Постановление суда № 79119656, 08.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 січня 2019 року Справа 160/71/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у невиплаті заборгованості з пенсійних виплат за період з 12.02.2018 року по 31.08.2018 року в сумі 36 230,00 грн. громадянину України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість по пенсії за період з 12.02.2018 року по 31.08.2018 року в сумі 36 230, 00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Згідно з частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VІ, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Приписами частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з частиною восьмою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо у справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналами документів, що посвідчують такі повноваження.

Судом встановлено, що позов підписано представником позивача – адвокатом ОСОБА_2, на підтвердження повноважень якого надано ксерокопії договору №5 про надання правової допомоги від 20.12.2018 року, ордеру серії ДН №038755, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5059, тобто документами, які не засвідчені у встановленому законом порядку, а тому не є документами, що підтверджують повноваження представника на здійснення від імені позивача його процесуальних прав та обов'язків, зокрема, підписання позовної заяви.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховному Суду, викладеними в ухвалі від 01.03.2018 року у справі №822/2239/17.

З огляду на зазначене, позовна заява підписана представником позивача - адвокатом за відсутності підтвердження повноважень такої особи на її підписання.

Пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З урахуванням зазначеного, позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу.

Керуючись статтями 169, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії - повернути позивачу.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3