Решение № 79080219, 26.12.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/3900/17

Провадження № 2/463/536/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

за участю секретаря судового засідання Попович Х.І.

прокурора Поліщук Р.А.

представника відповідача та третьої особи Іваницького Я.О.

в місті Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу за позовом Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах Львівської міської ради до ОСОБА_2, третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» про відшкодування збитків завданих вчиненням кримінального правопорушення,

в с т а н о в и в :

Львівська місцева прокуратура №1 звернулася до суду із позовом в інтересах Львівської міської ради до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 451 356,37 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 вироком Личаківського районного суду м. Львова від 22.06.2017 року визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.197-1, ч.3 ст.197-1 Кримінального кодексу України шляхом затвердження мирової угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Вказаним вироком суду встановлено, що відповідач будучи управителем TOB «MC Імперіал» згідно з договором управління майном від 25.05.2015, не маючи жодних рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, в період з 09.02.2016 по 23.03.2017 здійснив самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1, загальною площею 1,885 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, яка перебуває в комунальній власності, шляхом огородження території даної земельної ділянки металевим парканом, чим завдав шкоди територіальній громаді міста Львова в розмірі 451 356,37 грн. та в період з 09.02.2016 по 23.03.2017 здійснив самовільне будівництво будівель. Вказаний вирок набрав законно сили. З врахуванням наведеного, відповідач зобов'язаний відшкодувати в користь Львівської міської ради кошти в розмірі 451 356,37 грн. за самовільне зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1. Зазначає, що ні в ході розслідування та розгляду кримінального провадження Львівською міською радо не вжито жодних заходів щодо стягнення вказаних коштів, у зв'язку із чим існують підстави для здійснення представництва інтересів держави прокуратурою.

Ухвалою судді від 20.09.2017 відкрито провадження у справі за позовом Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах Львівської міської ради до ОСОБА_2, третьої особи ТзОВ «МС Імперіал» про відшкодування збитків завданих вчиненням кримінального правопорушення.

У зв'язку з набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 та вступом в дію 15.12.2017 нової редакції Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд здійснював розгляд цієї справи за правилами ЦПК України від 15.12.2017 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурора позов підтримав, дав пояснення аналогічні наведеним в позовній заяві. Додатково зазначив, що обов'язковою умовою угоди про визнання винуватості є саме умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності, а не сам розмір заподіяної відповідачем спричинених збитків, а тому доводи відповідача та третьої особи є безпідставними. Також, факт неналежного здійснення Львівською міською радою своїх повноважень свідчить і пред'явлення органом місцевого самоврядування позову до TOB «MC Імперіал». Предметом позову по справі №914/2746/16 є звільнення відповідачем TOB «MC Імперіал» земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом знесення багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою. При цьому, жодних вимог про стягнення коштів за самовільне зайняття згаданої земельної ділянки Львівською міською радою в справі №914/2746/16 не пред'являлися, що підтверджує наявність підстав для звернення заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Львівської міської ради саме до ОСОБА_2 про відшкодування збитків. Тому, на його думку, наявність мирової угоди у спорі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» не дає підстав вважати, що заподіяна шкода незаконним захопленням земельної ділянки відшкодована відповідачем ОСОБА_2 Просить позов задоволити.

Представник відповідача, який також представляє інтереси третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» проти позову заперечив, вважає позовні вимог безпідставними. Так, зокрема, аналіз норм КПК України свідчить про те, що у кримінальних провадженнях, де встановлено завдання державі збитків протиправними діями обвинуваченого, при укладені угоди про примирення у ній має бути чітко визначено умови звільнення/не звільнення обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення. Водночас, про ці ж умови повинно бути зазначеної у відповідному вироку суду. Поряд з цим, як вбачається з вироку Личаківського районного суду м. Львова від 22.06.2017 року по справі №463/2704/17, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 31.05.2017 року між прокурором Олійник Х.В. та обвинуваченим ОСОБА_2, у ньому не міститься жодних згадок про зобов'язання ОСОБА_2 відшкодувати завдані збитки, як одну з умови для затвердження цієї угоди. Більше того, Личаківський районний суд м. Львова, затвердивши угоду про визнання винуватості без зобов'язань ОСОБА_2 відшкодувати завдані збитки, фактично визнав, в силу положень ч.7 ст.474 КПК України, що умови цієї угоди про примирення відповідають інтересам суспільства. З огляду на викладене у ОСОБА_2 відсутній обов'язок із відшкодування збитків у розмірі 451 356,37 гри. Окрім цього, вважає, що до позовної заяви Львівської місцевої прокуратури №1 не долучено жодних і документів чи інших доказів, що підтверджували б не здійснення, або неналежне здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування (Львівською міською радою). Окрім цього, як вбачається із рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2017 року, в такому заначено: «в процесі розгляду справи прокуратурою Львівської області через канцелярію суду 20.12.2016 року було подано клопотання вх.50962/16 про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання вх.6029/16/16 про надання копій документів що знаходяться в матеріалах справи з метою вирішення питання щодо доцільності вступу у справу для захисту інтересів держави відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». 23.01.2017 року через канцелярію суду надійшов лист від, прокуратури Львівської області (вх. 2374/17) в якому зазначалося про те, що Львівською міською радою належним чином здійснюється захист інтересів держави особі територіальної громади міста, прокуратура в дану справу не вступає, оскільки на даний час підстав для вступу не вбачається. В подальшому у цій справі 17.08.2017 року постановою Львівського апеляційного господарського суду було затверджено мирову угоду від 26.05.2017 року між ТОВ «МС Імперіал» та Львівською міською радою, за умовами якої ТзОВ «МС Імперіал» було, зокрема, передано у комунальну власність квартири загальною площею 2793,8 кв.м., які за своєю мінімальною ринковою ціною значно перевищують суму, завданих кримінальним правопорушенням ОСОБА_2 збитків. Фактично спірна земельна ділянка була захоплена ТОВ «МС Імперіал» для ведення будівництва будинків і на даний час спірна ділянка передана цьому товариству у користування і воно повністю відшкодувало міській раді збитки. Тому просить позов відхилити за безпідставністю.

Дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 22 червня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 31 травня 2017 року між прокурором Олійник Христиною Василівною та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42016140000000209 та визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.197-1, ч.3 ст.197-1 Кримінального кодексу України, а саме що він в період з 09.02.2016 року по 23.03.2017 року здійснив самовільне зайняття земельної ділянки (кадастровий НОМЕР_1, загальною площею 1,885 га), що за адресою: АДРЕСА_1, завдавши такими діями значної шкоди, в розмірі 451 356,37 грн., її власнику - територіальній громаді м.Львова. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 в період з 09.02.2016 року по 23.03.2017 року, здійснив самовільне будівництво будівель, а саме: багатоквартирного житлового будинку, що складається із 12 секцій з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою на самовільно зайнятій земельній ділянці (кадастровий НОМЕР_1, загальною площею 1,885 га), що за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний вирок сторонами не оскаржувався та набрав законної сили.

Відповідно до положень ч.6 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається із позовної заяви, прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги положеннями ст.ст. 90, 152 та 211 Земельного кодексу України, які регулюють усунення порушень прав власників земельної ділянки або землекористувача, і відшкодування їм завданих збитків. Також, зазначає в тексті позову ст.1166 Цивільного кодексу, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

В ході розгляду справи встановлено, що в провадженні судів господарської юрисдикції перебувала справа за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» про звільнення земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом знесення багатоквартирного будинку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 скасовано рішення суду першої інстанції та затверджено мирову угоду на стадії виконання рішення сторонами виконавчого провадження від 22.05.2017 №53998635, відкритого у справі про примусове виконання наказів виданих 20 квітня 2017 р. Господарським судом Львівської області по справі №914/2746/16, згідно умов якої, зокрема, зазначено:

Сторони підтверджують факт усунення Боржником порушень законодавства щодо користування земельною ділянкою без належно оформлених документів, а саме: забезпечено розроблення та подано на затвердження технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1, яку у встановленому законом порядку затверджено ухвалою Стягувача від 27.04.2017 №1961; вжито всі необхідні заходи щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою площею 1,885 га по АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_1 шляхом укладення договору оренди землі від 22 травня 2017 року, зареєстрованого у Львівській міській раді за №Л-2506, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Л-2 вчинено запис.

Сторони не заперечують, що обставини, які були підставою для звернення Стягувача із позовом до Господарського суду Львівської області, а згодом до виконавчої служби на підставі наказів виданих 20 квітня 2017 р. Господарським судом Львівської області по справі №914/2746/16 Боржником усунуті на стадії виконання виконавчого провадження.

Окрім зазначеного, Боржник як землекористувач зобов'язується вчинити дії, а саме: до введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 передати відповідні квартири загальною площею 2793,8 м. кв. в комунальну власність.

Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на даний час боржником вказаного вище виконавчого провадження Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» на даний час фактично виконано умови мирової угоди та передано у власність Львівської міської ради визначені квартири, зареєстровано право власності, що стверджується долученими до матеріалів справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.57-107 том 1), ордерами на житлові приміщення видані на підставі рішень Виконавчого комітету Львівської міської ради.

Як вбачається із відповіді Львівської міської ради від 21.06.2018 року (а.с.5 том 2), Львівська міська рада зазначає, що умови мирової угоди на стадії викання від 26.05.2017 згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 року по справі 914/2746/16 виконані в повному обсязі.

Також, як вбачається із наданих суду документів, зокрема договору оренди землі (а.с.105-106 том 1) на даний час між Львівською міською радо та ТзОВ «МС Імперіал» укладено договір оренди від 22.05.2017 щодо земельної ділянки, площею 1,8850 га з кадастровим номером НОМЕР_1.

Відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи обвинувального акта від 30.05.2017 (а.с.8 том 1), ОСОБА_2, будучи управителем ТзОВ «МС Імперіал», здійснював інкриміновані дії в інтересах ТзОВ «Імперіал», зокрема, з метою забезпечення розроблення (затвердження, погодження) необхідної документації для отримання права користування на земельну ділянку з метою подальшого будівництва будівель по АДРЕСА_1, та забезпечення технічного нагляду за будівництвом.

З положень ст.1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Таким чином, відшкодування шкоди може бути здійснено як шляхом повернення майна в натурі, так і стягнення суми завданих збитків. Прокурором в межах вказаної справи обрано спосіб відновлення порушених прав та інтересів шляхом стягнення завдані збитків в розмірі, визначеному в ході розслідування кримінального провадження.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_2, які були оглянуті судом, зокрема, угоди про визнання винуватості, в такій зазначено: умови часткового звільнення підозрюваного ОСОБА_2 від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих територіальній громаді в особі Львівської міської ради, внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення відсутні, так як на даний час Львівською міською радою ведеться претензійно-позовна робота до ТзОВ «МС Імперіал» щодо відшкодування шкоди, завданої в результаті самовільного зайняття земельної ділянки шляхом самовільного будівництва.

При цьому суд враховує, що як у вироці суду так і умовами вказаної мирової угоди визначено, що спірну земельну ділянку було самовільно захоплено не безпосередньо ОСОБА_2, а юридичною особою ТзОВ «МС Імперіал», яка здійснила на ній будівництво житлових будинків. Тому доводи прокурора про те, що внаслідок протиправного захоплення спірної ділянки позивачу завдано збитки безпосередньо відповідачем спростовується матеріалами кримінального провадження та матеріалами господарської справи №914/2746/16 Господарського суду Львівської області.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що прокурор, який діє в інтересах держави в особі Львівської міської ради, яка в свою чергу, у відповідності до положень ч.5 ст.56 ЦПК України, наділена процесуальним статутом позивача, належними та допустимим доказами не довела підставіть позовних вимог з врахуванням передачі ТзОВ «МС Імперіал», в інтересах якого діяв ОСОБА_2 при вчиненні інкримінованих дій, відповідних об'єктів нерухомості в ході виконання угоди на стадії викання від 26.05.2017 згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 року по справі 914/2746/16.

А тому, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах Львівської міської ради до ОСОБА_2, третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» про відшкодування збитків завданих вчиненням кримінального правопорушення - відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення суду - 09 січня 2019 року.

Суддя: Гирич С. В.