Решение № 79164365, 18.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року Справа № 0440/6372/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій» до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправним та скасування розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за № 0015059 від 03.08.2018 року до акту від 03.08.2018 року № 0015059.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що вказаний вище розрахунок є необґрунтованим, протиправним та незаконним. Зазначив, що позивачем було здійснено перевезення зерна жита насипом належним йому автомобілем Камаз-45142-010-15, р/н НОМЕР_2 з причепом СЗАП-855102, р/н НОМЕР_1. Повна маса вказаного автомобіля і причепа з вантажем жита згідно даних ТТН № 205 від 03 серпня 2018 року на момент перевезення становила: 40 070 кг (40,070 т). Позивач вважає, що оскільки повна маса належного йому автомобіля і причепа з вантажем жита становила 40.070 г., то відповідно до умов підпункту 3 пункту 2 «Порядку здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, згідно якого допускається перевищення вагового та/або габаритного нормативного параметра не більш як на 2 відсотки, транспортний засіб позивача не підпадав під категорію великовагового, а тому позивач здійснював вказане перевезення без внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 17.09.2018 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

26.09.2018 року від відповідача до суду надано відзив на адміністративний позов (вх. № 45879/18), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

При цьому відповідач зазначив, що при зважуванні транспортного засобу позивача було встановлено перевищення вагових обмежень на здвоєну вісь транспортного засобу, у зв'язку із чим і було складено оскаржуваний розрахунок. Щодо твердження позивача про те, що сипучий вантаж може переміщуватись по кузову зазначає, що Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні врегульовано порядок та процедуру проведення зважування всіх транспортних засобів не залежно від того, який саме вантаж перевозиться.

01.10.2018 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь виникло не з його вини, а в силу об'єктивних обставин, на які неможливо впливати та яким неможливо запобігти.

Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій» є власником автомобіля Камаз 45142-010-15, державний номер НОМЕР_2 та причепа СЗАП 855102, державний номер НОМЕР_1.

03.08.2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, на пункті габаритно-вагового контролю на 207 км + 450 м автомобільної дороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський» було проведено зважування автомобіля Камаз 45142-010-15, державний номер НОМЕР_2 з причепом СЗАП 855102, державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1

При зважуванні транспортного засобу було встановлено, що автомобіль має дві осі одна з яких здвоєна, а напівпричеп має дві одиночні осі, маса транспортного засобу становить 40300 кг., навантаження на першу вісь - 6200 кг, на здвоєну вісь - 17750 кг, на третю вісь - 8300 кг, на четверту вісь - 8050 кг.

За результатами зважування було складено довідку про результат здійснення габаритно-вагового контролю від 03.08.2018 року № 0004492, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.08.2018 року № 0015059 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів від 03.08.2018 року № 0015059, на суму 656,10 євро.

Не погоджуючись із зазначеним розрахунком, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно підпунктом 1пункту 4 Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30).

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або, якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх складів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2007 року № 879 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Згідно підпункту 3 пункту 2 Порядку № 879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

Пунктом 21 Порядку № 879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

Відповідно до пунктів 23 - 24 Порядку № 879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб: після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Як вбачається із довідки про результат здійснення габаритно-вагового контролю від 03.08.2018 року № 0004492 загальна вага належного позивачу транспортного засобу з причепом становить 40300 кг. Тобто перевищення загальної маси транспортного засобу становить 300 кг, що не перевищує допустимі 2 % відхилення передбачені підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879.

При цьому, при зважуванні було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь становить 17750 кг при максимально допустимих 16000 кг.

Зважаючи на специфіку вантажу - жито насипом, що є сипучим вантажем, та на те, що зважування здійснювалось у русі, суд погоджується із доводами позивача про неточність зважування ТЗ у такий спосіб, оскільки при переміщенні ТЗ та гальмуванні сипучий вантаж постійно переміщується по всім осям транспортного засобу.

Також, зважування на пересувних автомобільних вагах у русі не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі, зсув центру ваги при нахилі навісного обладнання при заїзді на платформу ваг, коли починається рівномірний рух сипучого вантажу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у ході судового розгляду справи відповідач не довів належними доказами, що автомобіль відповідача рухався із перевищенням допустимих осьових навантажень.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій» до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправним та скасування розрахунку - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за № 0015059 від 03.08.2018 року, складений Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області до акту від 03.08.2018 року № 0015059.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій» (код ЄДРПОУ 30699170) судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник