Решение № 79050514, 08.01.2019, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1426/18

Провадження № 2/525/64/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.01.2019 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., розглянувши на підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представником якої згідно угоди про надання правової допомоги є адвокат ОСОБА_2 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування та продовження права на приватизацію на земельні ділянки в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_15 року помер її батько ОСОБА_5, останнє місце проживання та реєстрації якого було АДРЕСА_2 проживав на момент смерті разом із своєю дружиною, а матір'ю позивача ОСОБА_4 та з позивачем по справі, його дочкою ОСОБА_1 та її сім'єю. До складу спадкового майна, поряд з іншим, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та який складається з житлового будинку (літ. - А-1), літня кухня (літ. - Б), гараж (літ. - В), сарай (літ. - Г), сарай (літ. - г), саж (літ. - Д), сарай з погребом (літ. - Е), погріб (літ. - е), колодязь №1, огорожа № 2, огорожа № 3.

Позивач вказує, що цей житловий будинок з господарськими будівлями відносився відповідно до погосподарської книги до «бувшого колгоспного двору» на 15.04.1991 року, головою двору був її батько ОСОБА_5, а членом двору була її мати ОСОБА_4, яка долі своєї у «бувшому колгоспному дворі» не виділила за життя та не бажає виділяти, від спадщини відмовилася. Також членами «бувшого колгоспного двору» була позивачка по справі ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_4) та її рідний брат ОСОБА_6, який вибув з домогосподарства 12.11.1991 року та не претендує на свою долю і ніяких претензій немає. Правовстановлюючі документи на житловий будинок за життя батька не виготовлялися.

Також, до складу спадкового майна входять земельні ділянки для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями площею 0,25 га та земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га, які знаходяться в АДРЕСА_2, які були передані батькові за життя рішенням 6 сесії 22 скликання Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 27 березня 1995 року на дані земельні ділянки окрім рішення про передачу у власність інших документів немає, тобто державних актів батько за життя не виготовив.

Як вказує позивач, її батько за життя склав заповіт 06.10.2015 року, яким автомобіль заповів ОСОБА_6 (своєму синові та братові позивачки), а все інше майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося заповів позивачці по справі. Також спадкоємицею першої черги за законом після смерті батька була мати позивачки ОСОБА_4, але від прийняття спадщини відмовилась. Позивач вказує, що вона прийняла спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори, також прийняв спадщину на автомобіль рідний брат позивачки. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті батька немає .

Позивач зазначає, що коли вона звернулася до державного нотаріуса Великобагачанського нотаріального округу із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та на земельні ділянки, то нотаріус відмовила їй в зв'язку з тим, що на житловий будинок та на земельну ділянку немає свідоцтва про право власності. Посилаючись на вищевказані обставини та на те, що в позасудовому порядку отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно (житловий будинок з господарськими будівлями) не можливо, так як на померлого документи не видаються, позивач змушена звернутися до суду з відповідним позовом (а.с.а.с.3-4).

Загальне позовне провадження у справі було відкрите ухвалою суду від 19.11.2018 року, розгляд даної цивільної справи призначено за правилами загального позовного провадження і підготовче засідання у справі призначено на 08.01.2019 року (а.с.31).

Після відкриття провадження у справі за нормами ЦПК України, суд витребував відповідну інформацію у в.о. державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. про те, хто прийняв спадщину (відмовився від прийняття спадщини) та про наявність/відсутність заповіту після смерті ІНФОРМАЦІЯ_15 року ОСОБА_5, останнім постійним місцем проживання якого було АДРЕСА_2 та чи надходили претензії кредиторів. Відповідна інформація надійшла до суду та документи спадкової справи приєднані до матеріалів справи.

До проведення підготовчого судового засідання у справі від відповідача у справі Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області до суду надійшов лист про те, що даний відповідач визнає заявлені позовні вимоги позивача і просять провести відповідне засідання у відсутність представника даної сільської ради (а.с.43).

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В підготовче засідання представник позивача адвокат ОСОБА_2 подала письмову заяву про підтримання заявлених позовних вимог та про розгляд справи у її відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа у справі ОСОБА_4 повідомлена про день і час проведення підготовчого засідання належним чином, судову повістку з копією позовної заяви з додатками отримала 22.11.2018 року, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Враховуючи вищевказану заяву позивача та його представника, лист відповідача у справі про розгляд справи у його відсутність, суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, при цьому керуючись положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України та Рішенням Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, представником якої згідно угоди про надання правової допомоги є адвокат ОСОБА_2 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування та продовження права на приватизацію на земельні ділянки в порядку спадкування підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що батько позивача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_5, який на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_15 року (а.с.6).

З заповіту від 06.10.2015 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Радивонівської сільської ради ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за №129 вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, житель АДРЕСА_3 все своє майно де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося заповів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, а автомобіль марки ЛуАЗ - 969 А номерний знак НОМЕР_2 дата випуску 09.06.1978 року заповів ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.7).

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с.8).

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 07.02.1963 року виданого Радивонівським С/ЗАГС Решетилівського району Полтавської області вбачається, що уклали шлюб ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, які уклали шлюб 07.02.1963 року про що в книзі записів актів цивільного стану про одруження зроблено відповідний запис за № 3 (а.с.9).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 20.11.1980 року виданого Радивонівським сіль Загс Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Чапаєвка про що в книзі реєстрації актів цивільного стану про народження зроблено відповідний запис № 22 від 20.11.1980 року (а.с.10).

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 18.11.2000 року, виданого Радинонівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 уклали шлюб 18.11.2000 року про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний запис за № 5 (а.с.11).

З довідки, наданої виконавчим комітетом Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області № 6159 від 17.08.2018 року вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_15 року був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_4 разом з ним на момент смерті були зареєстровані та проживали у цьому будинку: дружина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, дочка - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зять - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_12, онука - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_13, онука - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с.12).

З довідки, наданої виконавчим комітетом Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області № 6160 від 17.08.2018 року вбачається, що згідно запису по господарської книги №12 особовий рахунок НОМЕР_6 Радивонівської сільської ради Великобагачанського району полтавської області станом на 15.04.1991 року домоволодіння в АДРЕСА_2 відноситься до колгоспного двору. Головою колгоспного двору значиться - ОСОБА_5. Члени домогосподарства - ОСОБА_4 - дружина, ОСОБА_6 - син (вибув 12.11.1991 року), ОСОБА_10 - донька (а.с.13).

Домоволодіння по АДРЕСА_2 складається в цілому відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) з - житловий будинок (літ. - А-1, а), літня кухня (літ. - Б), гараж (літ. - В), сарай (літ. - Г), сарай (літ. - г), саж (літ. - Д), сарай з погребом (літ. - Е), погріб (літ. - е), колодязь №1, огорожа № 2, огорожа № 3 (а.с.а.с.14-18,51).

З довідки ПП МПТІЕ «Інвентаризатор» № 229 від 01.12.2016 року вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею - 68,4 кв.м, житловою площею 16,1 кв.м, 1920 року побудови (а.с.19).

З архівної довідки №01-22/385 від 27.06.2018 року вбачається, що відповідно до протоколу 6 сесії 22 скликання Радивонівської сільської ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області від 27.03.1995 року ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та земельну ділянку для ведення розширеного підсобного господарства площею 0,60 га (а.с.20).

Проте, згідно довідки виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району №6305 від 29.08.2018 року вбачається, що розмір земельної ділянки померлого ОСОБА_5, що знаходиться в АДРЕСА_2 становить 0,16 га - для обслуговування та будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,27 га - для ведення особистого селянського господарства; вказується, що дані земельні ділянки не приватизовані та не перебувають в оренді (а.с.50).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Домоволодіння по АДРЕСА_2 складається в цілому відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок (літ. - А-1), літня кухня (літ. - Б), гараж (літ. - В), сарай (літ. - Г), сарай (літ. - г), саж (літ. - Д), сарай з погребом (літ. - Е), погріб (літ. - е), колодязь №1, огорожа № 2, огорожа № 3 (а.с.14-18).

Постановою від 24.05.2018 року в.о. державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області Кириченко Т.М. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по вулиці в АДРЕСА_2 та на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства після померлого ІНФОРМАЦІЯ_15 року ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю у позивача правовстановлюючого документа на даний житловий будинок (а.с.21).

З повідомлення в.о.державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області Кириченко Т.М. № 01-09/1156 від 22.11.2018 року, з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та копій документів зі спадкової справи вбачається, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_15 року ОСОБА_5 заведена за № 115/2016, спадщину після померлого згідно заповіту прийняли: дочка - ОСОБА_1 та син ОСОБА_6. Дружина померлого ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилася Заяв від інших спадкоємців та претензії від кредиторів не надходили (а.с.а.с.44-48).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 цієї статті).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якою встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами загального провадження.

Отже, з досліджених матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_15 року ОСОБА_5 є позивач у справі, яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку та є належним спадкоємцем майна, однак в даний час, з урахуванням підстав відмови нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину (у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок), позивач ОСОБА_1 не може оформити своє право на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, тому змушена звернутися до суду з відповідним позовом.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК).

Зі змісту п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення у особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.

Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Відповідно п. "г" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК.

Згідно п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника, що перешкоджає позивачу ОСОБА_1 вирішити це питання у позасудовому порядку, тому в даний час позивач не має можливості виготовити правовстановлюючі документи на ім'я померлого, які необхідні для оформлення свідоцтва про право на спадщину.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" передбачено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

При таких обставинах, коли відповідач у справі по суті не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, тому з огляду на сукупність досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку про ухвалення рішення про задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.15,16,328,392,1216-1218,1220,1261,1296,1297 ЦК України, п.1 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України, прийнятого 25.10.2001 року №2768-ІІІ, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,197,200,206,247,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, представником якої згідно угоди про надання правової допомоги є адвокат ОСОБА_2 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування та продовження права на приватизацію на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати, що на момент смерті на ІНФОРМАЦІЯ_15 року ОСОБА_5 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 Великобагачанського району Полтавської області та який складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ. - А-1), літня кухня (літ. - Б), гараж (літ. - В), сарай (літ. - Г), сарай (літ. - г), саж (літ. - Д), сарай з погребом (літ. - Е), погріб (літ. - е), колодязь №1, огорожа № 2, огорожа № 3.

В порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_15 року ОСОБА_5 як за спадкоємцем за заповітом визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та який складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ. - А-1), літня кухня (літ. - Б), гараж (літ. - В), сарай (літ. - Г), сарай (літ. - г), саж (літ. - Д), сарай з погребом (літ. - Е), погріб (літ. - е), колодязь №1, огорожа № 2, огорожа № 3.

В порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_15 року ОСОБА_5 визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів в порядку спадкування на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями площею 0,16 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що залишилася після смерті ОСОБА_5.

В порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_15 року ОСОБА_5 визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,27 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що залишилася після смерті ОСОБА_5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_7; представник позивача адвокат ОСОБА_2, місце знаходження селище ОСОБА_15, АДРЕСА_1; відповідач Великобагачанська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області, місце знаходження селище Велика Багачка, вул. Каштанова, 20 Великобагачанського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21044600; третя особа ОСОБА_4, місце проживання АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не відомий.

Суддя В.В.Хоролець