Решение № 79167721, 10.01.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6995/18

2/264/458/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О. , за участю секретаря судового засідання Ткачук Г.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року позивачка звернулася з зазначеним позовом до суду з вимогою визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння. В обґрунтування позову зазначила, що 22 грудня 2010 року померла мати позивачки ОСОБА_2 та після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку №89 по вул.Брестській в м.Маріуполі. Зазначене майно ОСОБА_3 фактично прийняла у спадщину після смерті ОСОБА_4 (російською ОСОБА_5) Никифорівни, яка була бабкою позивачки. Однак ОСОБА_3 за життя спадщину оформити не встигла. Позивачка звернулась до нотаріальної контор з приводу отримання спадщини після смерті матері. 22 листопада 2018 року позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину спірного домоволодіння після смерті ОСОБА_3 яка померла 22 грудня 2010 року, однак у видачі свідоцтва про право власності на іншу часину, було відмовлено, оскільки відсутня державна реєстрація права власності на вказану частку домоволодіння на ім’я ОСОБА_4, яка померла 10 січня 1993 року та фактично була прийнята, але не оформлена належним чином матір’ю позивачки. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3П відсутні. На підстав викладеного, позивачка просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку №89, який розташований в місті Маріуполі Донецької області в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3

Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, в судове засідання не з'явилась, надала заяву про визнання позовних вимог та можливість розгяду справи за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 200 ЦПК України у випадку визнання позову відповідачем суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( дівоче прізвище «Папенко», змінено на підставі відоцтва про укладення шлюбу №І-БК 371152 від 04 червня 1994 року), є дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (відповідно до свідоцтва про народження №І-НО 423252).

Судом також досліджено: копію рішення Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 04 серпня 2008 року, відповідно до якої договір купівлі-продажу від 25 жовтня 1991 року 1/2 частки будинку № 89 по вул.Брестській,89 в м.Маріуполі Донецької області, який був укладений між ОСОБА_5 та Маріупольською міською радою, дійсним, за ОСОБА_8 визнано право власності на вказану частину будинку , а також копію свідоцтва про право спадкування від 14 грудня 1960 року, відповідно до якого спадкоємцями ОСОБА_9 є в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_7.

Заповітом від 18 листопада 1992 року, ОСОБА_4 заповіла все належне їй майно ОСОБА_3.

Згідно наданих свідоцтв про смерть: ОСОБА_4 померла 11 січня 1993 року (№ VІ-НО 331686, актовий запис №45), ОСОБА_7 помер 24 квітня 2017 року (№І-ПН 709122, актовий запис №40).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 листопада 2018 року, ОСОБА_1 отримала право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 22 грудня 2010 року, а саме на 1/2 частину будинку, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул.Брестська, будинок 89, яка на підставі свідоцтва про право на спадщину,, виданого Державною нотаріальною конторою Іллічівського району м.Жданова Донецької області 14 грудня 1960 року за реєстром № 13171, зареєстрованого бюро технічної інвентаризації 16 січня 1961 року та записано в реєстрову книгу за №15774, належала ОСОБА_4, яка померла 10 січня 1993 року, спадкоємицею якої була ОСОБА_3, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. До складу будинку в цілому входить: житловий будинок літ. А-1, житлова прибудова літ.А1-1, нежитлова прибудова літ. А2-1, тамбур літ. а-1, навіс літ. Б-1, навіс літ.В-1,гараж з оглядовою ямою літ.Г-1, вбиральня літ. Д-1, сарай літ. Ж-1, літня кухня літ.И-1; огорожа №1, замощення І, житлова площа 39,3 кв. м, загальна площа 75,6 кв. м.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса від 22 листопада 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на частину житлового будинку, оскільки не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, відсутня державна реєстрація права власності на ім'я ОСОБА_4, померлої 10 січня 1993 рокуна частину будинку, розташованого за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул.Брестська, будинок 89, спадщину за заповітом після якої прийняла, але не оформила спадкодавець ОСОБА_3.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок №89 по вул.Брестській в м.Маріуполі, виготовленого МКП «Маріупольське БТІ» від 02 листопада 2018 року, на земельній ділянці за вказаною адресою розташовані:

житловий будинок літ. А-1, житлова прибудова літ.А1-1, нежитлова прибудова літ. А2-1, сарай літ. Ж-1, сараї Б-1, В-1, гараж ямою літ.Г-1, вбиральня літ. Д-1, літня кухня літ.И-1; огорожа №1, замощення І.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однією з таких підстав є спадкування майна, відповідно до ст.1217 ЦПК України.

Згідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця від спадщини.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов’язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (ст.ст.1296, 1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст.1299 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги після смерті матері. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3П не має.

Отже, з огляду на наведене, суд встановивши коло обставин, оцінивши представлені сторонами докази, приходить до висновку що на теперішній час у позивачки відсутня можливість отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, у зв'язку з чим її права підлягають захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного позовна вимога про визнання права власності на зазначене домоволодіння в порядку спадкування за законом є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

При зверненні до суду з даним позовом позивачка сплатила судовий збір в сумі 704,80 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та згідно ч.3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем позов було визнано до початку розгляду справи по суті, у зв’язку із чим, суд приходить до висновку про повернення позивачу 50 відсотків сплаченого нею при поданні позову судового збору в сумі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст.142,182, 328, 392, 1216, 1218,12621, 1268, 1269, 1297, 1299 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 200, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину житлового будинку №89 по вул.Брестській в м.Маріуполі Донецької області (загальна площа будинку 75,6 кв.м., житлова площа 39,3 кв.м), в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 22 грудня 2010 року.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області (м. Маріуполь, пр. Леніна, 68) повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею за квитанцією № МР_АВ120992ВNA_4409397, платіж № 4491749 від 06 грудня 2018 року (отримувач Маріуп. УК/Кальміуський р-н/22030101 код отримувача 37989721,р/р отримувача 31218206005053, призначення платежу *;101;2640619200;22030101, судовий збір(Державна судова адміністрація України,050) ОСОБА_1Є, в розмірі 352,40 (триста п’ятдесят дві гривні сорок копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: Ю. О. Матвєєва