 грн.

З метою спонукання до виконання договірного зобов'язання позивач 22.11.2018 направив відповідачу вимогу № 4487 про повернення суми попередньої оплати, але на час розгляду справи в суді вона залишена без реагування.

Поряд з цим, через невиконання умов договору позивачем нарахований штраф у розмірі 202,83 грн та пеню у сумі 270,07 грн.

Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки. Зокрема, згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Так, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

У даному випадку сторонами обумовлено здійснення попередньої оплати, а тому суд зазначає, що за змістом статті 693 ЦК України «якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором … (частина 1). Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2)».

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими:

- «Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом» (частина 1);

- «кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором» (частина 2);

- «не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином» (частина 7).

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач, допустивши несвоєчасну поставку, а також повернення суми попередньої оплати за договором на суму не виконаної поставки, порушив взяте на себе зобов'язання.

Щодо відповідальності за невиконання зобов'язань

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення сум пені та штрафу, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов'язань передбачені приписами статей 230-237 ГК України та статей 549 - 552, 611 ЦК України.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме «штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання» (частина 2), «пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання» (частина 3).

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

За приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

При цьому за частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, в пунктах 7.1. та 7.4. договору сторони встановили можливість застосування неустойки у випадку невиконання та невідповідного виконання продавцем зобов'язань по договору.

Отже нарахування позивачем штрафу та пені у вказаних розмірах є правомірним.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати відповідачем 10 141,43 грн попередньої оплати, 202,83 грн штрафу та 270,07 грн пені у добровільному порядку, доведеністю позивачем власних вимог, не спростування їх відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цих сумах.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 794 від 03.12.2018 у сумі 1762 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

у х в а л и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Абдурахманова Руслана Мухамматовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод плавлених сирів» (74989, Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Промислова, буд. 2; ідентифікаційний код 00447623) - 10 141,43 грн попередньої оплати, 202,83 грн штрафу, 270,07 грн пені та 1 762 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін